Контрагенти-фізособи: переваги і ризики

Взаємовідносини підприємства з контрагентами — тема лише на перший погляд зрозуміла і передбачувана. Коли йдеться не про звичні договірні відносини з такими ж юридичними особами, у гру вступають специфічні правила. Саме їх слід дотримуватися при роботі з контрагентами з числа фізичних осіб. У нашому тематичному збірнику ми розглянемо особливості взаємовідносин юридичних осіб з фізособами-підприємцями, самозайнятими особами (адвокатами, нотаріусами, аудиторами) та звичайними громадянами.

Ми підійшли до поняття контрагентів дещо ширше за його традиційне тлумачення. Адже розглянули не лише випадки, коли фізичні особи — візаві за цивільно-правовим договором, а й взаємодіють з підприємством як його клієнти, наймані працівники чи засновники (учасники). Кожна з цих іпостасей має певні особливості, про які можна легко забути у повсякденній рутині, але це здатне призвести до негативних наслідків.

Говорячи саме про договірні відносини між підприємством та фізичними особами, ми не намагалися охопити неосяжне, а зосередили увагу на найбільш поширених, а отже — й найбільш затребуваних підприємствами видах цивільно-правових договорів.

Звернення до питання взаємовідносин підприємства зі своїми учасниками (засновниками) з числа фізичних осіб було зумовлене як доволі непростим регулюванням цих питань з боку законодавства, так і тим, що воно останніми роками зазнало помітного коригування, передусім — стосовно такої поширеної форми, як товариство з обмеженою відповідальністю.

Розділ про взаємовідносини з фізичними особами — працівниками також було додано до збірника не для красного слівця. Адже зі своїми найманими працівниками підприємство-роботодавець взаємодіє не лише у межах трудового законодавства, а нерідко й з елементами цивільно-правових відносин. Це стосується передусім питань відшкодування шкоди, використання власного майна, отримання позик.

Телефонная лилия
Безоплатні заходи
для передплатників