COVID-19: робота, податки і перевірки на карантині? Майже…

«Загарбницький наступ» COVID-19 вимагає оперативного реагування на загрози, що несе цей вірус не лише здоров’ю наших громадян, а й суб’єктам господарювання та економіці України в цілому. Верховна Рада відреагувала на ці загрози, прийнявши 17 березня 2020 року низку законодавчих актів — Закон № 532(1) (більшість норм набере чинності з 1 квітня цього року), Закон № 533(2) (діє з 18 березня) та Закон № 530(3) (діє з 18 березня). Тож далі — про ключові зміни, які ВРУ внесла до трудового, податкового, митного та іншого законодавства.

Лікарняні за час карантину

Законом № 533 до страхових випадків, за які компенсується втрата заробітку (доходу) застрахованій особі, віднесено період її перебування в закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку із заходами протидії COVID-19 (пп.51п.1 ст.22 Закону про соцстрах(4)). Проте лікарняні за цей період виплачуються Фондом соцстраху з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності (п.2 ст.22) і лише у розмірі 50% середнього заробітку (доходу) незалежно від страхового стажу (новий п.2 ст.24).

«Карантинна» відпустка за свій рахунок

Законом № 530 внесено зміни до ст.84 КЗпП та ст.26 Закону про відпустки, якими передбачено, що у разі встановлення Кабміном карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, встановлений для таких відпусток. Тобто якщо працівник на підставі Постанови № 211(5) протягом періоду з 12 березня до 3 квітня 2020 р. цього року візьме відпустку за власний рахунок, то така відпустка надається понад загальний 15-денний строк, передбачений для відпусток без збереження заробітної плати за сімейними та іншими обставинами.

Також у пп.1 п.2 розд.ІІ Закону № 530 передбачено, що роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надати працівнику за його згодою відпустку(6).

Плата за землю

За період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Пільгу встановлено Законом № 533 як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб (п.524 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ). Юрособи та приватні підприємці можуть подати уточнюючі податкові декларації за 2020 рік, в яких можна «обнулити» зобов’язання з плати за землю за березень і квітень. За зобов’язаннями фізосіб перерахунок за 2020 рік здійснюють податківці.

Податок на нерухомість

Щодо податку на об’єкти нежитлової нерухомості Законом № 533 запроваджено пільгу щодо сплати за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року як для юридичних, так і для фізичних осіб. Податкові зобов’язання за цей період можна «обнулити», подавши уточнюючу податкову декларацію (п.525 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ). Перерахунок суми податку для фізосіб здійснюватимуть податківці.

А от пільг щодо податку на об’єкти житлової нерухомості не передбачено.

Єдиний внесок

За березень та квітень 2020 року звільняються від сплати ЄСВ за себе приватні підприємці (у т.ч. платники єдиного податку), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню з інших підстав (п.910розділу VIII Закону про ЄСВ, зі змінами, внесеними Законом № 533). При цьому такі періоди включаються до страхового стажу цих осіб як періоди, за які сплачено мінімальний розмір ЄСВ (п.145розд.XV Закону № 1058(7)). Проте вони можуть за самостійним рішенням сплатити ЄСВ за ці періоди.

А от зобов’язання вказаних осіб як страхувальників в частині сплати ЄСВ залишаються.

Щоправда, при цьому всі платники ЄСВ (у тому числі вказані вище) звільняються від відповідальності за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року за несвоєчасну сплату внеску чи подання звітності, тобто не нараховуються ані штрафні санкції, ані пеня (п.911.1, 911.2 розд.VIII Закону про ЄСВ).

Ба більше, запроваджено мораторій на документальні перевірки в частині нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за період з 18 березня по 18 травня 2020 року (п.912розд.VIII Закону про ЄСВ). Розпочаті перевірки мають бути зупинені.

