Органічна продукція: виробляємо, маркуємо, продаємо

Іван ГОМЕНЮК, юрист

2 серпня 2019 року вводиться в дію Закон № 2496[1]. Він встановлює вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Йдеться про сільськогосподарську продукцію (у тому числі — харчові продукти та корми), отриману в результаті органічного виробництва. Під останнім розуміють сертифіковану діяльність, пов’язану з виробництвом сільськогосподарської продукції (у тому числі всі стадії технологічного процесу — первинне виробництво (включаючи збирання), підготовка, обробка, змішування та пов’язані з цим процедури, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану продукції), що провадиться із дотриманням вимог указаного Закону[2]. Погляньмо, як ці нововведення вплинуть на аграріїв.

Що таке органічне виробництво

До галузей органічного виробництва належать органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво), органічне тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво), органічне грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів), органічна аквакультура, виробництво органічних морських водоростей, органічних харчових продуктів (у тому числі органічне виноробство) та органічних кормів, заготівля органічних об’єктів рослинного світу. Як бачите, — майже всі відповідають профілю більшості вітчизняних сільгосппідприємств. Однак для набуття статусу органічного виробництва слід відповідати певним ознакам.

Загальні вимоги до органічного виробництва озвучено у ст.14 Закону № 2496. Передусім, це відокремлення у часі або просторі виробництва та зберігання органічної продукції, у тому числі ведення обліку такої продукції, від виробництва та зберігання неорганічної продукції і продукції перехідного періоду. Звісно ж, не обійтися без використання технологій, що відповідають вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції[3].

Більше того, у процесі органічного виробництва забороняється застосування будь-якого неприродного або неконтрольованого впливу на геном сільськогосподарських рослин і тварин (у тому числі птиці та комах), промислових мікроорганізмів (крім дозволеного застосування ветеринарних лікарських засобів).

Деталізацію вимог до виробництва органічних харчових продуктів наведено у ст.15 Закону № 2496. Аграрному підприємству чи фізособі-підприємцю, який хоче похвалитися саме органічною продукцією, доведеться забезпечити використання переважно біологічних, механічних та фізичних методів виробництва, органічних інгредієнтів, вживати заходи для уникнення забруднення недозволеними речовинами або продуктами тощо. Також Закон № 2496 містить спеціальні вимоги для окремих сфер сільгоспвиробництва — органічного виноробства (ст.16), виробництва органічних кормів (ст.17), органічного рослинництва (ст.18), до органічного тваринництва (ст.19) тощо.

Винятки з загальних вимог та вимог до органічного виробництва передбачені у ст.24 Закону № 2496. Це не надто ліберальні норми, адже такі винятки застосовуються операторами за згодою органу сертифікації лише у випадках, встановлених цим Законом, вони мають зводитися до мінімуму та обмежуватися у часі. Ось така безкомпромісність.

Права та обов’язки операторів ринку органічної продукції

До числа таких операторів належать юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які займаються виробництвом та/або обігом продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Вони вправі добровільно за наявності сертифіката:

  • виробляти та реалізовувати органічну продукцію під своїм комерційним найменуванням та/або торговельною маркою (знаком для товарів та послуг);
  • доручати надання окремих послуг (робіт), у тому числі підрядних (давальницьких), необхідних для органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, третій особі, за умови перевірки потужностей такої особи органом сертифікації та отримання від нього згоди.

За це Закон № 2496 у ч.3 ст.4 покладає на них низку обов’язків. Передусім — дотримуватися вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Це передбачає, зокрема, необхідність:

  • відкликати та/або вилучати вироблену ними продукцію, що не відповідає вимогам указаного законодавства, якщо вона маркована державним логотипом для органічної продукції або містить позначення та написи «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» чи будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» тощо будь-якими мовами;
  • щороку проходити сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції для підтвердження відповідності вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
  • забезпечувати безперешкодний доступ інспекторів з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції до своїх потужностей та відбору зразків, а також надавати на вимогу органів сертифікації документи, необхідні для сертифікації органічного виробництва, у тому числі доступ до фінансових документів;
  • забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції відповідно до закону, для здійснення заходів державного контролю, у тому числі відбору зразків;
  • декларувати обсяги органічної продукції, яка вводиться в обіг;
  • узгоджувати маркування органічної продукції з органом сертифікації.

Органом сертифікації буде підприємство, установа, організація чи їхній відокремлений підрозділ, що має право на проведення сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції і внесений до Реєстру органів сертифікації. Його права та обов’язки перелічені у ст.5 Закону № 2496.

З боку держави питаннями органічної продукції будуть опікуватися Кабмін, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба. Так, Мінагрополітики буде, приміром, забезпечувати ведення Реєстру операторів, Реєстру органічного насіння і садивного матеріалу та Реєстру органів сертифікації. Ключова ж роль на практиці — у Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Адже саме вона буде здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами ринку органічної продукції законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Важливий нюанс: органічна продукція, що вводиться в обіг, підлягає обов’язковому декларуванню (ч.1 ст.36 Закону № 2496). Декларації щодо обсягів органічної продукції, що вводиться в обіг, подаються операторами органам сертифікації. Оператори несуть відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у декларації щодо обсягів органічної продукції, що вводиться в обіг. А вже від органів сертифікації зведені матеріали щодо обсягів органічної продукції, що вводиться в обіг операторами, з якими вони уклали договір на проведення сертифікації, потрапить до уповноважених державних органів. Деталі про порядок, періодичність декларування та подання зведених матеріалів щодо обсягів органічної продукції має встановити Мінагрополітики.

