РРО-пастка: чи вдасться не вскочити в халепу?

Як уже багатьом відомо зі ЗМІ та соціальних мереж, 10 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла за основу два одіозні законопроекти:

  • від 29.08.2019 р. № 1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Проект № 1053-1);
  • від 29.08.2019 р. № 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – проект № 1073).

При цьому профільний Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики 5 вересня 2019 року рекомендував прийняти ці законопроекти у першому читанні та в цілому, але Верховна Рада України була не такою рішучою та проголосувала законопроекти лише в першому читанні. Розгляньмо, про що йдеться.

Що пропонує влада

Аналіз законопроектів свідчить про наявні суттєві ризики, насамперед, для малого бізнесу, представленого великою кількістю підприємців – платників єдиного податку. Відповідно до Проекту № 1073 передбачено:

  1. Розширення сфери застосування РРО за рахунок підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп.
  2. Застосування перехідного періоду з 1 січня по 31 грудня 2020 року не для всіх підприємців-єдиноподатників. Для окремих їх категорій, які провадять певні види діяльності, передбачено застосування РРО з часу набрання чинності новим Законом, тобто через 6 місяців з наступного дня після його опублікування. Підприємцями, які першими приймуть на себе «удар» законодавця, будуть ті єдиноподатники, що провадять діяльність у таких сферах:
    • реалізація товарів  (надання послуг) через мережу Інтернет;
    • реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
    • реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних  послуг у сфері охорони здоров’я;
    • реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
    • реалізація уживаних товарів;
    • громадське харчування;
    • туристичний бізнес (стосується туристичних агентів, надання послуг бронювання та пов'язаної з цим діяльності); 
    • готельний бізнес (діяльність готелів та аналогічних засобів тимчасового розміщення);
    • реалізація деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується КМУ.

Тобто Проект № 1073 передбачає «миттєве» застосування РРО для значної частини підприємців-єдиноподатників, без будь-якого перехідного періоду. З огляду на те, що підзаконні нормативно-правові акти повинні розроблятися Кабміном також 6 місяців, можна спрогнозувати, яким буде те «пекло», у яке жбурляє підприємців законодавець.

  1. Запровадження програмних РРО[1] у сфері роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг відповідно до Проекту № 1053-1, при цьому чіткі часові межі та технічні умови такого запровадження відсутні. На вебпорталі ДФС[2] можна зробити спробу тестування програмного забезпечення («E-Receipt»), яке розробляється в рамках реалізації експериментального проєкту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови КМУ від 13.06.2018 р. № 472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій». Однак тестовий режим, у якому працює програма, не дає можливості її повноцінного використання суб’єктами господарювання, оскільки не працює весь передбачений розробниками функціонал, відсутнє підлаштування програмного забезпечення під будь-яку операційну систему (бізнесу самому пропонують пристосуватись до вимог тестової програми). Запропонований службою тестовий режим є, радше, тестом для самих розробників, ніж для суб’єктів господарювання. Без наявності всього пакета нормативно-правових актів, без повного доопрацювання програми бізнес не зможе оцінити всі її недоліки та переваги.

На сьогодні в публічному просторі відсутні також результати тестування «E-Receipt». Зважаючи на те, що технічної документації, відповідних нормативно-правових актів, які б регулювали застосування програмних РРО, не існує в природі, можна передбачити, що на момент введення в дію Закону підприємці будуть змушені придбавати старі моделі РРО та відмовлятись від застосування програмних РРО (на щастя, вимог стосовно переходу на програмні РРО Проект № 1053 не містить, але в цьому випадку підприємці знову опиняться в умовах застосування «не новітніх» моделей касової техніки). Це ж очевидно! Хто буде купувати «кота в мішку», якщо незрозуміло, як з ним поводитись? Таким чином, можна зробити висновок: неготовність програмних РРО до масової експлуатації та відсутність нормативної документації, яка б регулювала їх застосування, добре описує фраза «вся пара пішла в гудок». Але всім відомо, що всі інші (не програмні РРО) недешеві. Тобто підприємці-єдиноподатники нестимуть додаткові незаплановані витрати.

