РРО: відкладена революція

19 жовтня було офіційно опубліковано(1) Закон № 128(2), і водночас наблизився початок нового життя суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності застосовують РРО (або яких у перспективі очікує їх застосування). Ще в статусі законопроекту № 1053-1, Закон № 128 спричиняв найгостріші баталії у ЗМІ та соціальних мережах. Але тільки тепер, коли ми бачимо перед собою офіційно опублікований нормативно-правовий акт, обов’язковий до виконання численними юридичними особами й приватними підприємцями, варто з’ясувати, що до чого. Сьогодні йтиметься про зміни, внесені Законом № 128 до Закону про РРО(3).

Етапи великого «шляху»

З п.1 р.ІІ Закону № 128 випливає, що його норми впроваджуватимуться у життя поетапно і з доволі довгими проміжками.

І етап. 20 жовтня набрали чинності зміни р.І Закону № 128 стосовно перейменувань контролюючого органу і центрального органу виконавчої влади. Не будемо зараз перелічувати пункти і статті Закону про РРО, які зазнали змін, оскільки суб’єктам господарювання ні холодно ні жарко від того, наприклад, що словосполучення «орган доходів і зборів» змінили на «контролюючий орган».

ІІ етап. 19 квітня 2020 року (через 6 місяців із дня опублікування Закону № 128) набере чинності більша частина змін, серед яких виділимо три фундаментальні:

• впровадження у практику розрахунків програмних РРО;

• оформлення розрахункових операцій електронними документами;

• збільшення розмірів штрафних санкцій за порушення вимог Закону про РРО.

ІІІ етап. 1 жовтня 2020 року наберуть чинності норми п.10 і абзаців другого — десятого п.15 р.І Закону № 128 стосовно оформлення скарг споживачів для цілей так званого «кешбеку». Багатьом вже знайоме це нове слово з огляду на взаємовідносини податківців, суб’єктів господарювання і споживачів, за скаргами яких проходять перевірки. Якщо раптом хтось із читачів перебуває в незнанні з приводу «кешбеку», повідомляємо, що відповідно до Закону № 129(4) ст.14 ПКУ доповнено пп.14.1.279. У ньому зазначено: «Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО(5), — цегрошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам)за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за результатами проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО(6)та/або програмних РРО». Згадані кошти і є той самий одіозний «кешбек». Однак не будемо зачіпати всі питання і поговоримо про «кешбек» окремо, тим паче що до його впровадження у підприємницьку практику майже рік.

Тому далі розглядатимемо фундаментальні зміни ІІ етапу.

Програмні РРО

Головне, заради чого все це відбувається, — впровадження у практику розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг програмних РРО, через які законодавцю довелося переписати / істотно доповнити чимало норм Закону про РРО.

Згідно з пп.11 п.2 р.І Закону № 128 програмний РРО — це «програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплексу вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовуєтьсяна будь-якому пристроїта в якому фіскальні функції реалізовані черезфіскальний сервер контролюючого органуі який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу». Як бачимо, програмний РРО — поняття віртуальне. Його можна «підсадити» у будь-який гаджет — приміром, у смартфон, скачавши відповідну програму, яка (це важливо!) повинна надаватися контролюючим органом безоплатно.

Фіскальний сервер контролюючого органу (далі — фіскальний сервер), що забезпечує роботу програмних РРО, становить собою «програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних РРО, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних РРО, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних РРО, а також інтеграцію з програмними РРО через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі».

Отже, програмні РРО і фіскальний сервер — це два наріжні камені нового способу розрахунків, які окремо один від одного позбавлені сенсу.

РРО (назвемо їх звичайними), до яких за довгі роки усі звикли, працюють автономно і фіскальну функцію, що її вимагає Закон про РРО, забезпечують самостійно за допомогою вбудованого у них фіскального блоку. Зв’язок між звичайними РРО і органом податкової служби виникає тільки у момент передачі провідними або безпровідними каналами зв’язку електронної звітності у вигляді копій розрахункових документів та z-звітів після закінчення касового дня РРО.

