Дата валютування: як скористатися з вигодою для себе

Мотивом для написання цієї статті стали практичні запитання, які виникають у підприємств — клієнтів банків стосовно такого реквізиту як «дата валютування», зокрема, в платіжному дорученні. Тож розгляньмо цю тему докладніше.

Що таке дата валютування

Нагадаємо, що визначення терміна «дата валютування» (далі — Дата) встановлено п.1.3 ст.1 Закону № 2346(1). Нею є зазначена платником у розрахунковому документі або документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі — учасників платіжної системи.

Тобто фактично Дата встановлює момент переходу «права власності» на грошові кошти від особи, яка здійснює переказ (далі — Ініціатор) до особи, яка їх отримає (далі — Отримувач), та зобов’язує банк чи платіжну систему Отримувача «провести» з ним розрахунок. Пунктом 30.2 ст.30 Закону № 2346 прямо передбачено, що відповідно банк Отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов’язаний зарахувати її на рахунок Отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

При цьому порядок застосування Дати установлюється:

• для банків нормативно-правовими актами НБУ,до них, зокрема, належатьІнст­рукція № 103(2); Інструкція № 22(3);

• для платіжних систем — правилами платіжної системи відповідно до вимог Закону № 2346.

З визначенням розібралися. І тут виникає логічне запитання — а чи можна суб’єкту господарювання скористатися Датою у своїх інтересах, і якщо можна, то як?

Убезпечуємося від шахраїв

На жаль, як показує практика сучасного бізнесу, непоодинокими є випадки неналежного виконання своїх обов’язків постачальниками, а іноді і взагалі їх повного невиконання.

ПРИКЛАД

Підприємство вирішило закупити оргтехніку для новоствореного відділу продажів. Для цього воно зайшло на сайт, де проводяться закупівлі, та створило комерційну закупівлю на покупку 50 ноутбуків. За два тижні у нього вже назбиралося більше 100 комерційних пропозицій, серед яких одна є вкрай привабливою. Проте, як кажуть, нема на світі нічого ідеального. При вивченні документації, яка була надана контрагентом, встановлено, що він був зареєстрований лише місяць тому, або у Єдиному державному реєстрі судових рішень є декілька «кримінальних» ухвал стосовно цього контрагента. Тобто, проаналізувавши цю інформацію, підприємство доходить висновку, що є загроза накладення арештів на банківські рахунки такого потенціального контрагента. Хоча попри все це, хочеться витратити менше, а різниця в цінах за умови передоплати та сплати коштів після отримання «покупки», або й взагалі у розстрочку «трішки» відрізняються.

В такому випадку підприємство може скористатися Датою: при проведенні оплати вказати у платіжному документі дату валютування після отримання товару.

При цьому відповідно до п.118 р. VI Інструкції № 103 клієнт має право зазначити в заяві на переказ готівки дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового документа (день складання не враховується). Клієнт має право відкликати кошти до настання дати валютування, у зв’язку з чим подає банку (філії, відділенню) лист (для юридичних осіб) або заяву (для фізичних осіб) про відкликання коштів. А відповідно до п.3.2 Інструкції № 22 платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення. До настання дати валютування платник може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача (п.3.4 Інструкції № 22).

Слід пам’ятати і про те, що відповідно до п.23.4 ст.23 Закону № 2346 документ на відкликання коштів Ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

За результатами застосування згаданого вище і зазначеного в Інструкції № 103 та Інструкції № 22 маємо договір з контрагентом. В ньому для прикладу вказуємо такі умови:

• Покупець у строк до трьох робочих днів після підписання цього договору зобов’язується скласти та подати до банківської установи, в якій у нього відкритий банківський рахунок, касовий документ, яким передбачено перерахування ХХХ грн. на банківський рахунок, що зазначений у цьому Договорі як реквізит Постачальника, з датою валютування 12.12.2019 р.;

• Постачальник після отримання від банку повідомлення про отримання грошових коштів від Покупця здійснює Покупцю поставку товару відповідно до переліку, вказаного у Специфікації, протягом 2 днів з моменту зарахування коштів Покупцем, але у будь-якому випадку не пізніше 11.12.2019 р.;

• поставка вважається такою, що здійснена, після підписання відповідальними особами актів приймання-передачі;

• у випадку невиконання Постачальником вимог пункту ХХ, він зобов’язується сплатити Покупцю неустойку у розмірі 10% від вартості непоставленого товару, вказаного у Специфікації, шляхом перерахування таких коштів на банківський рахунок Постачальника, вказаний як реквізит цього Договору.

Необхідно зазначити, що окрім цього у Постачальника є ще й певна вигода та гарантія. Так, відповідно до п.22.11 ст.22 Закону № 2346 сума переказу, що обліковується в банку, який обслуговує Отримувача, до настання дати валютування не може бути об’єктом примусового списання, що застосовується до Отримувача. Тобто у випадку появи за цей період проблем у постачальника з’явиться десять днів на їх вирішення, а гроші залишаться у нього.

Граничні строки сплати зобов’язань

Вже останній день сплати ЄСВ або зобов’я­зання за договором тощо? Вже 18:10 і операційний день у вашому банку скінчився? Не проблема, бо все що необхідно зробити — це вказати у касовому документі дату валютування. Це абсолютно легальний спосіб отримати підтвердження виконання своїх зобов’язань та уникнути всілякого роду санкцій, пов’язаних зі строками сплати (головне, встигнути зробити це до 00:00).

Верховний Суд притримується цієї самої позиції. Для прикладу, у постанові від 29.03.2018 р. у справі № 807/2448/15, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу, суд мотивував це тим, що:

• згідно із ч.7 ст.9 Закону № 2464(4) ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку;

• за п.1 ч.10 ст.9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

• згідно з Законом № 2346 до настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі — учасників платіжних систем.

Отже, зважаючи на вищенаведені положення законодавства, суди попередніх Інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, встановивши, що позивачем сума платежу була сплачена 30 квітня 2015 року, у розрахунковому документі датою валютування зазначено 30 квітня 2015 року. Відповідно, ЄСВ позивачем сплачено в межах граничного строку, встановленого законодавством.


(1)Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

(2)Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 25.09.2018 р. № 103.

(3)Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

(4)Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-V «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».