Округлення в чеках = невизначеність в обліку?

Уперше про необхідність проводити округлення у фіскальних касових чеках суб’єкти господарювання дізналися у березні 2018 року, коли Нацбанк видав Постанову № 25(1). Проте мало хто з них поспішав міняти програмні установки РРО, адже дрібні монети були в ходу, і всі, хто змушений був видавати покупцям/замовникам здачу, в тому числі монетами номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок, могли робити це без особливих проблем.

І ось тепер настав час Х — 1 жовтня 2019 року, коли монети номіналом 1, 2, 5 копійок не просто не випускають, а вилучають з обігу(2). Через це організаційно-облікові запитання щодо позбавлення від копійок стали гострішими. І не дивно, що платники податків адресують ці запитання контролюючим органам, бо в нормативних документах відповідей на них, на жаль, немає.

Одна з таких відповідей(3) (далі будемо називати цю відповідь — ІПК № 243) привернула увагу редакції. Ми пропонуємо разом проаналізувати як саму ситуацію з округленнями у фіскальних чеках, так і позицію податківців щодо пов’язаних з нею податково-облікових питань.

Трохи історії. З чого все почалося

Як вже було сказано, команда округляти суми в чеках надійшла від НБУ в березні 2018 року. При цьому саме округлення мало застосовуватися з 1 липня 2018 року (дати набрання чинності Постановою № 25). Нацбанк був дуже лаконічним і передбачив лише таке:

• до округлення належить загальна сума розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги), тобто безготівкові розрахунки, включаючи розрахунки з використанням платіжних засобів, не мають були округлені;

• суму розрахунків необхідно округляти у фіскальному чеку не тільки в разі прийому від покупця/замовника оплати за товар/послугу, а й у разі виплати покупцеві готівки у зв’язку з поверненням товару (відмовою від послуги);

• округлення здійснюється за правилами математики (від 1 до 4 — у бік зменшення, від 5 до 9 — у бік збільшення). У чеках, актах про видачу готівки (інших документах, які оформляють у разі повернення товару/відмови від послуги) необхідно зазначати загальну суму до округлення і після округлення;

• округлення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг).

А тепер перейдімо до практики застосування правил, встановлених НБУ.

Відображення у фіскальному чеку і налаштування РРО

Оскільки аналізовані вимоги стосуються передусім підприємств, які приймають готівку за товари/послуги, одразу виникає запитання: як округлення підсумкової суми до сплати має бути відображено у фіскальному чеку?

Обов’язкові реквізити фіскального чека наведено в п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13 (далі — Положення № 13). До них належать:

• найменування господарської одиниці;

• адреса господарської одиниці;

• індивідуальний податковий номер платника ПДВ (для суб’єкта, зареєстрованого платником цього податку) або податковий номер (номер паспорта) для тих суб’єктів, які не зареєстровані платниками ПДВ;

• кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

• вартість одиниці виміру товару (послуги);

• код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (для пального);

• назва товару (послуги);

• літерне позначення ставки ПДВ (для платників ПДВ);

• позначення форми оплати і суми грошових коштів за цією формою оплати;

• загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека;

• літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма товарами (послугами), зазначеними в чеку;

• розмір ставки акцизного податку, загальна сума акцизного податку за всіма товарами (послугами), зазначеними в чеку (для суб’єктів роздрібної торгівлі, які реалізують підакцизні товари та зареєстровані платниками акцизного податку);

• порядковий номер касового чека, дата і час проведення розрахункової операції;

• фіскальний номер РРО;

• напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Як бачимо, жодної згадки про суми до і після округлень у Положенні № 13 немає. Разом з тим, в п.5 розділу I Положення № 13 передбачено, що розрахункові документи можуть містити додаткові відомості про проміжний підрахунок загальної суми в чеку, про суму здачі та інші відомості. Отже, суб’єкти господарювання можуть на власний розсуд (звісно, із залученням фахівців із центрів сервісного обслуговування) ухвалити рішення, як саме зазначати у фіскальному чеку РРО суму розрахунків до і після округлень.

Якщо звернутися до рекомендацій податківців, викладених в ІПК № 243, а також в інших консультаціях щодо цієї тематики(4), то після літерного позначення ставки ПДВ, на їхню думку, можна додати нові рядки:

• загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до округлення;

• округлена знижка / округлена надбавка. У цьому рядку буде зазначено суму, яку треба зняти або додати, щоб отримати потрібне округлення.

А в рядку, призначеному для суми, зазначити «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після округлення». Саме ця сума вважатиметься сумою розрахунків за відповідним фіскальним чеком.

На думку автора, в рекомендаціях податківців немає нічого поганого, тому ними цілком можна скористатися. Водночас якщо суб’єкт господарювання якось інакше відображатиме в чеку РРО суму до і після округлення, жодних порушень в цьому не буде (принаймні доти, доки Мінфін не внесе відповідні зміни до Положення № 13).

Але просто відображення округлень в чеку — це ще не кінець історії. Виникає резонне запитання: яка саме сума буде заноситися до фіскальної пам’яті РРО? І з якою сумою податківці при проведенні перевірки будуть звіряти фактичні залишки готівки, наявної в місці проведення розрахунків? На запитання щодо фіскальної пам’яті у податківців також є відповідь: заноситися будуть відомості про суму розрахункових операцій після округлення. Отже, саме цю суму при проведенні фактичних або планових перевірок потрібно звіряти з тими залишками, які будуть у місці проведення розрахунків. До цього моменту ми ще повернемося, а поки перейдімо до податково-облікових питань.

Податок на додану вартість

Як же розрахувати базу оподаткування ПДВ, якщо на ціннику (в прайс-листку) зазначено одну вартість товару (послуги), а фактично суб’єкт господарювання — платник ПДВ отримав іншу суму? Відповідь треба шукати в ПКУ. Згідно з п.188.1 ПКУ база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання товарів або не нижче звичайної ціни, якщо мова йде про готову продукцію, роботи (послуги). При цьому відповідно до пп.194.1.1 ПКУ податок становить 20 або 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів (послуг). Здається, все однозначно прописано: договірна ціна — це та, яка зазначена на ціннику (в прайс-листку). Від неї і треба розраховувати податкові зобов’язання. Все так, але є одне «але».

У тому самому п.188.1 ПКУ сказано, що до складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів,  що передаються платникові податку безпосередньо покупцем у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. При застосуванні округлення сума, передана безпосередньо покупцем, відрізнятиметься від договірної вартості. І саме цей факт є приводом для запитання: на яку суму нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Податківці щодо цього висловили тверду думку: податкові зобов’язання нараховуються від суми, зазначеної в чеку ДО округлення, тобто це «базова» договірна вартість. І жодні округлення в більший або в менший бік на ПДВ жодним чином не впливають.

Приймімо це як даність і повернімося до фіскального чека, а також до тієї суми, яку буде відображено у фіскальній пам’яті РРО. Почасти бухгалтери підприємств роздрібної торгівлі (послуг) використовують Z-звіти для розрахунку бази оподаткування та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Не будемо зараз заглиблюватися в тему, чи коректно це і якими можуть бути відхилення. Скажемо лише, що прихильникам такої методики (рахувати ПДВ за Z-звітом) необхідно буде як базу для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ використовувати суму ДО округлення. В результаті отримаємо розбіжності між оборотами, занесеними до фіскальної пам’яті РРО, і показниками податкової декларації з ПДВ. Якщо ця розбіжність зацікавить перевіряльників, і платник податків отримає відповідний запит (на кшталт: поясніть, чому так), завжди можна послатися на консультації податкових органів.

Бухоблік і податок на прибуток

З 2015 року об’єкт оподаткування податком на прибуток повністю підпорядкований правилам бухгалтерського обліку, з огляду на коригування фінансового результату, які передбачені в ПКУ. Аналізуючи ту чи ту операцію, виходимо завжди з одного і того самого правила: якщо операція не згадується у податкових коригуваннях, то вона впливає на оподатковуваний прибуток за правилами бухобліку.

Застосування цього правила до операцій з округлення сум отриманої виручки призводить до такого: в ПКУ немає жодного слова про будь-які коригування в частині округлень. Отже, залишається вирішити, як відображати в бухгалтерських проводках суми, необхідні для округлення готівки, що її сплачує покупець (замовник)?

У цьому питанні податківці зазвичай передають кермо влади Мінфіну. Але і в документах Мінфіну платник податків не знайде відповіді. Тому будемо використовувати загальні правила бухгалтерського обліку: додатну чи від’ємну різницю, що виникла внаслідок округлень сум виручки, треба відображати як інший операційний дохід або інші операційні витрати. Як додатковий аргумент можна використовувати постанову Правління НБУ від 20.06.2019 р. № 82 «Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів», у п.51 якої сказано, що «результати заокруглення є іншими операційними доходами/витратами банку».

В обліку суб’єкта господарювання операції з продажу товарів (робіт, послуг) за готівку з округленням сум отриманої виручки будуть мати такий вигляд, як це показано в таблиці.

Таблиця. Продаж товарів з округленням сум отриманої виручки      

          

з/п

Зміст бухгалтерського запису

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Округлення виручки у бік зменшення

1

Відображено дохід від продажу товарів

303/1*

702

2400,14

*Для відображення договірної продажної вартості товарів бажано ввести якийсь додатковий субрахунок, номер якого підприємство може вибрати самостійно

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

2400,14 грн. : 6 = 400,02 грн.

702

641

400,02

3

Отримано кошти від покупця

303

303/1

2400,10

4

Списано на витрати періоду різницю між сумою продажу і фактично отриманою готівкою

949

303/1

0,04

Округлення виручки у бік збільшення

5

Відображено дохід від продажу товарів

303/1

702

2400,18

6

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

2400,18 грн. : 6 = 400,03 грн.