З програмними РРО все не так. Фіскальну функцію їм забезпечуватиме фіскальний сервер, з яким для нормальної роботи програмний РРО має бути весь час на зв’язку. Якщо ж цей сервер «підвисатиме», то згідно з п.5 р.І Закону № 128, яким у новій редакції викладено ст.5 Закону про РРО, «на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюєтьсяв режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу»(про електронні документи йтиметься далі). При цьому упродовж місяця суб’єкт господарювання може використовувати зазначені фіскальні номери не більш як 168 годин.

Звертаємо увагу, що оформлення розрахункових операцій із застосуванням розрахункових книжок у разі втрати зв’язку між фіскальним сервером і програмним РРО не передбачено. Для цієї ситуації встановлено такий порядок дій: «Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи». Якщо ж сам програмний РРО вийде з ладу, здійснення розрахункових операцій припиняється аж до моменту усунення несправностей. І знову — жодних розрахункових книжок.

Електронні розрахункові документи

Сьогодні звичайні РРО для підтвердження здійснення розрахункової операції за товари (послуги) / у разі повернення споживачем товару (відмови від послуги) роздруковують фіскальні касові чеки за формою ФКЧ-1 і ФКЧ-2 відповідно. Ці форми затверджено Положенням № 13(7). Очевидно, що у разі застосування програмних РРО розрахункові документи, які формуються ними, а також інші документи — фіскальні звіти та фіскальні звітні чеки (z-звіти)(8) — матимуть виключно електронну форму (з роздрукування за необхідності). Однак, судячи з низки норм Закону № 128, електронний вигляд можуть мати і розрахункові документи звичайних РРО. Так, у пп.11 п.2 р.І Закону № 128, серед іншого, встановлено таке.

Електронний розрахунковий документ — це

«а) документ,  створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електрон­них даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ,створений програмним РРОу момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою».

Електронні документи потребують обов’язкової реєстрації. Згідно з пп.11 п.2 р.І Закону № 128 реєстрація електронних документів звичайних і програмних РРО становить собою відповідно:

«а) присвоєння РРО у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електрон­ному фіскальному звітному чеку, що створені таким РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких РРО;

б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних РРО».

Головне запитання, пов’язане з електрон­ними розрахунковими документами, таке: як їх вручати споживачеві? Відповідь можна знайти в одній із вимог до порядку проведення розрахунків (пп.2 п.3 р.І Закону № 128). Згідно з цією вимогою суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, зобов’язані, зокрема, «надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО
QR-коду,
який дозволяє особі здійснювати його зчитуваннята ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься,та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти)».

З наведеної цитати випливає: якщо споживач має смартфон, то він може сканувати електронний чек своїм гаджетом або розпочати прямо на касі електронне листування із суб’єктом господарювання. А якщо споживач забув смартфон вдома або у нього взагалі немає такого пристрою? Писати касиру на папері адресу електронної пошти? А якщо споживачеві 85 років, і він взагалі не має уявлення, що таке електронна пошта? У цьому випадку слід подбати про те, щоб електронний чек можна було роздрукувати.

На думку автора, описана ситуація не викличе у суб’єктів господарювання великого ентузіазму стосовно відмови від звичайних РРО і переходу на програмні. У зв’язку з цим можемо їх заспокоїти: жодної обов’язковості у такому переході немає — Закон № 128 її не передбачає. У п.16 р.І цього Закону читаємо: «Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРОвирішиливідмовитися від застосування РРО, строк служби якихне закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких РРО у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених цим Законом». Як бачимо, наразі перехід на програмні РРО — справа добровільна.

Штрафи: зростання очевидне

Говорячи про штрафні санкції за порушення вимог Закону про РРО, найкраще використати метод порівняння (див. таблицю). Звертаємо увагу, що під РРО, вказаними у таблиці, маються на увазі і звичайні, і програмні. Також ми не розглядатимемо штрафні санкції, що накладаються на суб’єктів господарювання, які займаються купівлею-продажем іноземної валюти, виробників і постачальників РРО.

Таблиця. Фінансова відповідальність (ст.17, 20 Закону про РРО)

№ з/п

Зміст порушення

Діючий розмір штрафу

Розмір штрафу
з 19.04.2020 р.

