ДПСУ

ІПК № 1212/6/99-00-05-05-01-15/ІПК

від 06 листопада 2019

Експорт пов’язаним особам і ТЦУ: щодо коригування доходу

<…>

Відповідно до укладених контрактів, вартість продукції остаточно визначається на дату переходу права власності відповідно до умов договору та базується на публікаціях у регулярних звітах провідних незалежних ринкових аналітиків, з коригуванням на певні показники якості продукції та вартості транспортних послуг.

За інформацією Товариства остаточні ціни між трейдерами та кінцевими покупцями можуть складатися за підсумками кварталу та/або півріччя, в якому здійснювалася реалізація продукції. В цьому випадку ціни на продукцію, зафіксовані в митних деклараціях Товариства, можуть не відповідати рівню цін, визначених за правилами трансфертного ціноутворення.

Товариство зазначає, що ринкові обставини викликають необхідність формування остаточної ціни на продукцію Товариства не на дату переходу права власності, а через певний проміжок часу (як мінімум, 2—3 місяці) після закінчення митного оформлення такого товару, тобто після подання квартальної фінансової звітності та звітності з податку на прибуток.

При цьому можливість проведення самостійного коригування в рамках звітного року Кодексом з відповідним коригуванням документів первинного обліку та без сплати штрафних санкцій не передбачена.

Враховуючи вказане, Товариство звернулось про надання консультації з наступних питань:

— які законодавчо визначені можливості та інструменти існують у платника податків для самостійного коригування отриманого доходу в рамках звітного року в разі перерахунку цін, сформованих у відповідності до правил трансфертного ціноутворення після подання квартальної звітності з податку на прибуток;

— за яких умов платник податків, що проводить самостійне коригування податкових зобов’язань в рамках звітного року у відповідності до правил трансфертного ціноутворення, може уникнути штрафних санкцій та податкових донарахувань.

Відповідно до пп.39.4.1 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі — КО), зобов’язані подавати звіт про КО центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, та зазначати у вказаному звіті інформацію про всі КО, здійснені у звітному періоді (році).

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про КО інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

— новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про КО за такий самий звітний період;

— уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про КО не звільняє від відповідальності, передбаченої п.120.3 Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про КО (пп.39.4.2 Кодексу).

У разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань з податку на прибуток за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

— максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності КО була вище максимального значення такого діапазону;

— та/або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності КО була нижче мінімального значення такого діапазону.

Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни КО, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення КО.

Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст.57 Кодексу (пп.39.5.4 Кодексу).

Платники податку на прибуток, які в звітному періоді здійснювали КО, для проведення самостійного коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань, складають та подають Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1415/27860 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 19.10.2018 р. № 842) (далі — Декларація), який заповнюється відповідно до пп.39.5.4 Кодексу.

Одночасно відомості про КО, за якими були проведені самостійні коригування (графи 1—12 Додатка ТЦ до Декларації), формуються згідно з Порядком складання Звіту про КО, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 р. № 8 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції Украї­ни 04.02.2016 р. за № 187/28317, про що зазна­чено у примітці «2» Додатка ТЦ до Дек­ларації.

При цьому платник податків обраховує діапазон ціни для кожної КО окремо та визначає необхідну суму коригування щодо такої КО. Утім, Кодексом не передбачено обчислення сальдо від розрахованих позитивних та від’ємних показників коригування окремих КО платника податку, тому при визначенні загальної суми збільшення податкових зобов’язань необхідно враховувати лише КО, у яких сума коригування призведе до збільшення фінансового результату до оподаткування.

Платник податку на прибуток при здійсненні КО у випадках, визначених ст.39 Кодексу, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) року:

— на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку) реалізованих товарів (робіт, послуг);

— на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою від­повідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» (пп.140.5.1 та 140.5.2 п.140.5 ст.140 Кодексу).

У Додатку ТЦ до Декларації здійснюється розрахунок різниць, які відображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ Додатка РІ до Декларації для коригування фінансового результату до оподаткування.

Коригування ціни КО, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, на дату здійснення такої КО, що є датою переходу прав власності на товари або датою виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.50.1 Кодексу платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу та за винятком випадків, установлених п.50.2 Кодексу (під час проведення документальних перевірок)), зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до Декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст.39 Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним);

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Тобто платник податків, який здійснює самостійне коригування ціни ТО відповідно до ст.39 Кодексу після спливу терміну подання Декларації за попередній звітний податковий рік має право подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок подається у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним (п.50.1 Кодексу).

Отже, платник податку на прибуток, по завершенні звітного року, фактично має дев’ять місяців на складання та подання як Звіту про КО, так і уточнюючого розрахунку (із урахуванням результатів самостійного коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань з податку на прибуток) та сплати суми відповідної недоплати податку на прибуток без застосування штрафної санкції.

<…>

КОМЕНТАР

До сказаного додамо от що. По-перше, суми збільшення податкового зобов’язання, пені та штрафу при уточненні показників за КО відображають у рядках 26, 29 та 30 Декларації. Якщо ж виправлення показників Додатка ТЦ в уточнюючій Декларації за попередній податковий (звітний) рік відбувається в строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним, пеня, зокрема, не нараховується та відповідно не відображається в рядку 29 Декларації. Нагадаємо також, що разом із уточнюючою Декларацією платник податку має право надати до контролюючого органу доповнення з поясненням проведених виправлень.

По-друге, відповідно до п.24 р.IV Порядку складання Звіту про КО у графі 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО зазначається загальна вартість КО (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податків. І проведення платником податку самостійного коригування податкових зобов’язань для цілей трансфертного ціноутворення не передбачає заміни показників у Звіті про КО, що обраховуються на підставі бухгалтерського обліку платника податку (див. ЗІР, категорія 137.07).

Олена РИЖИКОВА, редактор

Телефонная лилия
комплект 3
Безоплатні заходи
для передплатників