Дисконтування за правилами Мінфіну

Наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 р. № 379 внесено зміни до деяких нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку, що набрали чинності з 29.10.2019 р.(1)

Найбільшу дискусію викликали зміни у ПБО-10 «Дебіторська заборгованість» і ПБО-11 «Зобов’язання», що передбачають облік довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’я­зань за теперішньою вартістю. Це означає необхідність дисконтування номінальної вартості усіх статей дов­гострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань. Які правила та акценти у цього процесу, поговоримо у матеріалі.

Чого стосується дисконтування?

Деякі фахівці вважають, що ця вимога стосується лише довгострокової фінансової дебіторської заборгованості та довгострокових фінансових зобов’язань. Але це не так. Дисконтування застосовується, коли теперішня вартість майбутніх грошових потоків суттєво відрізняється від їх номінальної вартості. Тому об’єктом дисконтування є, наприклад, забезпечення для виведення з експлуатації об’єкта основних засобів, що не є фінансовим зобов’язанням.

Отже, ключовим для дисконтування дебіторської заборгованості та зобов’язань згідно з ПБО є поділ їх на довгострокові та поточні.

ПБО-10 містить таке визначення: «довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу».

Прикладом такої заборгованості є дебіторська заборгованість за фінансовою орендою, довгострокові позики, надані працівникам, довгострокові векселі одержані тощо.

У свою чергу, з ПБО-11 випливає, що довгострокові зобов’язання — це зобов’язання, які не підлягають погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До довгострокових зобов’язань належать зокрема:

• довгострокові позики банків;

• довгострокові векселі видані;

• довгострокові зобов’язання за облігаціями;

• довгострокові зобов’язання з оренди;

• відстрочені податкові зобов’язання;

• довгострокова фінансова допомога на зворотній основі.

На практиці іноді складно класифікувати дебіторську заборгованість та зобов’язання як поточні чи довгострокові. Часто виникають питання, пов’язані з простроченням або пролонгацією заборгованості. Відповіді на деякі питання можна знайти в МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Згідно з п.73 МСБО 1 «коли рефінансування зобов’язання або його перенос на пізнішу дату виконується не за бажанням суб’єкта господарювання (наприклад, немає угоди про рефінансування), можливість рефінансування не береться до уваги та зобов’язання класифікується як поточне». Це означає, що коли первісна угода передбачає право боржника відстрочити погашення його заборгованості (первісний термін погашення до 12 місяців з дати балансу), така заборгованість вважається довго­строковою.

Якщо таке право відсутнє, поточна заборгованість залишається поточною навіть у разі укладання додаткової угоди щодо перенесення строку її погашення на наступні дванадцять місяців. Прострочене поточне зобов’язання залишається поточним і не підлягає дисконтуванню. Щодо простроченого довгострокового зобов’язання, то воно залишається довгостроковим лише за умови, що передбачено п.8 ПБО-11: «Довгострокове зобов’язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо: позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення; не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу».

Визначення теперішньої вартості

Для розрахунку теперішньої вартості довгострокової заборгованості необхідно визначити ставку дисконту.

Окремі ПБО містять орієнтири щодо вибору ставки дисконту (табл.1). Проте вибір ставки дисконту залежить від конкретних обставин (ризиків, валюти розрахунків тощо) і потребує професійного судження.

Звичайно для дисконтування кредиторської заборгованості застосовують ставку відсотка, за якою підприємство може позичити кошти на аналогічний термін за аналогічних умов.

Відповідно, для оцінки довгострокової дебіторської заборгованості часто обирають ставку відсотка за інвестиціями або банківськими депозитами на аналогічний термін і на аналогічних умовах.

Точність розрахунку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків залежить також від кількості періодів (n), що використані для дисконтування. На практиці поширене дисконтування на місячній основі.

ПРИКЛАД 1

Сума 100000 грн. підлягає отриманню через два роки, а річна ставка дисконту (і) становить 12%.

Розрахуємо теперішню вартість даної заборгованості з різним ступенем деталізації умови:

1) n = 2,     i = 12%     100000 × 0,7972 = 79720;

2) n = 8,     i = 3%      100000 × 0,7894 = 78940;

3) n = 24,    i = 1%     100000 × 0,7876 = 78760.

У даному випадку різниця між результатами дисконтування на місячній та квартальній основі не дуже суттєва. Тому сума 78940 грн. може бути прийнятною для первісного визнання як теперішньої вартості.

