Шановні передплатники!

Звертаємо вашу увагу, що наразі на сайті розміщено АКТУАЛЬНУ версію Податкового кодексу з усіма правками, які набрали чинності (станом на 01.02.2020 р.).

Ви можете користуватися електронною версію або ВЕРСІЄЮ ДЛЯ ДРУКУ, якщо звикли до друкованих видань. Роздруківка матиме звичний журнальний вигляд.

А ми чекаємо на офіційне опублікування змін, внесених до Податкового кодексу законопроєктом № 1210.

Про вихід друкованої версії буде повідомлено додатково. Слідкуйте за новинами на сайті або на нашій сторінці у Facebook.

Мінфін оновив методрекомендації з бухобліку

Мінфін наказом від 14 січня 2020 року № 6 вніс зміни в шість документів:

• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку  основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 р. № 561 (далі — Методрекомендації № 561);

• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку  запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.2007 р. № 2 (далі — Методрекомендації № 2);

• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку  нематеріальних активів, затверджені наказом МФУ від 16.11.2009 р. № 1327 (далі — Методрекомендації № 1327);

• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку  фінансових витрат, затверджені наказом МФУ від 01.11.2010 р. № 1300 (далі — Методрекомендації № 1300);

• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку  спільної діяльності без створення юридичної особи, затверджені наказом МФУ від 30.12.2011 р. № 1873 (далі — Методрекомендації № 1873);

• Методичні рекомендації щодо  облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.2013 р. № 635 (далі — Методрекомендації № 635).

Усі ці зміни мають на меті привести наявні методичні рекомендації з бухобліку у відповідність з діючими редакціями національних стандартів. Для цього в них внесено уточнюючі зміни і виключено застарілі норми. Розгляньмо найсуттєвіші моменти.

Основні засоби

Уточнено, яким чином і коли визначається ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів (абзац другий п.23 розд.5 Методрекомендацій № 561). Нагадаємо, що ліквідаційна вартість визначається в сумі(1), яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) об’єкта після закінчення строку корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційна вартість не підлягає амортизації, і це обумовлює її вплив на фінансовий результат підприємства. Так, згідно з п.22 ПБО-7 об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується. За визначенням, наведеним у п.4 цього стандарту, це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Отже, ліквідаційна вартість безпосередньо впливає на фінансовий результат до оподаткування і, відповідно, на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Якщо підприємство є платником єдиного податку
3 групи, то ліквідаційна вартість може впливати і на оподатковуваний дохід. Згідно з п.292.2 ПКУ при продажу юридичними особами основних засобів (які продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію) дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу, та їх залишковою балансовою вартістю(2), що склалася на день продажу (а це первісна (переоцінена) вартість за мінусом накопиченої амортизації (зносу)).

У Методрекомендаціях № 561 був відсутній порядок визначення ліквідаційної вартості. Але тепер встановлено, що ліквідаційна вартість «визначається комісією, створеною наказом керівника підприємства, під час введення об’єкта в експлуатацію».

Перелік груп основних засобів доповнено — у групі 1.8 «Багаторічні насадження» обліковуються також плодоносні рослини (пп.1.8 п.7 розд.2 Методрекомендацій № 561). Це уточнення зроблено внаслідок змін, внесених наказом МФУ від 12.12.2017 р. № 1019 до п.3 і 4 ПБО-30 і пп.5.1.8 ПБО-7. Адже з 2018 року облік плодоносних рослин приведено у відповідність до міжнародних стандартів бухобліку (МСБО 41 «Сільське господарство»)(3).

