Як підприємцю піти у відпустку

Власний бізнес — справа відповідальна. Тож трапляється, що займатися ним доводиться мало не 24 години на добу 7 днів на тиждень. Підприємці, як і всі люди, мають відпочивати. Як піти у відпустку ФОП на загальній системі та єдиноподатнику, оформити її та сплатити податки у цей період? Тож розберімося.

Загальні положення

Підприємець організовує свою діяльність на власний ризик (ст.42 ГКУ), а його відпустка не регулюється відповідними положеннями КЗпП і Закону про відпустки(1). У цьому є як позитивні, так і негативні моменти.

Насамперед власнику бізнесу, на відміну від найманих осіб, не треба ні з ким погоджувати свою відпустку та отримувати дозвіл на відпочинок. Також підприємець не зобов’язаний включати себе до графіку відпусток, оформляти наказ, нараховувати собі відпускні. А поїхати відпочивати він може у будь-який час і на будь-який строк, зважаючи лише на свої бажання та можливості. Доходи від підприємницької діяльності після сплати всіх обов’язкових платежів вважаються особистими коштами ФОП, які можна витрачати на власний розсуд.

На відміну від найманих працівників, які на час відпустки звільняються від виконання своїх посадових обов’язків, ФОП таких привілеїв не має. Від обов’язків щодо своєчасної сплати податків, подання звітності, розрахунків із контрагентами та найманими працівниками його ніхто не звільняв.

На відміну від взаєморозрахунків із партнерами, які можна спланувати завчасно, строки сплати податків, подання звітності та виплати зар­плати працівникам (якщо такі є) відкоригувати не вийде. Але все-таки ці строки відомі заздалегідь.

Найбільше підприємців турбує сплата податків за себе за час відпустки, особливо якщо у цей період господарська діяльність не провадиться. Відповідно, особливості такої сплати в період тимчасового простою через відсутність ФОП багато в чому залежать від обраної ним системи оподаткування.

Якщо відпочиває загальносистемник

Стаття 177 ПКУ, якою врегульовано питання оподаткування на загальній системі, не містить жодних пільг зі сплати податків за період відсутності ФОП. Але особливі норми ПКУ йому й не знадобляться.

Якщо у загальносистемника є наймані працівники, господарська діяльність на період його від’їзду найімовірніше не зупиниться, і його тимчасова відсутність на податкових зобов’язаннях ніяк не позначиться. Якщо підприємець працює один і в якомусь місяці дохід через відпустку не отримає, це вплине тільки на розмір його чистого доходу за квартал (а отже, й на розмір авансового платежу за такий квартал).

Згідно з пп.177.5.1 ПКУ авансові платежі з податку на доходи розраховуються підприємцем самостійно за фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат за кожен квартал. До бюджету платежі сплачуються з суми чистого доходу, фактично отриманого за квартал, до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня.

Таким чином, якщо ФОП планує відпустку влітку, їй слід мати на увазі, що граничний строк сплати авансового внеску з податку на доходи за ІІ квартал — 19 липня.

Військовий збір сплачується за підсумками року.

Щодо звітності, то такі підприємці звітують до ДФС про отримані доходи лише за результатами календарного року (декларація подається раз на рік не пізніше 9 лютого наступного року). Тому загальносистемник, який відпочиває влітку, питанням своєчасності подання річного звіту не переймається.

Чого не скажеш про новостворених ФОП або тих, які перейшли з єдиного податку на загальну систему. Такі підприємці подають декларацію про доходи за результатами того кварталу, в якому розпочато роботу на загальній системі, а потім — раз на рік. Таким чином, якщо ФОП зареєстровано у травні, першу декларацію про доходи він має подати за підсумками ІІ кварталу, а потім — річну.

Для сплати ЄСВ також встановлено квартальні строки — до 20-го числа місяця, що настає за кварталом.

За ті місяці, в яких ФОП було отримано дохід, внесок нараховується за ставкою 22% від суми доходу, але не менше розміру мінімального страхового внеску (пп.2 ч.1 ст.7 Закону про ЄСВ(2)).