ПДФО: річне декларування

Законом № 533 з 1 травня на 1 липня 2020 року перенесено граничний термін подання фізособами річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, а термін сплати ПДФО та військового збору — до 1 жовтня (п.523 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ). Проте особи, які повинні задекларувати за 2019 рік іноземні доходи (пп.170.11.2 ПКУ), та особи, яким потрібна податкова знижка за 2019 рік (пп.166.1.2 ПКУ), декларацію, як і раніше, можуть подати до 31 грудня поточного року.

Мораторій на штрафні санкції для платників

Законом № 533 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ доповнено новим п.521, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі (ст.124 ПКУ), порушення вимог до договорів страхування (ст.1231 ПКУ), правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах (ст.1281 ПКУ), нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати (ст.120, 123, 126 ПКУ).

Зверніть увагу! В зазначений період відповідальність за ст.1201 ПКУ застосовуватися також не буде. Адже ця норма передбачає санкції за проступки, пов’язані зі складанням та реєстрацією податкових накладних, а це не стосується нарахування, декларування та сплати ПДВ (абз.6 п.521 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ).

Також протягом указаного періоду платникам податків не нараховується пеня згідно з правилами ПКУ, а вже нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиниться і перебіг строків давності, передбачених ст.102 ПКУ (абз.4 п.522 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ). На це слід буде зважати, скажімо, при обрахунках строків щодо притягнення до відповідальності чи зберігання документів згідно з ПКУ.

Мораторій на перевірки

З 18 березня по 31 травня діє мораторій на проведення податкових документальних та фактичних перевірок (крім позапланової на підставі пп.78.1.8 ПКУ). Заплановані на цей період перевірки будуть перенесені, а розпочаті до 18 березня — призупинені (абз.1, 3 п.522 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ).

Тимчасово, до 31 травня 2020 року, п.3 розд.ІІ Закону № 533 заборонив і планові перевірки органів держнагляду у сфері господарської діяльності. Виняток становитимуть перевірки:

• діяльності суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

• у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Також у пп.4 п.2 розд.ІІ Закону № 530 передбачено, що на період карантину (обмежувальних заходів) забороняється проведення планових перевірок органами держнагляду. Суперечність між нормами двох законів буде вирішена, вочевидь, наданням пріоритету вимогам Закону № 533: планові перевірки в рамках держнагляду буде заборонено в означений період, але з трьома винятками — щодо суб’єктів з високим ступенем ризику, щодо регульованих цін та санепідемблагополуччя.

Адміністративна і кримінальна відповідальність

Новими видами адміністративних правопорушень відповідно до Закону № 530 стали:

• порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом № 1645(8), іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями (нова ст.443 КУпАП). Штраф для громадян — від 17 тис. до 34 тис. грн., для посадовців — від 34 тис. до 170 тис. грн. Протоколи зможуть складати поліцейські та представники органів охорони здоров’я чи санепідемслужби, а також посадові особи, уповноважені виконкомами місцевих рад. Справу розглядатиме суд;

• неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про публічні закупівлі відповідно до Закону № 530 (уточнено ст.16414 КУпАП). Штраф для посадових осіб становить від 11,9 тис. грн. до 17 тис. грн.

Законом № 530 посилили кримінальну відповідальність за порушення санітарно-епідеміологічних норм, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань (ст.325 ККУ). Штраф зріс з 1,7 тис. грн. (раніше його максимально можливий розмір) до величини від 17 тис. до 51 тис. грн. Альтернативним покаранням може стати позбавлення волі на строк до трьох років.

Форс-мажорні обставини

Закон № 530 додав до законодавчо встановленого переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) також введення карантину, встановленого КМУ (ч.2 ст.141 Закону про ТПП(9))(10).

Публічні закупівлі

Законом № 532 передбачено певні «антивірусні» податкові зміни, пов’язані з публічними закупівлями. Зокрема, ст.14 ПКУ доповнено пп.14.1.1391, який визначає новий термін: «особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я — у значенні, наведеному у Основах законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Уповноважена особа). А самі Основи отримали таке визначення завдяки Закону України від 17.03.2020 р. № 531-ІХ (далі — Закон № 531). Взагалі, Закон № 531 стосується дуже серйозних речей, зокрема, застосування в Україні нових методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді, але поки що не допущені до застосування. Також Закон № 531 вносить певні зміни до порядків реєстрації лікарських засобів, їх ввезення на територію України тощо. Цю тему ми розглянемо у найближчих номерах нашого журналу.

