Спрощена фінансова звітність: тепер за новими правилами

Нещодавно Мінфін наказом від 31.05.2019 р. № 226 (далі — Наказ № 226) змінив порядок подання фінансової звітності малими (і деякими іншими) підприємствами. Зокрема, було змінено назви відповідного стандарту і форм фінансової звітності, а сам стандарт приведено у відповідність до Закону про бухоблік(1).

Змін зазнали такі нормативні документи:

ПБО-25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»(2) (далі — ПБО-25);

НПБО-1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»(3) (далі — НПБО-1);

ПБО-31 «Фінансові витрати»(4) (далі — ПБО-31);

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобо­в’язань і господарських операцій підприємств і організацій(5) (далі — Інструкція № 291);

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва(6) (далі — План рахунків № 186);

Наказ Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 «Про примітки до річної фінансової звітності» (далі — Наказ № 302).

Тож головне зараз — визначити, чи впливатимуть вказані зміни на коло суб’єктів, що подають спрощену фінансову звітність, і на зміст самої звітності.

Коли почнуть діяти нові правила

Згідно з п.6 Наказу № 226 він набирає чинності з дня свого офіційного опублікування. Тобто починаючи з цієї дати малі (і прирівняні до них) підприємства мають звітувати за новою формою. Зміна правил гри напередодні подання фінансової звітності до органів статистики та фіскальної служби (для платників податку на прибуток) може означати, що з дати набрання чинності зазначеним наказом доведеться звітувати за новими формами вже зі звітності за I півріччя 2019 року. Принаймні, так виходить згідно із законодавством.

Утім, деякі суб’єкти могли здати звітність до органів статистики ще на початку липня за старою формою. Нагадаємо, що згідно з Порядком № 419(7) фінансова звітність за I півріччя подається до органів державної статистики не пізніше 25 липня (п.5). До органів фіскальної служби фінзвітність подається платниками податку на прибуток разом із податковою декларацією, тобто протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду — не пізніше 9 серпня (пп.49.18.2 ПКУ).

Таким чином, оскільки наказ оприлюднено 23 липня, то формально подавати звітність за старою формою до органів статистики починаючи з цієї дати неможливо, бо вже діють нові форми і правила. Те саме і з поданням фінансової звітності разом із декларацією з податку на прибуток до органів ДФС. Платники цього податку також мають подавати фінансову звітність за чинними на момент подання формами.

Тож, почнімо зі змін у назвах.

Нові назви

Починаючи з дати набуття чинності Наказом № 226 змінюються деякі назви документів і звітів (див. табл.1).

Звісно, зміна деяких назв — це не проблема, і до нових назв звикнуть досить швидко. Інша справа — коло суб’єктів, що мають звітувати за спрощеними формами фінзвітності. Для визначення таких суб’єктів слід зважати, насамперед, на норми оновленого НПБО-25 і Порядку № 419.

Хто подає спрощену звітність

Коло суб’єктів, які подають фінзвітність за скороченими формами, визначено в п.2 НПБО-25 (див. табл.2). Як і раніше, не мають можливості подавати форми № 1-м, 2-м,1-мс, 2-мс бюджетні установи, банки й інші суб’єкти, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами. При цьому стандарт не дає вибору малим підприємствам щодо форм фінзвітності — повні або скорочені. А от зміни, внесені до НПБО-1, тепер дозволяють таким підприємствам самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за загальними формами, наведеними в НПБО-1 (див. зміни, внесені Наказом № 226, до п.2 р.II НПБО-1).

Що змінилося у спрощеному обліку

Наказ № 226 змінив в основному назви форм і коло суб’єктів, які звітують за спрощеними формами фінансової звітності. Але він також дещо змінив в інших нормативних документах, а також формах звітності.

Так, План рахунків № 186, Інструкцію № 291, НПБО-1, ПБО-31 і Наказ № 302 приведено у відповідність з діючими нормами Закону про бух­облік і оновленими нормами НПБО-25. Тепер там застосовуються визначення, розглянуті в таблицях 1 і 2.

План рахунків. З Інструкції № 291 виключено норму, згідно з якою суб’єкти малого підприємництва, а також некомерційні організації могли не застосовувати рахунки класу 9 (а тільки рахунки класу 8). Зауважимо, що ця норма була застарілою, адже План рахунків № 186 вже давно містить рахунки 90, 91 і 96.

Таким чином, малі підприємства ведуть, як і раніше, спрощений облік на рахунках класу 9, застосовуючи рахунки:

90 «Собівартість реалізації» — для обліку та узагальнення інформації про виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів;

91 «Загальновиробничі витрати» — для обліку та узагальнення інформації про накладні виробничі витрати на організацію та управління виробництвом, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

96 «Інші витрати» — для обліку та узагальнення інформації про інші витрати операційної діяльності та інші витрати діяльності, а також належної до сплати за звітний період відповідно до законодавства суми податків і зборів (обов’язкових платежів).

Щодо ведення обліку з використанням рахунків класу 8, то за власним рішенням малого підприємства такий облік ведеться одночасно з обліком за рахунками класу 9.

У будь-якому разі треба зважати на реквізити форм № 2-м і № 2-мс, в яких треба виокремити собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) й інші витрати (у формі № 2-м також окремо зазначають інші витрати операційної ­діяльності).