Таблиця 1. Порядок визначення ставки дисконту

ПБО

Витяг

ПБО-26

«Виплати
працівникам»

Для визначення теперішньої вартості зобов’язання за програмами виплат після закінчення трудової діяльності ставка дисконту обчислюється із застосуванням ринкової ставки доходу за високоліквідними корпоративними облігаціями на дату балансу. У разі відсутності активного ринку корпоративних облігацій використовується відсоткова ставка доходу за довгостроковими державними облігаціями на дату балансу. При цьому обираються облігації, валюта та строк погашення яких відповідають валюті та прогнозованому строку погашення зобов’язання за кожною програмою

ПБО-28
«Зменшення
корисності активів»

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків (п.14).

ПБО-14 «Оренда»

Орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об’єкт одночасно як актив і зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду.

Якщо в угоді про фінансову оренду не вказана орендна ставка відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря

Для ілюстрації оцінки та обліку довгострокової заборгованості відповідно до змін у ПБО-10 і ПБО-11 розглянемо такий приклад.

ПРИКЛАД 2

Наприкінці вереcня 2018 року підприємство «Вектор» придбало у підприємства «Спецмаш» обладнання виробничого призначення на умовах відстрочки платежу в сумі 120000 грн. (зокрема ПДВ — 20000 грн.) на термін два роки.

На момент укладення угоди ставка відсотка за банківськими депозитами, доступними підприємству «Спецмаш», становила 12% річних, а ставка по кредитам, доступним підприємству «Вектор», дорівнювала 16% річних.

Наведені ставки відсотка стосуються, відповідно, депозитів і кредитів, термін яких — два роки.

Виходячи з умови прикладу, розрахуємо теперішню вартість дебіторської та кредиторської заборгованостей, а також фінансових доходів і фінансових витрат, що виникають у результаті розглянутої операції (табл.2).

Таблиця 2. Результати дисконтування довгострокової заборгованості

Період

«Вектор»

«Спецмаш»

Фінансові витрати

Залишок

кредиторської
заборгованості
на кінець періоду

Фінансовий дохід

Залишок
дебіторської
заборгованості
на кінець періоду

III кв. 2018

87684

94728

IVкв. 2018

3507

91191

2842

97570

Iкв. 2019

3648

94839

2927

100497

IIкв. 2019

3793

98632

3015

103512

IIIкв. 2019

3945

102577

3105

106617

IV кв. 2019

4103

106680

3198

109815

I кв. 2020

4267

110947

3294

113109

IIкв. 2020

4438

115385

3393

116502

III кв. 2020

4615

120000

3498

120000

Разом

32316

25272

Дані табл.2 є підставою для щоквартальних записів з метою відображення фінансових витрат в обліку покупця та фінансових доходів в обліку продавця.

При цьому слід мати на увазі, що у разі виникнення довгострокової заборгованості за розрахунками з власниками (наприклад, у випадку поворотної фінансової допомоги) фінансові доходи і фінансові витрати відображають у складі власного капіталу (субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»).

Обрана ставка дисконту відображає ринкові ставки, що існували на момент виникнення заборгованості. Тому зміна відсоткових ставок за депозитами і кредитами надалі не впливатиме на результати дисконтування, наведені в табл.2.

Поряд з цим, ставка дисконту є обліковою оцінкою, а отже, може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримано додаткову інформацію. На практиці це відбувається, коли змінюється рівень або характер ризику, закладений у ставку дисконту.

Згідно з п.7.2 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879, при інвентаризації усім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки з аналітичних рахунків про їх заборгованість, які пред’являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори мають підтвердити заборгованість або заявити своє заперечення.

Застосування різних ставок дисконту призводить до того, що фактичні суми на аналітичних рахунках дебітора і кредитора не збігатимуться. Дані, наведені у табл.2, переконливо свідчать про це. За таких умов єдине, що можуть зробити підприємства «Вектор» і «Спецмаш», це підтвердити, що на дату інвентаризації вартість погашення за даною операцією в обох сторін становить 120000 грн.

Впровадження змін: ретроспективно чи перспективно?

Зміни положень ПБО-10 і ПБО-11 щодо оцінки довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань означають зміну облікової політики.

Згідно з ПБО-6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

• повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Тому при складанні фінансової звітності за 2019 рік підприємствам необхідно зробити відповідні коригування статей балансу на початок року та перерахувати доходи і витрати за 2018 рік у звіті про фінансові результати (щодо довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань, що існували протягом 2018 року).

Для ретроспективного відображення зміни облікової політики необхідно розуміти наслідки такої зміни.

Використовуючи дані наведеного прикладу, зокрема табл.2, порівняємо облік дисконтованої та недисконтованої заборгованості продавця та покупця (табл.3).

Дані табл.3 привертають увагу до кількох особливостей дисконтування довгострокової заборгованості.

