Зміна системи оподаткування і прощення боргу

Підприємство у червні 2018 року, коли перебувало на загальній системі оподаткування, отримало поворотну фінансову допомогу від іншого підприємства. З 1 січня 2019 року підприємство перейшло на сплату єдиного податку 3 групи, а в березні підприємство — надавач фіндопомоги простило заборгованість за нею. Чи треба оподатковувати суму прощеного боргу та як відобразити це в обліку?

Почнемо з того, що сторони можуть припинити зобов’язання за договором про надання фіндопомоги прощенням боргу (ст.605 ЦКУ). При цьому зобов’язання припиняється в результаті звільнення кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Для прощення боргу достатньо волевиявлення кредитора, тобто боржник не має права проти цього заперечувати(1).

У бухгалтерському обліку платник єдиного податку — отримувач суму прощеної фіндопомоги має визнати доходом у тому звітному періоді, в якому сталося прощення боргу (п.5 ПБО-11, п.15 ПБО-15). У ситуації, що ми розглядаємо, — у І кварталі 2019 року. Отримання фіндопомоги було відображено підприємством за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». А прощену фіндопомогу слід відобразити за дебетом субрахунку 685 і кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Щодо оподаткування прощеного боргу. Нагадаємо, що згідно з пп.2 п.292.1 ст.292 ПКУ дохід юрособи — платника єдиного податку це будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ПКУ. Згідно з п.292.6 ст.292 ПКУ датою отримання доходу юрособи — платника єдиного податку є дата:

• надходження коштів такому платникові у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

• списання суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (якщо йдеться про платника єдиного податку 3 групи, який є платником ПДВ).

Сума поворотної фінансової допомоги надійшла підприємству, коли воно ще не було плат­ником єдиного податку. А відповідно до п.292.3 ПКУ до доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, включають дохід від списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, а не прощення боргу. Тож вважаємо, що підстав визнавати суму прощеного боргу доходом платника єдиного податку 3 групи немає.

Підтвердженням цього може слугувати й роз’яснення в ЗІР, категорія 108.01.02(2). В ньому податківці запевняють, що «юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку». Тобто правило з п.292.11 ПКУ, коли не включають до доходу платника єдиного податку суму поворотної фінансової допомоги, яку отримано та повернено протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, поширюється тільки на поворотну фінансову допомогу, яку отримано та повернено безпосередньо платником єдиного податку.

Водночас, не можна залишити поза увагою позицію податківців, викладену в ІПК ДФС від 22.06.2018 р. № 2798/6/99-99-12-02-04-15/ІПК. У ній вони розглянули ситуацію, коли товариство — платник єдиного податку утворилося внаслідок виділення з підприємства — платника податку на прибуток. І до новоспеченого платника єдиного податку за розподільчим балансом перейшла заборгованість, що виникла внаслідок отримання поворотної фінансової допомоги платником податку на прибуток. Податківці вважають, що товариство є правонаступником заборгованості, яку отримало згідно з передавальним актом. Тож, на думку контролерів, строки, визначені у п.292.11 ПКУ, товариству слід рахувати від дати отримання поворотної допомоги платником податку на прибуток. І у разі неповернення поворотної фінансової допомоги правонаступником — платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з цієї дати, такий платник має включити суму поворотної фінансової допомоги до складу свого доходу.

Тож, як бачимо, податківці висловлюють різні думки. Тому згадаємо лист ДФС від 30.09.2015 р. № 20716/6/99-99-10-03-02-15. У ньому податківці сказали, що інформація, яка розміщена в ЗІР, містить загальну позицію ДФС із застосування норм податкового законодавства без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій. А отже, не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» ПКУ та не спричиняє правових наслідків, передбачених його ст.53. Тобто платник не звільняється від відповідальності, якщо він дотримувався таких роз’яснень із ЗІР. Адже відповідно до п.53.1 ст.53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі та за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, а також узагальнюючої податкової консультації.

Таким чином, в обговорюваній ситуації платнику єдиного податку варто заручитися індивідуальною податковою консультацією. Якщо вона матиме позитивний для платника висновок, суму прощеного боргу можна буде впевнено не включати до доходу. Якщо податківці наполягатимуть на оподаткуванні такої суми, то платнику доведеться вирішити: дотримується він порад з отриманої ІПК чи ні. В останньому випадку відстоювати свою точку зору швидше за все доведеться в суді.


(1)Докладніше про прощення боргу з ПФД див. у статті: Юлін А. Прощення поворотної фіндопомоги: облік і оподаткування // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 14. — С.24.

(2)Див. запитання «Чи включається до доходу ЮО платника ЄП поворотна фінансова допомога, отримана цією особою в період перебування її на загальній системі оподаткування» (прим. авт.).