Якщо у загальносистемника в конкретному місяці доходу не було (у тому числі у разі, якщо ФОП був у відпустці, і діяльність не провадилася), він також повинен нарахувати і сплатити ЄСВ за цей місяць (п.2 ч.1 ст.7 цього Закону). При цьому він зобов’язаний самостійно визначити базу для нарахування ЄСВ, але не менше мінімальної заробітної плати і не більше максимальної величини доходу, на яку нараховується ЄСВ.

Звітувати з ЄСВ треба за підсумками календарного року (до 10 лютого року, що настає за звітним). Тож щодо строків подання такого звіту підприємець, що перебуває у відпустці в літній період у цей час, також може не перейматися.

Якщо у відпустці єдиноподатник

На відміну від ФОП на загальній системі, єдиноподатникам «відпускну» пільгу ПКУ все-таки передбачив. Норму, що звільняє від сплати єдиного податку (п.295.5 ПКУ), застосовують у двох випадках — у період відпустки і хвороби. У ній йдеться, що такі підприємці звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік, у тому числі за час відпустки. Але вона стосується лише платників єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.295.1 ПКУ такі ФОП сплачують єдиний податок авансом не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця. Тобто ця категорія підприємців звільняється від сплати місячного авансового внеску з єдиного податку. Це справедливо, оскільки самозайнятий підприємець доходу в період відпустки не отримує.

Про свій намір піти у щорічну відпустку підприємець має повідомити ДФС за місцем свого обліку, подавши відповідну заяву довільної форми(пп.298.3.2 ПКУ) (див. зразок). У такій заяві він надає інформацію про період своєї відпустки. Оформити відпустку ФОП може лише один раз на календарний рік.

Хоча ПКУ і не встановлює строків подання такої заяви, але краще все-таки подати її до початку відпустки. Оптимально, якщо це станеться не пізніше місяця, що передує місяцю запланованої відпустки. Це допоможе уникнути непорозумінь із нарахуванням авансових платежів з єдиного податку і порушення строків їх сплати.

Якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку (п.295.6 ПКУ).

ЗРАЗОК

Я, Соломатенко А.І., фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи, що не використовує працю найманих працівників, з 1 по 31 липня 2019 року перебуватиму у відпустці.

На підставі п.295.2 і 295.5 ст.295 Податкового кодексу України прошу не нараховувати мені авансові внески з єдиного податку за липень.

Згідно з п.295.6 ст.295 Податкового кодексу прошу зарахувати суму сплаченого авансового платежу з єдиного податку за липень 2019 року (сплачено 19.06.2019 р., платіжне доручення № 23) в рахунок сплати авансового внеску за серпень 2019 року.

Зверніть увагу! Аби повноправно скористатися пільгою, тривалість відпустки ФОП має бути повний календарний місяць. Тобто її не можна оформити, наприклад, з 10 липня по 10 серпня, або тривалістю 10 чи 20 днів.

Відповідно, аби уникнути непорозумінь, дохід у такому місяці в книзі обліку доходів і витрат не відображайте (адже передбачається, що в цей період підприємець не провадить свою діяльність). А якщо на поточний рахунок ФОП у цей час надійдуть кошти, підійдіть уважно до документального підтвердження того факту, що ці кошти отримано за товари (послуги), поставлені раніше, або вони є передоплатою.

Самозайнятим представникам третьої групи заяву подавати не потрібно — звільнення від сплати єдиного податку за період відпустки для них все одно не передбачено. Це недоцільно, оскільки ставка єдиного податку у них не фіксована, а у відсотках від фактично отриманого доходу. Тобто перебування єдиноподатника третьої групи на відпочинку ніяк не вплине на порядок нарахування і сплати податку за відповідний звітний період.

