Декларація з податку на прибуток за три квартали: згадати все

Здавалося б, не встигли платники податку на прибуток відзвітувати за півріччя 2019 року(1), а вже наближаються граничні строки звітування за три квартали. Тож нагадаємо основні вимоги, а також наведемо деякі останні роз’яснення податківців щодо звітності з податку на прибуток.

Хто звітує за три квартали 2019 року

Спочатку нагадаємо, які категорії платників податку на прибуток повинні подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств(2) за цей період, а також інші особливості декларування.

1. Платники податку на прибуток з річним бухгалтерським доходом за 2018 рік більше 20 млн грн. Показники і, відповідно, об’єкт оподаткування у Декларації за три квартали 2019 року вони заповнюють наростаючим підсумком з урахуванням податкових різниць, передбачених розділом III ПКУ (пп.134.1.1 ПКУ).

«Малодохідні» платники податку на прибуток, які в 2018 році мали річний бухгалтерський дохід менше 20 млн грн., а за підсумками першого кварталу, півріччя чи трьох кварталів поточного року перетнули цю межу, все одно будуть звітувати в цілому за 2019 рік. Оскільки згідно з розділом III ПКУ вони зобов’язані переходити на щоквартальне декларування та сплату податку на прибуток лише за підсумками минулого звітного року. Тож такі платники поповнять когорту «щоквартальників» лише з 2020 року.

Окрему позицію податківці мають щодо платників — виробників сільськогосподарської продукції. Зокрема, в ЗІР, категорія 102.23.01, податківці посилаються на пп.4 п.2 р.XIX ПКУ, яким встановлено, що з 01.01.2017 р. втратила чинність ст.209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Отже, з огляду на те, що відтепер ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, на думку податківців, виробники сільськогосподарської продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

Тобто, якщо їх річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн., то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн., то вони застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року.

2. Суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей. У п.137.8 ПКУ для таких платників прямо встановлено квартальний звітний період. Тобто розмір торішнього доходу для них значення не має.

3. Платники податку на прибуток, які з IV кварталу 2019 року перейшли на спрощену систему оподаткування. У ЗІР, категорія 123.23.01, податківці роз’яснюють чимало цікавого щодо звітування з податку на прибуток у такому випадку, зокрема, щодо вибору звітного періоду. Із цих роз’яснень можна зробити висновок, що підприємство, яке з 01.10.2019 р. перейшло на сплату єдиного податку, повинно відзвітувати з податку на прибуток за підсумками трьох кварталів 2019 року — у квартальні строки.

4. Платники податку на прибуток, які ліквідуються в III кварталі 2019 року. Для них останнім є той звітний період, на який припадає дата їхньої ліквідації (пп.137.4.3 ПКУ). Тобто платник податку на прибуток, який ліквідується в III кварталі 2019 року, має відзвітувати з податку на прибуток саме за підсумками трьох кварталів цього року незалежно від розміру бухгалтерського доходу за 2018 рік.

У ЗІР, категорія 102.23.01, податківці зауважили, що дата ліквідації платника податків може припадати на початок або середину звітного (податкового) кварталу (року). Тож платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) Декларацію починаючи з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про ліквідацію юридичної особи, але не пізніше строків, встановлених п.49.18 ПКУ. При цьому відповідно до п.46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з Декларацією квартальну або річну фінансову звітність, яка є її невід’ємною частиною. Далі податківці звертають увагу, що в балансі за останній звітний (податковий) період (ліквідаційному) відображають результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу. Тобто ліквідаційний баланс також входить до комплекту річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації).

5. Неприбуткові організації та установи, які у 2019 році у зв’язку з порушенням вимог п.133.4 ПКУ були виключені з Реєстру неприбуткових організацій та установ і позбавлені податково-неприбуткового статусу. Нагадаємо, що відповідно до пп.133.4.3 ПКУ з наступного місяця після вчинення порушення й до кінця такого звітного року неприбуткові організації (установи) зобов’язані щоквартально подавати квартальну фінансову і податкову звітність (наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду.

У ЗІР, категорія 102.04, надано детальне роз’яснення щодо цього. Зокрема, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог щодо використання доходів (прибутків) вона зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому податкове зобов’язання розраховують виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Таку неприбуткову організацію виключають з Реєстру та вважають платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. Тобто за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу:

• подавати Декларацію наростаючим підсумком;

• сплачувати податок на прибуток у строк, визначений для квартального періоду;

• подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З 2020 року така неприбуткова організація буде подавати Декларацію і фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

6. Платники єдиного податку, які в III кварталі 2019 року виплачували нерезидентам-юрособам дохід з джерелом походження з України та утримували з нього податок на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію). Нагадаємо, що обов’язок єдиноподатників утримувати цей податок зафіксований у п.297.5 ПКУ. Але для платників єдиного податку четвертої групи податковим (звітним) періодом є календарний рік (п.294.1 ПКУ). Тож навіть якщо такі платники протягом звітного року 2019 року, наприклад у третьому кварталі, виплачували доходи з джерелом їх походження з України нерезидентам, звітувати про них вони будуть за підсумками звітного року. Розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації. А суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображають у рядку 23 ПН Декларації(3) за 2019 рік.

Строки подання Декларації та сплати податку на прибуток

Відповідно до пп.49.18.2, п.49.19 ПКУ подати квартальну Декларацію потрібно впродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, тобто не пізніше 09.11.2019 р. Але цей день — вихідний (субота). Утім, згідно з п.49.20 ПКУ останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Тож подати Декларацію за три квартали 2019 року потрібно не пізніше 11.11.2019 р.