Зверніть увагу! Відповідальність за порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції визначена у ст.40 Закону № 2496. Вона містить переліки випадків, коли штрафують операторів та органи сертифікації, а також осіб, які реалізують продукцію, марковану як органічна. Розміри штрафів — від трьох до двадцяти чотирьох мінімальних зарплат.

Сертифікація органічного виробництва та продукції

Органічне виробництво та/або обіг органічної продукції в Україні підлягає сертифікації. Строк дії сертифіката становить 15 місяців з дати його видачі. Утім, сертифікації не підлягає переміщення, зберігання та реалізація маркованої органічної продукції закладами громадського харчування чи суб’єктами господарювання, які займаються роздрібною торгівлею. Тож кафе, ресторани і магазини можуть зітхнути з полегшенням. Однак сільгоспвиробники, які зацікавлені у статусі органічної для своєї продукції, повинні бути готовими до сертифікації.

Вона проводиться зі щорічною обов’язковою виїзною перевіркою органом сертифікації. Якщо той виявить якусь невідповідність, то встановлює строк, протягом якого оператор зобов’язаний вжити всіх можливих заходів для усунення такої невідповідності.

Звісно ж, сертифікація — річ оплатна. Оплата послуг з проведення сертифікації органами сертифікації здійснюється на договірних засадах. Плюс в тому, що особа, яка має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції, може обрати будь-який орган сертифікації та укласти з ним договір на проведення сертифікації. Але особа має право укладати договір на проведення сертифікації лише з одним органом сертифікації в межах відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції.

Цікаво, що Закон № 2496 передбачає існування інспекторів з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції. Стаття 30 цього Закону говорить, що такий інспектор перебуває у трудових відносинах на постійній основі з органом сертифікації, проводить перевірку виробництва та обігу органічної продукції.

Зберігання, маркування та реалізація органічної продукції

Так старанно вирощена органічна продукція потребує особливих умов зберігання, чиї рамки окреслено у ст.32 Закону № 2496. Скажімо, забороняється зберігання разом з органічною продукцією будь-яких неорганічних речовин, крім речовин, дозволених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Так само Закон № 2496 окреслив і вимоги до перевезення органічної продукції. Воно повинно відбуватися лише в опломбованій упаковці, контейнері або транспортних засобах, закритих таким чином, щоб унеможливити відкриття без пошкодження пломби. А одночасне перевезення незапакованої органічної та неорганічної продукції, у тому числі продукції перехідного періоду, дозволяється лише за умови вжиття відповідних заходів, що унеможливлюють змішування органічної продукції з неорганічною.

Навіть найкращий товар не продати, якщо не привернути до нього увагу покупців. У ст.34 Закону № 2496 знайдемо вимоги до маркування органічної продукції. Ключове правило: продукт дозволяється маркувати як органічний продукт, якщо він вироблений відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції і містить не менше ніж 95 відсотків органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою без урахування частки води та кухонної солі) та не більше 5 відсотків (за вагою) неорганічних інгредієнтів, внесених до відповідного Переліку. При цьому органічне виробництво такого продукту має бути підтверджено сертифікатом.

Органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується, буде маркуватися державним логотипом для органічної продукції. Під цим логотипом буде кодовий номер, що містить акронім, який ідентифікує державу походження, напис «organic» та реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва.

А от сільськогосподарську продукцію, що була отримана не в результаті органічного виробництва або є продукцією перехідного періоду, забороняється маркувати державним логотипом для органічної продукції. Щодо такої продукції заборонили і використання під час маркування позначень та написів «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» тощо будь-якими мовами.

Вона дозволяється будь-якими суб’єктами господарювання лише за наявності відповідного сертифіката (копії), виданого оператору, що виробив відповідну продукцію, та відповідного маркування (ч.1 ст.35 Закону № 2496).

Зверніть увагу! Продукт, що маркований як органічний, але не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, підлягає вилученню з реалізації як органічний. Така продукція може реалізовуватися як неорганічна за умови виправлення маркування.

Особливості перехідного періоду

Жорсткі правила Закону № 2496 виглядатимуть не так похмуро, якщо зазирнути до перехідних положень. Так, протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону юридичні особи чи їхні підрозділи, які на день набрання ним чинності здійснювали свою діяльність на території України як органи з оцінки відповідності або як органи сертифікації, підлягають включенню до Реєстру органів сертифікації на підставі їх заяви.

Сільгосппідприємствам варто знати, що до 02.02.2021 р. суб’єкти господарювання мають право використовувати напис «органічний продукт» у власних назвах продуктів та торговельних марках, а також позначення та написи «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» виключно за умови наявності чинного сертифіката, виданого суб’єктом, внесеним до Реєстру органів сертифікації.


[1]Закон України від 10.07.2018 р. № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

[2]Він не поширюється на виробництво та обіг продукції, призначеної для власного споживання, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів, продукцію мисливства та рибальства, вилучену із природного середовища (прим. авт.). 

[3]Буде створено Перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях. Йдеться про засоби захисту рослин, добрива і речовини для покращення ґрунту, кормові та технологічні добавки тощо (прим. авт.). 

Телефонная лилия
Безоплатні заходи
для передплатників