Коригування ПДВ через 1095 днів: місія нездійсненна?

Тема складання розрахунку коригування після спливу 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної не втрачає своєї актуальності. Про це свідчить майже одночасна поява двох роз’яснень ДФС. В ІПК від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (далі — ІПК № 3633) ДФС розглянула ситуацію, пов’язану з можливістю реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної при передачі майна у фінансовий лізинг. Оскільки зміна курсу гривні до іноземної валюти (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) може призвести до зміни суми компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, то у лізингодавця з’являються підстави для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих при передачі цього об’єкта лізингоодержувачу(1). На дату фактичної доплати або на дату повернення коштів лізингоодержувачу (залежно від того, що відбувається) лізингодавець повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної. Це вимога п.192.1 ПКУ. Такий розрахунок коригування належить до реєстрації в ЄРПН. Проте якщо з дати складання податкової накладної минуло понад 1095 календарних днів, розрахунок коригування зареєструвати в ЄРПН вже не можна! До такого висновку ДФС дійшла на підставі норм ст.102 ПКУ та ст.257 ЦКУ.

Дивно, що в ІПК № 3633 не згадали ще й п.6 Порядку № 1246(2). Хоча це можна пояснити. В цьому пункті Порядку йдеться про розрахунок коригування до податкової накладної, яку складено до 01.02.2015 р. і що не підлягала реєстрації в ЄРПН відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Для такого розрахунку коригування справді існують обмеження при реєстрації в ЄРПН: адже якщо з дати складання податкової накладної минуло понад 1095 днів, то її вже не можна зареєструвати в ЄРПН, а отже, не можна зареєструвати і розрахунок коригування до неї. Але якщо платник ПДВ складає розрахунок коригування до тієї податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, то незалежно від дати її складання (до чи після 01.02.2015 р.) положення п.6 Порядку № 1246 застосовуватися не повинні. До речі, цей висновок підтвердив і Верховний Суд у постанові від 19.04.2018 р. у справі № 810/30/16(3).

ДФС в ІПК № 3633 зазначила, що відсутність реєстрації в ЄРПН зменшувального розрахунку коригування не дозволить лізингодавцю зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання. Не будемо заперечувати: це правило встановлено четвертим абзацом пп.192.1.1 ПКУ. Таким чином, через неможливість (точніше заборону ДФС) зареєструвати в ЄРПН зменшувальний розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло понад 1095 днів, лізингодавець не має права зменшити свої раніше нараховані податкові зобов’язання!

Повна версія матеріалу доступна передплатникам
БУХГАЛТЕРІЯ
№38 від 16.09.2019
Онлайн-версія
Ви можете придбати цей випуск онлайн,
сплативши карткою через Приват24
add_shopping_cart
Придбати за 120грн.
Щоб придбати цей випуск,
зареєструйтесьабо
увійдіть до особистого кабінету
В мене вже є передплата
Якщо ви – передплатник, вам потрібно
Якщо у вас виникли труднощі з отриманням доступу,
напишіть нам на support@buh-ua.com.ua