Зміна спрощеного обліку на загальний. Із ПБО-25 виключено п.3, згідно з яким підприємство, яке протягом року втратило ознаки відповідності критеріям малого підприємства, повинно було почати звітувати за загальними формами згідно з НПБО-1 в середині року. Тепер немає потреби в цій нормі, адже підґрунтям класифікації підприємств є фінансові показники минулого року (див. останню графу табл.2). Тобто, якщо підприємство вже не задовольняє критеріям малого або мікро­підприємства, то воно подає фінансову звітність за спрощеними формами до кінця звітного року.

Особливо це важливо для платників податку на прибуток, які застосовують квартальний звітний період: попри це, спрощені форми фінзвітності подаються до податкових органів до кінця року. А вже потім, якщо підприємство вже не може вважатися малим, разом з декларацією подаються загальні форми. Щодо подання фінансової звітності до органів статистики, то малі підприємства і так роблять це 1 раз на рік (п.2 Порядку № 419).

Також зникла норма щодо подання фінансової звітності новоствореними підприємствами — з таких самих причин. Адже для того, щоби підтвердити належність до малих або мікропідприємств, треба знати показники звітності станом на 31 грудня. Таким чином, якщо підприємство зареєстровано в середині року, то першу звітність воно подає за загальними формами згідно з НПБО-1. А потім, на підставі показників цієї звітності, приймає рішення щодо звітності наступного року.

Форми звітності. Баланс за формою № 1-м доповнено новим показником «Нематеріальні активи». Нагадаємо, раніше вартість нематеріальних активів відображалася у статті «Основні засоби» (п.2.2 ПБО-25 у «старій» редакції) — ряд.1010—1012 розділу I форми № 1-м. Тепер у статті «Нематеріальні активи» відображаються окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована сума накопиченої амортизації. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках. У зв’язку із цим форму № 1-м доповнено рядками 1000—1002.

Також уточнено порядок розрахунку статті «Фінансовий результат до оподаткування (2280—2285)» (ряд.2290 форми № 2-м). У п.5.7 р.II ПБО-25 цей показник визначався як «різниця між  чистими доходами та всіма витратами підприємства». Тепер слово  «чистими» виключено. Але практично це ніяк не впливатиме на розрахунок вказаного показника. Як і раніше, він розраховується як різниця між показниками рядків 2280 і 2285. Аналогічні зміни внесено і до порядку розрахунку цього показника у формі № 2-мс (ряд.2290).

Таблиця 1. Змінені назви щодо фінзвітності малих підприємств     

№ з/п

Об’єкт

Визначення терміна

до змін

після змін

1

Назва національного стандарту щодо спрощеної звітності

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність»

2

Назва форми № 1-м

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Фінансова звітність малого підприємства

3

Назва форми № 1-мс

Спрощений фінансовий звіт суб’­єкта малого підприємництва

Фінансова звітність мікропідприємства

4

Назва спільної фінансової звітності підприємств, що мають філіали й інші відокремлені підрозділи

Зведений фінансовий звіт
(п.5.9 ПБО-25)

Консолідована спрощена фінансова звітність (п.5.9 розд.ІІ НПБО-25 з урахуванням змін)

5

Назва Плану рахунків № 186

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва

Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств

Таблиця 2. Суб’єкти, які звітують за спрощеними формами фінзвітності      

№ з/п

До внесення змін

Після внесення змін

Категорія
суб’єктів

Пояснення

Категорія
суб’єктів

Пояснення

Суб’єкти, що застосовують форми № 1-м і № 2-м

1

Суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, які визнані такими відповідно до законодавства

Юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та фор­ми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну
10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч.3 ст.55 ГКУ)

Малі підприємства — юридичні особи, які визнані такими відповідно до Закону про бухоблік

Підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 4 млн євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;

середня кількість працівників — до 50 осіб (ч.2 ст.2 Закону про бухоблік)

2

Представництва іноземних суб’єктів господарської
діяльності

Установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (ст.1 Закону України від 16.04.91 р. № 959-XII)

Представництва іноземних суб’єктів господарської
діяльності

Установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (ст.1 Закону України від 16.04.91 р. № 959-XII)

Суб’єкти, що застосовують форми № 1-мс і № 2-мс

3

Суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до ПКУ

Юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп.3 п.291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування (платники єдиного податку)

Підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до ПКУ

Юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп.3 п.291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування (платники єдиного податку)

4

Суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва

Юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну
2 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч.3 ст.55 ГКУ)

Мікропідприємства — юридичні особи, які визнані такими відповідно до Закону про бухоблік

Підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 350 тис. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро;

середня кількість працівників — до 10 осіб (ч.2 ст.2 Закону про бухоблік)

5

Непідприєм­ницькі товариства

Товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч.1 ст.85 ЦКУ)


(1)Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

(2)Затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39 (у редакції наказу Мінфіну від 24.01.2011 р. № 25).

(3)Затверджено наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73.

(4)Затверджено наказом Мінфіну від 28.04.2006 р. № 415.

(5)Затверджено наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

(6)Затверджено наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186.

(7)Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.