По-перше, за новою обліковою політикою слід коригувати не лише заборгованість, а й вартість активу. Це випливає з положень ПБО-7 (п.8), ПБО-8 (п.11) і ПБО-9 (п.14), згідно з якими до первісної вартості відповідних активів не включаються фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до ПБО-31).

Отже, первісною вартістю активів, придбаних на умовах відстрочення платежу на довгостроковий період, є дисконтована сума операції.

Таблиця 3. Порівняння обліку дисконтованої та недисконтованої довгострокової заборгованості    

Зміст операції

Облік недисконтованих
сум

Облік дисконтованих
сум

Придбання обладнання підприємством «Вектор»

Дт 152 — 100000

Дт 641 — 20000

Кт 55 — 120000

Дт 152 — 73070

Дт 641 — 20000

Кт 55 — 87684

Кт 746 — 5386

Щоквартальне відображення фінансових витрат

Дт 952

Кт 55

Продаж продукції підприємством «Спецмаш»

Дт 183 — 120000

Кт 701 — 100000

Кт 641 — 20000

Дт 183 — 94728

Дт 977 — 4212

Кт 701 — 98940

Дт 701 — 20000

Кт 641 — 20000

Щоквартальне відображення фінансового доходу

Дт 183

Кт 733

У свою чергу, згідно з п.22 ПБО-15 у разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

У розглянутому прикладі справедливою вартістю доходу підприємства «Спецмаш» є дисконтована сума. Як бачимо, до вартості обладнання і до складу доходу не включається сума ПДВ, яка, втім, дисконтується як складова заборгованості. Внаслідок цього у процесі дисконтування виникає своєрідний «ефект ПДВ», наслідком якого є визнання доходу в обліку покупця і витрат в обліку продавця.

Сума такого доходу і витрат дорівнює нереалізованому дисконту з суми ПДВ, оскільки розрахунок з бюджетом із податку на додану вартість здійснюється виходячи з вартості погашення.

Для ретроспективного застосування дисконтування довгострокової заборгованості підприємство «Вектор» станом на 31 грудня 2018 року має скоригувати балансову вартість придбаного обладнання і кредиторської заборгованості.

Припустімо, що обладнання було одразу введено в експлуатацію, а термін його корисного використання становить 10 років. У разі прямолінійного методу щоквартальна сума амортизації дорівювала 2500 грн., а мала бути: 73070 : 40 = 1827 грн.

З урахуванням цього визначимо суми коригування в обліку підприємства «Вектор» на початок 2019 р. внаслідок зміни облікової політики:

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Відображення доходу від «ефекта ПДВ»

55

441

5386

Коригування первісної вартості обладнання

(100000 - 73070)

55

104

26930

Відображення фінансових витрат за IV квартал 2018 р.

441

55

3507

Коригування суми амортизації обладнання

(2500 - 1827)

131

441

673

Отже, загальна сума коригування нерозподіленого прибутку (Кт 441) становитиме 2552 грн. (5386 + 673 - 3507), а балансова вартість кредиторської заборгованості на 31.12.2018 р. — 91191 грн., що відповідає розрахунку, наведеному в табл.2.

Наприкінці 2019 року в обліку підприємства «Вектор» необхідно відобразити коригування амортизації обладнання (Дт 131 Кт 91 — 2692) і фінансові витрати за звітний рік (Дт 952 Кт 55 — 15489).

Підприємство «Спецмаш» має скоригувати балансову вартість дебіторської заборгованості та сальдо нерозподіленого прибутку на початок 2019 року: 22430 грн. (120000 - 97570).

Наприкінці 2019 р. необхідно нарахувати фінансовий дохід за звітний рік: Дт 183 Кт 733 — 12245.

Поряд з коригуванням статей балансу на початок 2019 року обидва підприємства мають надати нову порівняльну інформацію за 2018 рік (про відповідні доходи і витрати) у звіті про фінансові результати.

А як в МСФЗ?..

Може скластися враження, що тепер положення ПБО щодо обліку довгострокової заборгованості повністю відповідають МСФЗ. Але це не так.

По-перше, МСФЗ не містять вимог щодо оцінювання довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань за теперішньою вартістю. За певних обставин різниця між теперішньою і номінальною вартістю заборгованості може бути суттєвою й у випадку відстрочки платежу, наприклад на дев’ять місяців.

По-друге, МСБО 12 «Податки на прибуток» забороняє дисконтувати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання. Подібна норма у вітчизняному ПБО-17 відсутня.

Отже, формально ПБО-11 передбачає дисконтування відстрочених податкових зобов’язань.

Це означає нові проблеми для бухгалтерів і аудиторів і створює простір для подальших дискусій.


(1)Рижикова О. Дисконтування заборгованостей // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 45. — С.6.