  1. Застосування старих за ідеологією штрафів та суттєве  (КРАТНЕ) збільшення їх розмірів. Зазначимо, що штрафні санкції стосуються всіх суб’єктів господарювання, а не лише підприємців.
  2. Запровадження додаткового механізму контролю у вигляді так званого «кешбеку». Перевірки податківцями суб’єктів господарювання проводитимуться на підставі скарг-звернень споживачів з наступною компенсацією таким скаржникам частини сум від стягнених штрафів. При цьому бізнес на фоні відсутності чітких процедур доведення обґрунтованості таких скарг занепокоєний тим, що запропонований механізм контролю дасть можливість для маніпуляцій та зловживань з боку конкурентів та недобросовісних споживачів.
  3. Облік розрахункових операцій, здійснених інтернет-магазинами, взагалі побудований на голій філософії – «повинні застосовуватись РРО та надаватись електронні чеки». Але з огляду на те, що програмування товарів має здійснюватися продавцями товарів, що реалізують їх через мережу Інтернет, а самі товари можуть передаватись покупцям через третіх осіб  (служби доставки, кур’єрські служби та поштові сервіси), постає запитання, як і хто повинен надавати такий чек під час здійснення розрахункової операції. І на це запитання також немає відповіді.

Що пропонує бізнес-спільнота

Зважаючи на наведені вище перестороги, бізнес негативно сприйняв зазначені законодавчі ініціативи. Основною причиною обурення також був спосіб, у який такі законопроекти розроблялися. 

Попри декларування владою прозорості своєї роботи та забезпечення на всіх ланках діалогу з бізнесом і громадськістю, розробка законопроектів відбулась у закритому режимі, із залученням вузьких лобістських груп, без забезпечення паритетної участі в цій роботі представників малого бізнесу, якого безпосередньо й стосувалися запропоновані законопроектами зміни.

При цьому малий бізнес виступає із конструктивними пропозиціями і вважає, що:

  1. Розширення сфери застосування РРО можливо лише після розробки, тестування програмних РРО та оцінки їх вартості для Державного бюджету і для бізнесу, а також розуміння вартості їх обслуговування. Для цього дата запровадження програмних РРО повинна встановлюватися лише після завершення періоду тестування, яке має проходити на умовах добровільної участі суб’єктів господарювання без застосування штрафів, та за результатами аналізу результатів такого тестування.
  2. Необхідно переглянути кількість, склад та розмір штрафів за порушення у сфері застосування РРО.
  3. Встановити більш чіткі правила для обліку розрахункових операцій у сфері інтернет-торгівлі.
  4. Скасувати «кешбек» як явище, що суперечить законодавству у сфері державного нагляду та контролю. 

Зважаючи, що Верховна Рада проголосувала за доопрацювання законопроектів за скороченою процедурою, бізнес має лише 7 днів[3] для подання своїх пропозицій та зауважень.

Висновок. Тотальна фіскалізація розрахункових операцій  (оскільки усе йде до того, що у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг скоро не залишиться суб’єктів господарювання, які б могли працювати без РРО) потребує додаткового обґрунтування. Враховуючи, що найбільший ефект від фіскалізації розрахункових операцій через програмні РРО можна досягти лише на умовах добровільності в межах суспільного договору влади і бізнесу, відповідних заходів влада має вживати лише в тісній конструктивній співпраці з бізнесом та із широким залученням громадськості. 


[1] Програмний РРО представляє собою технологічне рішення, в якому фіскальні функції будуть реалізовані через фіскальний сервер ДПС.

[2] http://80.91.165.208/E-Receipt/

[3] Останній день для подання пропозицій – 17 вересня 2019 року (прим. авт.).