Як результативно отримати ІПК

Податківці завжди надавали платникам консультації. Часом вони мали позитивний ефект, інколи містили банальні відмовки, бувало, що суперечили законодавству. Хай там як, а від надання інформаційної підтримки контролюючі органи не відмовлялися. Проте в ПКУ їх врегулювали, загнавши у межі індивідуальних податкових консультацій. Утім, практика показує, що далеко не завжди платник отримує на своє звернення ґрунтовну та повну відповідь. Значною мірою вона залежить від компетентності авторів консультації. Але не менше значення має уміння правильно просити про відповідь.


Що таке податкова консультація

Запроваджене кілька років тому в ПКУ поняття податкової консультації замінило різноманіття форм консультування платників і, швидше, позитивно вплинуло на цю сферу. У загальних рисах ситуація є такою: існують індивідуальні та узагальнюючі податкові консультації. Перші з них контролюючі органи надають платникам на їх звернення, оформлюють у письмовому вигляді та з реєстрацією в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (ІПК).

Узагальнююча податкова консультація може побачити світ з волі Мінфіну, наказом якого вона і має бути затверджена. Це своєрідний комплексний підсумок практики застосування податкового законодавства у певній сфері, сукупність багатьох однотемних ІПК[1]. Оскільки на появу узагальнюючої податкової консультації воля і бажання платника не впливають, надалі про неї не говоритимемо, а сконцентруємо свою увагу на ІПК. Така консультація має стосуватися питань практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.


Зверніть увагу! Строк для надання ІПК становить 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення певним контролюючим органом. Щоправда, уповноважена особа ДПС може продовжити строк розгляду звернення на отримання ІПК (не більше 10 календарних днів), про що платник має бути повідомлений письмово.

Як оформити звернення про надання ІПК

Перше і основне правило отримання ІПК — правильно оформити звернення про її надання. Відповідні вимоги встановлює п.52.1 ПКУ. Отже, звернення платників податків для отримання ІПК у письмовій формі має містити:

  • найменування для юрособи або прізвище, ім’я, по батькові для фізособи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти (якщо такі наявні);
  • код згідно з ЄДРПОУ (для юросіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізосіб)[2];
  • обґрунтування практичної потреби в отриманні податкової консультації;
  • підпис платника податків (уповноваженої посадової особи юрособи);
  • дату підписання звернення.

Недотримання цих, на перший погляд, банальних вимог призведе до того, що платнику нададуть не ІПК, а просту відповідь, яку надішлють у порядку та строки, передбачені Законом про звернення громадян[3]. А відсутність статусу ІПК означає, що платник не зможе скористатися преференціями, зазначеними у ст.53 ПКУ, а саме: звільненням від відповідальності, якщо він діяв згідно з наданою йому письмовою ІПК, яка зареєстрована у відповідному реєстрі.

Саме така захисна роль ІПК визначає право платника оскаржувати до суду ту консультацію, яка, на його думку, суперечить чинному законодавству. Адже податкова консультація виступає актом індивідуальної дії, отримання якої загрожує платникові певними юридичними наслідками, зокрема, є підставою для звільнення від відповідальності. Тому й не можна стверджувати, що надана органом контролю податкова консультація не створює й не припиняє права чи обов’язки позивача[4].

Варто зауважити, що не надати ІПК податківці можуть саме за недотримання платником вимог п.52.1 ПКУ щодо оформлення. Своєю чергою, Порядок № 293[5] підказує, що ненадання ІПК є можливим і у випадках, коли платник сформулював своє звернення інакше, ніж це зазначено в ПКУ. Йдеться про ситуації, коли таке звернення підпадає під вимоги законодавства про звернення громадян, про публічну інформацію, про адвокатські запити тощо. Інакше кажучи, коли ці закони визначають інший порядок направлення звернень, скарг, запитів тощо. Отже, і відповідь на запитання платника дають не у формі ІПК, а згідно з профільним законодавством.

Практика свідчить, що відмежувати запити на отримання ІПК від інших звернень можна на підставі належного обґрунтування платником практичної потреби в отриманні ним саме податкової консультації на запитувану тему. Траплялося, що контролюючий орган фактично ухилявся від надання однозначної та обґрунтованої відповіді у формі ІПК, посилаючись на те, що платник у своєму зверненні не обґрунтував потребу в такій консультації саме для нього. Простіше кажучи, деякі податківці вважають цілком обґрунтованою відмову в консультації на підставі того, що запитання платника має надто загальний характер чи навпаки є надто специфічним і не вбачається його прямий звязок з господарською діяльністю платника.

Зверніть увагу! Самого лише обґрунтування практичної потреби отримання ІПК недостатньо. Платник повинен скрупульозно зазначити у своєму зверненні всі реквізити, наведені в п.52.1 ПКУ. Інакше йому відмовлять у наданні ІПК абсолютно законно, скажімо, через відсутність дати підписання звернення чи помилки в коді ЄДРПОУ.

Зокрема на необхідності зазначати обов’язкові реквізити у зверненні платників податків на отримання ІПК в письмовій формі, серед яких і «дата підписання звернення», було наголошено в листі ДФС від 04.03.2019 р. № 6990/7/99-99-10-02-17. Ба більше, в цьому листі податківці фактично вказують на необхідність для платника дотримуватися при оформленні звернення на отримання ІПК Правил діловодства[6] та ДСТУ 4163-2003[7]. Ці нормативи передбачають детальні вимоги до створення та оформлення документів управлінського і службового характеру, аж до розташування дати на таких документах. 

Маємо сумніви щодо того, що контролюючий орган може правомірно відмовити у наданні ІПК через те, що дата підписання звернення платника розташована інакше, ніж це передбачає ДСТУ 4163-2003. Адже в ПКУ говориться лише про обовязковість відповідного реквізиту в зверненні, а не про те, що його слід оформляти згідно з відповідним нацстандартом. Але платникам не варто втрачати пильність, оскільки у вищезгаданому листі ДФС прямо зазначає: «звернення на отримання індивідуальної податкової консультації державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності повинні містити дату (дата підписання) у місцях, встановлених Правилами». Щоправда, у цьому листі визнано: для звернень фізосіб на отримання ІПК законодавство не містить вимоги щодо місця проставлення дати підписання, тому така дата може бути проставлена як у верхній, так і в нижній частині документа поруч з підписом такої особи.


[1] Подробиці містить Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій, затверджений наказом Мінфіну від 27.09.2017 р. № 811.

[2] Або серію та номер паспорта — для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються прийняти реєстраційний номер облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті.

[3] Закон України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

[4] Див. постанову Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 813/2617/15.

[5] Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій, затверджений наказом ДФС від 25.04.2017 р. № 293.

[6] Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5.

[7] Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55.