Касова дисципліна: Президент дозволив... порушувати

З віком стає чіткішим розуміння того, що люди не порушують ті чи інші правила з двох причин: або розуміють їх суспільну необхідність, або просто бояться неминучості покарання. А третього тут не існує. Хочете приклад? Будь ласка.

Уявімо на хвильку, що з найближчого понеділка скасовано усі штрафні санкції за порушення Правил дорожнього руху. Що відбуватиметься на наших дорогах через 5 хвилин після того, як водії дізнаються, що штрафи їм більше не загрожують? Навіть Стівен Кінг навряд чи візьметься описати словами той жах, який одразу ж запанує. Гадаєте, усі водії проти ПДР як таких? Зовсім ні. Серед кермувальників чимало свідомих громадян, які розуміють необхідність ПДР. Але достатньо однієї «поганої вівці», яка дотепер дотримувалася ПДР лише через страх покарання, — і хаос забезпечено.

А тепер перейдемо від гіпербол до аналізу ситуації, що примушує замислитися будь-якого бухгалтера, який дізнався про скасування штрафних санкцій за порушення касової дисципліни.

Що ми втратили

20 червня на сайті Президента(1) з’явилася інформація про підписання ним Указу № 418(2), згідно з яким припиняється дія півметрового переліку різноманітних Указів, у тому числі Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі — Указ № 436). Новина поширилася у ЗМІ та соціальних мережах, як лісова пожежа, та якщо говорити конкретно, то разом з Указом № 436 з чинного законодавства зникли штрафні санкції за:

• перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

• неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

• витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — у розмірі здійснених виплат;

• перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки — 25% виданих під звіт сум;

• видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — 25% виданих під звіт сум;

• проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів — у розмірі сплачених коштів.

Що нам лишилося

Стосовно касової дисципліни продовжує діяти адміністративна відповідальність посадових осіб суб’єктів господарювання, встановлена в КпАП(3) за такі порушення:

• порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, — від 100 до 200 нмдг (1700 —3400 грн.). Від 500 до 1000 нмдг (8500—17000 грн.) за друге порушення протягом календарного року (ст.16315)(4);

• несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей — від 8 до 15 нмдг (136—255 грн.). Від 10 до 20 нмдг (170—340 грн.) за друге порушення протягом року (ст.1642);

• здавання виторгу торговельними підприємствами, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених Положенням № 148(5) — від 17 до 88 нмдг (289—1496 грн.) на осіб, відповідальних за здавання виторгу — за перше порушення протягом календарного року. Від 43 до 175 нмдг (731 — 2975 грн.) на осіб, відповідальних за здавання виторгу — за друге порушення протягом календарного року (ст.1644).

Водночас «заспокоїмо» підприємства і підприємців, які у своїй діяльності застосовують РРО і РК: вся відповідальність, встановлена законодавством у сфері застосування РРО і РК, залишилася тією ж. Радимо освіжити її у пам’яті, пере­йшовши за посиланням(6).

А ось на місці Нацбанку кожен був би спантеличений. По-перше, йому доведеться визнати, що Положення № 148 набуває в очах суб’єктів господарювання статусу фільчиної грамоти. Адже чекати від них суворого дотримання вимог Положення № 148 за відсутності штрафних санкцій, щонайменше, наївно. Взагалі є відчуття неузгодженості дій різних гілок влади, і буде дивно, якщо НБУ закриє очі на те, що відбувається: скасуванням Указу № 436 Президент вибив крісло з-під НБУ, на якому регулятор грошового обігу зручно сидів з 1995 року.

Адже очевидно: між Положенням № 148 (а також його попередниками) та Указом № 436 було встановлено незримий, проте міцний зв’язок. НБУ розробив касову дисципліну з огляду на Указ № 436, який руками ДФС карав за порушення цієї дисципліни — саме Положення № 148 жодних фінансових санкцій не містить.

По-друге, НБУ й справді опинився у незручному становищі: зі свого боку він посилив контроль над видачею суб’єктам підприємництва готівки з поточних рахунків. Нагадаємо, що з 03.06.2019 р. процес видачі готівки в касах банків ускладнено(7), оскільки із зазначеної дати набрала чинності постанова Правління НБУ від 18.04.2019 р. № 62 «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні». Згідно з її п.1111 «…Банк… застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має забезпечити отримання від клієнта — суб’єкта господарювання підтвердних документів [такими документами можуть бути: закупівельний акт; закупівельна відомість; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір; договір поставки; договір транспортування; договір зберігання)], на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки». А Президент у цей же час по суті скасовує для суб’єктів підприємництва дотримання касової дисципліни «всередині» їх діяльності.

Про податківців теж скажемо кілька слів. Згідно з п.57 Положення № 148 саме ДФС призначена контролюючим органом стосовно перевірок касової дисципліни. І якщо припустити, що штрафні санкції за її порушення скасовано назавжди, то контролери-касовики невдовзі на неймовірну і безмежну радість залишаться без роботи. Тим часом і до «перевірочних» норм ст.75, 80 ПКУ у зв’язку із скасуванням Указу № 436 просяться зміни. Адже на сьогодні згідно з пп.75.1.3 ПКУ «фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності… Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки…ведення касових операцій…».Але який тоді буде сенс виявляти порушення, якщо на суб’єктів підприємництва податківці можуть лише пальцем насваритися? Загалом, у зв’язку із скасуванням Указу № 436 низка актів чинного законодавства потребує чергового «рихтування».

І що з усім цим робити?

На думку автора, безпечніше, як і раніше, дотримуватися приписів Положення № 148 і стежити за новинами. У питанні скасування «касових» штрафів ставити крапку і шалено радіти зарано. До речі, нагадаємо: комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ще в березні поточного року рекомендував(8) Верховній Раді прийняти за основу проект Закону України від 27.12.2018 р. № 9451 «Про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та запровадити менші штрафи за порушення касової дисципліни, ніж вони були в Указі № 436. Зокрема, штраф за «переліміт» каси встановити на рівні 100% суми його перевищення, а за неоприбуткування готівки — лише «двократний» штраф.

Цілком ймовірно, що незабаром цей законопроект матиме всі перспективи стати законом.


(1)https://www.president.gov.ua/documents/4182019-27613?fbclid=IwAR0zujkfsucth9LkHJVxfWI0ou--lm11fFHnusPlVbw05URVHkd5maQFJqU.

(2)Указ Президента України від 20.06.2019 р. № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України». Набрав чинності з 23.06.2019 р.

(3)Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

(4)Дія цієї статті поширюється також на фізичних осіб — підприємців (прим. авт.).

(5)Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

(6)Сушальська Т. Відповідальність при застосуванні РРО та РК // Каса та РРО: розрахунковий тандем: Тематичний збірник. — 2019. — Вип.4. — С.123.

(7)Див. також: Самарченко О. Операції з готівкою: сюрпризи від Нацбанку // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 20. — С.9.

(8)https://rada.gov.ua/news/Novyny/168023.html.