Податок на прибуток

Нагадаємо, що згідно з пп.140.5.9 ПКУ платники податку на прибуток, зокрема, коригують фінрезультат до оподаткування на суму вартості товарів, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату передачі товарів(11), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Так от, відповідно до змін, внесених до пп.140.5.9 ПКУ Законом № 532, ці вимоги не поширюються на операції з безоплатного постачання (передачі) товарів неприбутковим організаціям Уповноваженою особою. Щоправда, таке «звільнення» від коригування стосується товарів, які на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУ (далі — Перелік). Крім того, ці коригування оминають безоплатно поставлені (передані) Уповноваженою особою товари, які були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

ПДФО

Відповідно до змін, внесених Законом № 532, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включають:

• вартість безоплатно наданих (переданих)(12) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також послуг у системі охорони здоров’я на користь кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій (пп.165.1.60 ПКУ);

• вартість безоплатно наданих (переданих) Уповноваженою особою лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я (пп.165.1.61 ПКУ).

Законом № 532 передбачено певні вимоги до вищезазначених товарів. Вони на день укладення договору про їх закупівлю мають бути включені до Переліку і придбані Уповноваженою особою за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Єдиний податок

Згідно оновленому п.292.11 ПКУ до складу доходу платників єдиного податку (суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я) не включають безоплатно надані (передані) Уповноваженою особою лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них на користь таких платників. Це «звільнення» від оподаткування застосовують у разі дотримання певних умов (див. вище).

Нецільове використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них призводить до збільшення платником єдиного податку — порушником податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, за подвійними ставками, встановленими п.293.5 ПКУ.

Ввізне мито

Законом № 530 внесено зміни до МКУ, згідно з якими тимчасово (новий п.9розд.XXІ):

• звільняються від сплати ввізного мита(13) лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ;

• митне оформлення зазначених вище товарів здійснюється першочергово;

• на зазначені вище товари можна оформити попередню або тимчасову декларацію;

• плата за виконання митних формальностей поза місцем(14) розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо вище зазначених товарів не справляється.

Пільги з ПДВ

Законами № 532 і № 530 введено тимчасові пільги з ПДВ для лікарських засобів, медичних виробів і обладнання, інших товарів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Державні програми. Змінами, внесеними у п.38 підрозд.2 розд.ХХ ПКУ Законом № 532, подовжено пільгу з ПДВ, зокрема, для імпорту, першого постачання на території України і передачі пацієнтам лікарських засобів і медичних виробів у межах державних програм. Тепер ця пільга діє не до кінця 2020 року, а до 31.12.2022 р.

Додатково підрозділ 2 доповнено п.381 — спеціально для операцій, що здійснюються «особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, які передбачені для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я» (далі — Уповноважена особа) та її контрагентами.

Новим п.381 передбачено звільнення від ПДВ таких операцій:

1.Ввезення в Україну лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів, що закуповуються Уповноваженою особою. Тобто митне оформлення може здійснювати й інша особа, послуги якої мають оподатковуватися за загальними правилами. Але якщо ввезення здійснюється за рахунок Уповноваженої особи, ПДВ при імпорті не нараховується.

2.Постачання на митній території України ліків, медвиробів та допоміжних засобів, що закуповуються Уповноваженою особою. Цю пільгу застосовують платники ПДВ, які будуть поставляти Уповноваженій особі вказані товари. Окремо обумовлено, що вони не нараховують умовні податкові зобов’язання згідно з п.198.5 ПКУ.

3.Безоплатне постачання (передача) Уповноваженою особою, ліків, медвиробів та допоміжних засобів, про які йшлося у пп.1 і 2, структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктам господарювання, що мають медичну ліцензію.