Єдиноподатники, що використовують працю найманих працівників незалежно від групи, не звільняються від сплати єдиного податку. Вважається, що поки сам підприємець відпочиває, працюють його працівники і, відповідно, він отримує дохід. Навіть якщо єдиноподатник другої групи піде на місяць у відпустку разом з усіма своїми працівниками, авансовий внесок з єдиного податку за цей місяць треба сплатити.

Підприємцям третьої групи, які планують відпустку влітку, слід врахувати, що у них є обов’язок подати податкову декларацію платника єдиного податку за ІІ квартал (не пізніше 9 серпня) і сплатити єдиний податок за цей квартал (не піз­ніше 19 серпня).

Також важливо пам’ятати, що єдиноподатники (незалежно від групи та наявності найманих працівників) за жодних обставин не звільняються від сплати ЄСВ. На його розмір не впливає ані відпустка, ані хвороби, ані будь-які інші обставини, що спричинили відсутність доходів. Тож не забудьте сплатити ЄСВ за II квартал не пізніше 19 липня.

Кілька слів навздогін

На завершення звернімо увагу ще на кілька важливих нюансів, які слід врахувати підприємцеві, що відбуває на відпочинок.

Насамперед відпустка не повинна стати причиною порушення строків сплати інших податкових платежів і подання звітності(наприклад, акцизного податку, ПДВ, рентної плати тощо). Тож, збираючись у відпустку, уважно вивчіть календар на відпускний місяць з урахуванням таких строків.

І останнє. Йдучи у відпустку, не забудьте призначити собі заміну. Зрозуміло, це необов’язково, але вельми бажано. Чому це важливо?

Випадки бувають різні, і часто-густо якраз у період вашої відсутності можуть статися певні події, що потребують вашої участі (наприклад, поява перевіряючих з метою проведення позапланової перевірки або інших представників держ­органів). Якщо підприємця немає на місці, то представляти його права та інтереси в цей час може його законний представник.

Річ у тім, що відсутність підприємця формально не є підставою для недопуску до перевірки, оскільки закон передбачає можливість проведення перевірки за присутності уповноваженої ним особи. При цьому відпустка підприємця також не є приводом для перенесення перевірки.

Призначити свого представника підприємець може шляхом:

• видання відповідного розпорядження;

• видачі такій особі довіреності на представлення інтересів під час проведення заходів держнагляду та/або на виконання інших представницьких функцій.

Така довіреність підлягає нотаріальному посвідченню, а її форма має відповідати вимогам ст.244—250 ЦКУ. У ній, зокрема, слід вказати дані представника, його повноваження і дату оформлення довіреності (інакше вона буде визнана нікчемною). Якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність до припинення її дії (тобто довіреність може бути й безстроковою).

Тепер, коли у вас все під контролем, можна й відпочити. Вдалої вам відпустки!


(1)Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».

(2)Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

БухгалтеріяUA для підприємців

Мункачі Б. Лікарняні та декретні підприємцям: як обчислити та отримати // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 14. — С.16

Гончар Г. Підприємець здає нерухомість в оренду: що слід знати новачкові // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 13. — С.28

Мункачі Б. Повернення товару підприємцю // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 11. — С.17

Бобрик Н. Первинні документи у підприємця: коли без них не обійтися // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 25. — С.34

Гончар Г. Авто у підприємця: нюанси використання // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 19. — С.25

Гончар Г. Посередницькі договори з платником єдиного податку: визначаємо дохід, заповнюємо книгу // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 14. — С.31

Журавська І. Припинення діяльності ФОП: зняття з обліку в органах ДФС // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 12. — С.18

Роженко Д. Акцизний податок у підприємця-загальносистемника: особливості обліку // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 8. — С.26

Золотухін О., Єгорова Ю. Трудові відносини між ФОП і дружиною: чи оформлювати? // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 8. — С.22

Гончар Г. Якщо у підприємця кілька торговельних точок... // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 7. — С.22

Золотухін О. Витрати підприємця на загальній системі щодо придбання ПММ і запчастин (відповідь на запитання) // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 3. — С.45

Гончар Г. Підприємець ввіз транспортний засіб: що з ПДВ? // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 2. — С.27