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

Якщо порушення протягом календарного року* вчинено вперше — 1 грн. За кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих товарів (послуг)

Якщо порушення вчинено вперше — 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих товарів (послуг)**

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи

Якщо порушення протягом календарного року* вчинено вперше — 1 грн. За кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих товарів (послуг)

Якщо порушення вчинено вперше — 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих товарів (послуг)**

3

Невідповідність на місці проведення розрахунків*** суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01 податкового (звітного) року, а в разі використання РК*** — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня

Якщо порушення протягом календарного року* вчинено вперше — 1 грн. За кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих товарів (послуг)

Якщо порушення вчинено вперше — 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих товарів (послуг)**

4

Нероздрукування/невидача**** відповідного роз­рахун­кового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання

Якщо порушення протягом календарного року* вчинено вперше — 1 грн. За кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих товарів (послуг)

Якщо порушення вчинено вперше — 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). За кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих товарів (послуг)**

*Прив’язки до календарного року більше немає.

**Відповідно до п.16 р.І Закону № 128 тимчасово, до 1 жовтня 2020 року, вказані санкції застосовуються в таких розмірах:

10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

***До 19.04.2020 р. штрафна санкція «за невідповідність» застосовувалась лише до юридичних осіб, а з 19.04.2020 р. — не тільки до юридичних осіб, а й до фізичних осіб — підприємців.

****До 19.04.2020 р. штрафна санкція застосовується за нероздрукування розрахункового документа. З 19.04.2020 р. — за невидачу

5

У випадках, визначених Законом про РРО, невикористання при здійсненні розрахункових операцій РК/КОРО* або використання незареєстрованої належним чином РК/КОРО, чи порушення встановленого порядку використання РК/КОРО, або незберігання РК/КОРОпротягом встановленого строку

20 нмдг (340 грн.)

50 нмдг (850 грн.)

*З 19.04.2020 р. штрафна санкція застосовується і щодо КОРО

6

Контрольну стрічку РРО не надруковано або не створено в електронній формі, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці

10 нмдг (170 грн.)

30 нмдг (510 грн.)

7

Проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості

5 нмдг (85 грн.)

5 нмдг (85 грн.)*

*З 19.04.2020 р. штрафна санкція застосовується за відсутність програмування кожного найменування товару, що не є підакцизним

8

Проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості

300 нмдг (5100 грн.)

9

Порушення встановленого у п.1 ст.9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті

10 нмдг (170 грн.)

20 нмдг (340 грн.)

10

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника*

100 нмдг (1700 грн.)

300 нмдг (5100 грн.)

*До 19.04.2020 р. штрафна санкція застосовується за умови відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування. З 19.04.2020 р. — без зазначеної умови

11

Неподання до органів ДФС звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, в разі обов’язковості її подання

10 нмдг (170 грн.)

30 нмдг (510 грн.)

12

Здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку*.

Подвійна вартість необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

Подвійна вартість необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

*З 19.04.2020 р. штрафна санкція застосовується також до суб’єктів господарювання, які не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Вимоги щодо здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку до 19.04.2020 р., не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ.

З 19.04.2020 р. вказані вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)

P.S. Отже, як і було обіцяно на початку статті, ми розглянули фундаментальні зміни, внесені до Закону про РРО Законом № 128. За кадром лишилося чимало важливих дрібниць. Але їх ми аналізуватимемо пізніше, коли будуть прийняті нові або приведені у відповідність із Законом № 128 чинні на сьогодні підзаконні акти до Закону про РРО. Можливо, ситуація стане більш зрозумілою.


(1)«Голос України» від 19.10.2019 р. № 200.

(2)Закон України від 20.09.2019 р. № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

(3)Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

(4)Закон України від 20.09.2019 р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

(5)Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

(6)Тут і далі в цитатах із Закону № 128 використовуватимемо абревіатуру РРО (прим. авт.).

(7)Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

(8)Відповідні визначення містяться в пп.11 п.2 р.І Закону № 128 (прим. авт.).

Телефонная лилия
комплект 3
Безоплатні заходи
для передплатників