А ось сплатити податок на прибуток за такою Декларацією платник податку на прибуток має протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання прибуткової декларації (абзац перший п.57.1 ПКУ). Тут і виникає запитання, від якого дня рахувати ці 10 днів: з граничного строку, передбаченого пп.49.18.2 ПКУ (тоді це 09.11.2019 р. і, відповідно, останній день сплати — 19.11.2019 р.), або з урахуванням п.49.20 ПКУ — з 12.11.2019 р. (тоді останній день сплати — 21.11.2019 р.). На жаль, чіткої відповіді немає:

• наразі в ЗІР, категорія 135.04, зазначено, що граничні терміни сплати податків і зборів (крім ЄСВ) не переносяться у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій;

• раніше податківці підтримували постанову ВСУ від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а15 від 25.02.2016 р. А саме: «…у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПКУ десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем. Тобто, десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період»(4).

Додамо до цього, що на відміну від строків подання Декларації перенесення термінів сплати податків та зборів у разі, коли останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, ПКУ не передбачено.

Способи подання Декларації

Платник податку на прибуток може подати її одним із нижченаведених способів (п.49.1, 49.3 ПКУ):

• особисто або через уповноважену особу;

• поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У такому разі прибуткову звітність на адресу податкового органу потрібно надіслати не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання;

• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Надіслати у такий спосіб декларацію з податку на прибуток треба не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк її подання (п.49.5 ПКУ).

Великі та середні підприємства мають подавати податкову звітність виключно в електронній формі (п.49.4 ПКУ). Під час подання Декларації за 3 квартали в електронній формі слід правильно обирати програмний ідентифікатор форми. Актуальну інформацію (станом на 30.09.2019 р.) щодо цього можна знайти в Реєстрі форм електронних документiв(5).

Додамо, що за роз’ясненням податківців (див. ЗІР, категорія 102.23.01) ПКУ не передбачає відповідальності платника податків за подання до контролюючого органу Декларації в електронному вигляді за неправильним ідентифікатором форми. Раніше прямо таку позицію податківці не висловлювали.

Взагалі Декларацію вважають прийнятою, якщо в ній наявні та достовірно заповнені всі обов’язкові реквізити, передбачені п.48.3 та 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

А ось якщо Декларацію буде заповнено з порушенням вимог п.49.3 та 49.4 ПКУ, то податківці її повернуть із зазначенням причин відмови в її прийнятті у письмовому повідомленні (п.49.11 ПКУ). Таке повідомлення вони зобов’язані надіслати платнику протягом:

• 5 робочих днів — у разі надсилання Декларації поштою або засобами електрон­ного зв’язку;

• 3 робочих днів — у разі, якщо Декларацію подано особисто або через уповноважену особу.

До уваги! Платник має сплатити в установлені ПКУ строки податкові зобов’язання, задекларовані в Декларації, навіть якщо буде відмовлено в її прийнятті (п.49.16 ПКУ).

Додатки до Декларації

Додатки є невід’ємною частиною Декларації (абзац третій п.46.1 ПКУ). А інформація про додатки, які додаються до Декларації та є її невід’ємною частиною, — це один з її обов’язкових реквізитів (п.48.3 ПКУ).

Позначку про наявність додатків, які подають разом із декларацією, платник має проставити у спеціальній таблиці до основної частини Декларації. Для всіх додатків (крім помітки під літерами «ПН», де проставляють числове значення додатків, що подаються) це позначка «+».

Додатки до окремих рядків Декларації, які не заповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подають (ЗІР, категорія 102.23.02).

Фінансова звітність

Фінансова звітність також є додатком до Декларації (абзац другий п.46.2 ПКУ). Підтвердженням її подання разом із Декларацією є позначка «+» у клітинці «ФЗ» спеціальної таблиці «Наявність додатків», яку розміщено в основній частині Декларації. Додатково у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» основної частини Декларації платники повинні розшифрувати, які форми фінансової звітності вони подають разом з Декларацією.

Підприємства, які звітують за ПБО, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати (п.2 Порядку № 419). Тож такі підприємства разом із Декларацією за три квартали 2019 року мають подавати скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1, № 2, № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Зокрема, про це зазначено в ЗІР, категорія 102.23.02: «підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п.5 Порядку № 419)».

А ось платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за МСФЗ, разом з відповідною Декларацією за 3 квартали 2019 року подають проміжну фінансову звітність, що складається або з повного комплекту фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності. Зокрема, в ЗІР, категорія 102.23.02, сказано, що згідно з § 10 МСБО 1(6) повний комплект фінансової звітності повинен містити звіт про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт про рух грошових коштів за період; примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

А відповідно до § 8 МСБО 34(7) проміжний фінансовий звіт має включати щонайменше такі компоненти: стислий звіт про фінансовий стан, стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід, стислий звіт про зміни у власному капіталі, стислий звіт про рух грошових коштів та деякі пояснювальні примітки.


(1)Див.: Соколова І. Декларація з податку на прибуток: півріччя-2019 // БухгалтерiяUA. — 2019. — № 30. — С.15.

(2)За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (далі — Декларація).

(3)Див., наприклад, ІПК ДФС від 06.09.2019 р. № 42/6/99-00-07-02-02-15/ІПК // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 41. — С.55; Рижикова О. Виплата дивідендів нерезиденту: як звітує платник єдиного податку 4 групи // АгроUA. — 2019. — № 8. — С.5.

(4)Див. лист МГУ ДФС — ЦООВП від 25.02.2016 р. № 4085/10/28-10-06-11.

(5)Див. http://sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm

(6)Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності».

(7)Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність».