Мінсоцполітики

Лист № 30/1/204-19

від 19 лютого 2019

Надомна праця: правові підстави

ДИВ. ТАКОЖ С.26

Чинне законодавство не містить визначення терміна «надомна праця». На сьогодні праця надомників регулюється Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275 (далі — Положення), норми якого зберегли юридичну чинність в частині, що не суперечить законодавству України. Керуючись Положенням, роботодавець та працівник можуть укладати трудові договори про роботу вдома.

Також відповідно до частини восьмої статті 179 КЗпП за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною, вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Тому домовленість про роботу вдома може бути застосована як при прийнятті на роботу, так і згодом, шляхом внесення змін до укладеного трудового договору. Трудовий договір з надомниками укладається, як правило, у письмовій формі. В ньому мають бути найбільш повно викладені як основні, так і додаткові умови, що визначають взаємні обов’язки сторін. Прийом на роботу надомника оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.

Виконання роботи вдома не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. На надомників поширюються норми КЗпП.

Роботодавець може дозволити надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Праця надомників повинна бути спрямована, як правило, на виробництво товарів споживання і надання окремих видів послуг. Підприємство може використовувати працю надомників і для виготовлення (виконання) інших видів робіт, якщо за характером і технологією виробництва це можливо у надомних умовах та економічно доцільно.

Організація у надомних умовах трудових процесів допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навич­ки для виконання даних робіт. Обстеження житлово-побутових умов громадян, що мають бажання працювати вдома, провадиться представниками роботодавця за участю представників профспілкового органу, а у відповідних випадках — і представників санітарного та пожежного нагляду (п.9 Положення).

<…> Оплата праці надомників провадиться за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановленим вимогам до її якості. За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).

Оскільки відповідно до п.16 Положення надомники розподіляють робочий час на свій розсуд і оплата праці провадиться за фактично виконану роботу, табель обліку робочого часу на таких працівників не ведеться. Натомість роботодавець може вести реєстраційні листи робочих завдань, розрядні розцінки, норми виробітку тощо.

<…> умови застосування надомної праці з питань, що не врегульовані чинним законодавством, доцільно передбачати у колективному договорі. <…>