702

641

400,03

7

Отримано кошти від покупця

303

303/1

2400,20

8

Списано до складу доходу звітного періоду різницю між фактично отриманою готівкою і сумою продажу

303/1

719

0,02

Як вже було сказано, округленню підлягають лише суми розрахунків готівкою. Але якщо покупець оплачує товар/послугу з використанням платіжного засобу (банківської карти), то сума до сплати має бути розрахована без жодних округлень. На думку автора, суб’єктам господарювання не треба ігнорувати цю вимогу, але варто продумати, як відповідним чином налаштувати роботу РРО. Чому? Відповідь проста: якщо в результаті «незаконного» округлення підприємство відобразить витрати (за дебетом субрахунку 949), такі витрати представники контролюючих органів можуть не визнати під час перевірки(5). При цьому «зайвий» дохід з такого підприємства навряд чи знімуть.

Округлення — дохід фізособи?

Якщо через округлення сум в чеку покупець заплатить більшу суму (а отже, у підприємства з’явиться дохід), жодних запитань щодо бази для ПДФО та військового збору не виникне. А якщо покупець заплатить менше? Невже цю «вигоду» потрібно розглядати як додаткове благо фізособи? Саме такими запитаннями переймалися підприємства, і податківцям було надіслано відповідний запит.

В ІПК № 243 відповідь звучить так: «нормами Кодексу не передбачено врахування будь-яких заокруглень при нарахуванні, утриманні та сплаті (перерахуванні) податку на доходи фізичних осіб і військового збору». На думку автора, трактувати таку відповідь можна двояко. Можна сказати, що ніякого ПДФО немає, якщо немає згадки про округлення. А можна прочитати і так, що для розрахунку сум податку округлення не передбачені, а ось щодо бази для нарахування ПДФО не зрозуміло.

Будемо сподіватися, що, попри неоднозначність фрази з консультації, нікому з податківців не спаде на думку змусити підприємства сплачувати до бюджету ПДФО та військовий збір від сум округлень у чеках. Адже це не додаткове благо і не знижка(6), індивідуально призначена для платника податків — фізичної особи, а вимога законодавства. Тим паче, що підприємства роздрібної торгівлі за жодних обставин не зможуть виконати функції податкового агента, в обов’язки якого входить, зокрема, отримання відомостей про ідентифікаційний код фізособи — отримувача доходу.

Підакцизна продукція в чеку: як округляти?

Перейдімо до найпроблемнішого запитання, яким переймаються підприємства, що торгують алкоголем і тютюновими виробами. На цей вид товарів держава встановила мінімальні та максимальні роздрібні ціни. І продаж за цінами, які будуть нижчими за мінімальні або вищими за максимальні, загрожує підприємствам чималими штрафами.

Якщо в одному чеку зазначено як алкоголь/тютюнові вироби, так і інші товари, підприємство може стверджувати, що округлення копійок стосується інших товарів, крім алкоголю і тютюну. А якщо в чеку зазначені тільки ці «проблемні» товари?

На запитання «Що робити?» податківці, на жаль, не дають жодної практичної відповіді. У них відповідь завжди одна: треба дотримуватися одночасно вимог кількох нормативних документів: як тих, що регулюють ціноутворення алкоголю і тютюнових виробів (тобто нижче/вище встановлених цін продавати не можна), так і тих, які вимагають округляти суму в чеку. А як це зробити — думайте, мовляв, самі.

На думку автора, розв’язувати цю проблему необхідно шляхом округлення цінника на алкогольні напої та тютюнові вироби. Зокрема, для формування мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої необхідно зважати, зокрема, на правила округлення, прописані в додатку до постанови КМУ від 30.10.2008 р. № 957. Це стосується не тільки магазинів роздрібної торгівлі, а й суб’єктів ресторанного бізнесу.


(1)Постанова Правління НБУ від 15.03.2018 р. № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів».

(2)Див. також: Самарченко О. Ціна в касовому чеку з 1 липня: запаморочення від округлення // БухгалтеріяUA. — 2018. — Випуск від 04.06.2018 р. — С.11; Сушальська Т. Позбавлення від дрібних монет — 2 // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 40. — С.6.

(3)Індивідуальна податкова консультація від 16.09.2019 р. № 243/6/99-00-07-01-01-15/ІПК (опублікована на с.9).

(4)Див., наприклад, ІПК від 02.08.2018 р. № 3395/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 09.08.2018 р. № 3493/6/99-99-15-05-01-15/ІПК, від 14.11.2018 р. № 4820/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

(5)Наскільки істотною може бути ця сума для підприємства, зараз обговорювати не будемо (прим. авт.).

(6)Це прямо написано в Постанові № 25 (прим. авт.).


Телефонная лилия
комплект 3
Безоплатні заходи
для передплатників