Об’єднана звітність з ЄСВ і ПДФО: чого очікувати з 2021 року

Новина про те, що з 1 січня 2021 року буде запроваджено нову форму єдиної звітності з ПДФО та ЄСВ, навряд чи порадувала бухгалтерів. Адже практика українського нормотворення добре відома: якщо чиновники обіцяють спростити чи удосконалити якусь форму звітності — готуйся до розгадування нових ребусів і загадок. Утім, до появи принаймні проєкту такої нової форми звітності не будемо передчасно налаштовуватися на негатив, а проаналізуємо норми законодавчих актів, які й зумовили обговорення цього питання, — Закону № 115(1) і Закону № 116(2).

Нова звітність: очікування

Закон № 115 і Закон № 116 наберуть чинності з 1 січня 2021 року. І вже починаючи із звітності за І квартал 2021 року податкові агенти та роботодавці-страхувальники подаватимуть єдину звітність з ПДФО та ЄСВ, яка наразі формально названа таким чином — «податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску». Відповідні зміни щодо назви звітності будуть внесені у п.51.1 та п.119.2(3) та пп.«б» п.176.2 ПКУ, а також у п.4 ч.2 ст.6 Закону про ЄСВ.

Попри те, що передбачено щоквартальне подання такої звітності, при її заповненні потрібно буде робити розбивку показників по місяцях. І це вже ставить під сумнів обіцянки щодо спрощення процедури складання звітності. Адже наразі щомісячне відображення показників передбачено лише для форми № Д4, але ніяк не для форми № 1ДФ.

Чи реально взагалі об’єднати в одну форму звітності показники, які розраховуються за різними алгоритмами, різними базами, різними розмірами (ставками) та з урахуванням різних пільг? Реального спрощення при складанні звітності можна було б досягти у разі, якщо було б запроваджено принаймні однакові бази для нарахування (утримання) ЄСВ та ПДФО (військового збору).

Також передбачено запровадження єдиної звітності з ПДФО та ЄСВ і для приватних підприємців. Тобто фізичні особи — підприємці подаватимуть річну податкову декларацію, в якій вказуватимуться доходи від підприємницької діяльності, інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п.177.11 ПКУ).

Для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у п.178.7 ПКУ буде також запроваджено податку декларацію, «в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону».

Об’єднання звітності передбачено і для фізичних осіб — платників єдиного податку:

• платники першої та другої групи подаватимуть відомості про суми нарахованого, обчисленого і сплаченого єдиного внеску у складі річної податкової декларації платника єдиного податку (п.296.2 ПКУ);

• платники третьої групи подаватимуть у складі податкової декларації платника єдиного податку  за IV квартал податкового (звітного) року відомості про суми нарахованого, обчисленого і сплаченого єдиного внеску.

Додамо, що нову об’єднану звітність має роз­робити Мінфін за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.4 ч.2 ст.6 Закону про ЄСВ). Залучення до процесу розробки нової об’єднаної звітності Пенсійного фонду і фондів соціального страхування дає надію, що буде враховано досить важливу умову, без виконання якої неможливе нарахування пенсій, лікарняних та інших виплат соціального страхування, — наявність інформації щодо сплачених сум ЄСВ за останній місяць розрахункового періоду, який визначається для нарахування таких виплат.

Звітність щодо відокремлених підрозділів

Гарною ідеєю є внесення змін до пп.«б» п.176.2 ПКУ в частині спрощення порядку подання інформації щодо ПДФО (військового збору) та ЄСВ, нарахованих (сплачених) юридичною особою за відокремлений підрозділ, який не уповноважений на такі функції.

Як відомо, на сьогодні зазначений підпункт ПКУ передбачає, що за відокремлений підрозділ, який не уповноважений виконувати функції податкового агента (нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету), форму № 1ДФ подає юридична особа до податкового органу за своїм місцезнаходженням, а до податкового органу за місцем обліку підрозділу надсилає копію форми № 1ДФ. Однак після 1 січня 2021 року надсилати копію вже нової об’єднаної звітності до податкового органу за місцезнаходженням підрозділу не буде потреби. Тобто таку звітність юридична особа буде подавати лише за своїм місцем обліку як за себе, так і за відокремлені підрозділи.

Відповідальність

Із запровадженням нової об’єднаної форми звітності зміниться відповідальність за її неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності.

Наразі за кожне порушення щодо звітності з ЄСВ (неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою) передбачено штраф у розмірі 10 нмдг(4), тобто 170 грн. А за кожне повторне подібне порушення протягом року передбачено штраф у розмірі 60 нмдг, тобто 1020 грн.

Однак з 1 січня 2021 року передбачається застосування штрафів за такі порушення у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ. І це може бути досить поганою новиною, адже як відомо наразі у проекті Закону № 1210 передбачено внесення змін до п.119.1 ПКУ в частині відповідальності за неподання, несвоєчасне подання та подання не у повному обсязі чи з недостовірними даними звітності щодо ПДФО. Зокрема, передбачено збільшення штрафу у 4 рази — з 540 грн. до 2040 грн. за перше порушення, та з 1020 грн. до 4080 грн. — за наступне порушення протягом року. Тож якщо буде прийнято такі зміни до п.119.1 ПКУ, то відповідальність за порушення, пов’язані із поданням нової об’єднаної звітності, дорого коштуватиме податковим агентам — страхувальникам.


(1)Закон України від 19.09.2019 р. № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

(2)Закон України від 19.09.2019 р. № 116-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

(3)Хоча, з огляду на суть внесених змін, їх слід було вносити до п.119.1 ПКУ (прим. авт.).

(4)Неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.).

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ЄСВ!

З 01.10.2019 р. вступають в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДПС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів).

Під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється так:

;101 

; код за ЄДРПОУ 

; сплата єдиного внеску

;  

;  

;

1 – службовий код («*»);

2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ  платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Перелік та символи рахунків для зарахування ЄСВ в органах ДПС див.:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html