4. Безоплатне постачання/передача ліків, медвиробів та допоміжних засобів між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у разі здійснення їх перерозподілу у встановленому законодавством порядку.

5.Безоплатне постачання (передача) ліків, медвиробів та допоміжних засобів у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта) (у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій) структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, що мають медичну ліцензію.

Пільги, передбачені п.381, почнуть діяти з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 532, тобто з 1 квітня 2020 року. Передбачено, що Кабмін затверджує перелік ліків, медвиробів та допоміжних засобів, що закуповуються за кошти держбюджету, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання.

Для платників, задіяних в розглянутій схемі закупівель і постачань ліків, медвиробів та допоміжних засобів, передбачено відповідальність за нецільове використання зазначених товарів — нарахування ПДВ за наслідками податкового періоду, на який припадає порушення, на суму несплаченого «імпортного» ПДВ, а також сплату пені.

Закупівлі за переліком. Ще одна тимчасова пільга введена п.71 підрозд.2 розд.ХХ ПКУ (див. Закон № 530). Вона стосується безпосередньо заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Строк її дії конкретно не обумовлений, але вона діятиме під час здійснення таких заходів. Згідно з новою нормою від ПДВ звільнено операції з ввезення ліків, медвиробів і медичного обладнання за переліком Кабміну. Ймовірно, це буде окремий перелік, а не той, що передбачено Законом № 532.

Тобто пільга діятиме виключно для імпортних операцій, а подальша передача на території України має здійснюватись за загальними правилами. Але виходить, що при постачанні ввезених товарів Уповноваженій особі діятиме пільга згідно з розглянутим вище п.381 підрозд.2 розд.ХХ ПКУ (звісно, якщо буде дотримано відповідного порядку постачання і товар буде включено до відповідного переліку).

Вказана пільга набере чинності з дня опублікування Закону № 530 і буде діяти протягом трьох місяців з дня його опублікування (тобто до 17.06.2020 р.).

Адміністративні послуги

З дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (пп.3 п.2 розд.ІІ Закону № 530).

Споживче кредитування

Законом № 533 фізосіб, що взяли споживчі кредити, звільнено від відповідальності перед кредитодавцями за прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня по 30 квітня 2020 року (п.6 розділу IV Закону № 1734(15)). Йдеться про звільнення споживача, що допустив прострочення, від обов’язку сплатити кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені договором.

А кредитодавцям заборонили з 1 березня по 31 травня цього року збільшувати проценти за користування кредитом (крім підстав, встановлених у ч.4 ст.10561 ЦКУ).

Житлово-комунальні послуги

Прикінцеві положення Закону № 533 до 01.07.2020 р. зупинили дію норм, за якими індивідуальний чи колективний споживач відповідних послуг був зобов’язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню.

Своєю чергою, Прикінцеві положення № 530 говорять, що протягом карантину (обмежувальних заходів) та 30 календарних днів з дня його відміни заборонено:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

• примусове виселення із житла та примусове стягнення житла, що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

• примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.


(1)Закон України від 17.03.2020 р. № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету».

(2)Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

(3)Закон України від 17.03.2020 р. № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

(4)Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28.12.2014 р. № 77-VIІІ).

(5)Постанова КМУ від 11.03.2020 р № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

(6)Див. також статтю С. Лістрової на с.11.

(7)Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

(8)Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».

(9)Закон України від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

(10)Докладніше див. статтю І. Висіцької на с.6 цього номера.

(11)Крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп.140.5.13 ПКУ.

(12)Структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

(13)Див. Митний тариф (додаток до Закону України від 19.09.2013 р. № 584-VII).

(14)Див. Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затверджений наказом Мінфіну від 23.10.2017 р. № 862.

(15)Закон України від 15.11.2016 р. № 1734-VIII «Про споживче кредитування».

Телефонная лилия
Безоплатні заходи
для передплатників