Уточнено кореспонденцію рахунків у разі повернення орендодавцю залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби (п.47 розд.8 Методрекомендацій № 561). Згідно із цією нормою повернення орендодавцю орендованих у складі цілісного майнового комплексу основних засобів з оформленням орендодавцем і орендарем документів приймання-передачі відображається орендарем за Дт 13 Кт 10 (знос) та Дт 42 і Кт 10 (залишкова вартість). А повернення орендарем залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби відображається за Дт 42 Кт 685 і Дт 685 і Кт 311 (утворенням кредиторської заборгованості). У разі створення цільового фонду з відновлення таких основних засобів залишок невикористаного цільового фонду, що підлягає поверненню орендодавцю, відображається за Дт 48 Кт 685 і Дт 685 Кт 311.

Запаси

Форма закупівельного акта, який складають торговельні підприємства та заклади ресторанного господарства при придбанні запасів у населення, чітко не встановлена законодавством. У Методрекомендаціях № 2 наведено перелік реквізитів такого акта, серед яких раніше було місце його складання, а тепер цей реквізит виключено (п.3.10 розд.3).

У додатку 3 до Методрекомендацій № 2 (кореспонденція рахунків бухобліку операцій із запасами) виключено рядок 33 щодо списання втрат запасів, понесених внаслідок надзвичайних подій, на рахунок 99 «Надзвичайні витрати», оскільки цей рахунок вже давно виключено з Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291(4). Наразі такі втрати можна обліковувати на субрахунках 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» або 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Сфера дії Методрекомендацій

У низці Методрекомендацій зроблено уточнення щодо кола суб’єктів, які можуть їх застосовувати.

Так, у Методрекомендаціях № 1327 зазначено, що їх дія не розповсюджується на банки (п.1.1 розд.1). Зазначимо, що в п.2 ПБО-8 банки не названо серед суб’єктів, на які не поширюється дія цього стандарту. Але це й так зрозуміло, адже банки вже давно звітують за міжнародними стандартами бухобліку, а такі підприємства не застосовують ані ПБО-8, ані Методрекомендації № 1327.

У Методрекомендаціях № 1300 уточнено, що їх не застосовують підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ (п.1.1 розд.1). Також ці рекомендації не поширюються на мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (платники єдиного податку), а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Таким чином, перелік суб’єктів, які не застосовують Методрекомендації № 1300, повністю співпадає з переліком, наведеним у п.2 НПБО-25 «Спрощена фінансова звітність».

У Методрекомендаціях № 1873 до переліку підприємств, які їх не застосовують, додано банки та підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Додамо, що такі підприємства мають застосовувати МСФЗ 11 «Спільна діяльність».

Зміни у Методрекомендаціях № 635 викликані іншими змінами, внесеними останнім часом до Інструкції № 291(5), Плану рахунків № 186(6) тощо. Так, наказом Мінфіну від 31.05.2019 р. № 226 з Інструкції № 291 виключено норму, згідно з якою малі підприємства для обліку витрат могли використовувати тільки рахунок класу 8, а в Плані рахунків № 186 взагалі відсутні рахунки класу 8. Тож у п.2.1 розд.II Методрекомендацій № 635 уточнили, що у наказі про облікову політику зазначається застосування класів 8 та 9. Інакше кажучи, підприємство може застосовувати тільки рахунки 9 класу або за власним рішенням одночасно рахунки 8 і 9 класів(7).


(1)Див.: Соколова І. Ліквідаційна вартість основних засобів // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 16. — С.15.

(2)Визначення цього терміна наразі відсутнє в ПБО-7, але колись воно там було (введено наказом МФУ від 30.11.2009 р. № 1396, що діяв до 01.01.2015 р.).

(3)Див. також: Папиріна О. Біологічні активи в ПБО та МСБО: терміни і класифікація // AgroUA. — 2019. — № 4. — С.2.

(4)Згідно з наказом МФУ від 27.06.2013 р. № 627.

(5)Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

(6)Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом МФУ від 19.04.2001 р. № 186.

(7)Див. також: Папиріна О. Спрощена фінансова звітність: тепер за новими правилами // БухгалтерiяUA. — 2019. — № 31. — С.6.

Телефонная лилия
Безоплатні заходи
для передплатників