Як подовжити граничні строки розрахунків з нерезидентом

За статтею 13 Закону № 2473(1) граничні строки розрахунків встановлює НБУ(2), а ось подовжує їх Мінекономрозвитку шляхом видачі відповідного висновку у порядку, передбаченому Кабміном. І нещодавно постановою КМУ від 13.02.2019 р. № 104 було затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі — Порядок № 104). Подивимося, чим новоспечений Порядок № 104 відрізняється від свого попередника — Порядку № 1409(3).

Новації Порядку № 104

Насамперед нагадаємо, що крім переліку експортно-імпортних операцій, щодо яких резидентам можна отримати висновок, уряд також затверджує перелік товарів, за якими звернення щодо подовження граничних термінів розрахунків не розглядаються взагалі. Тобто, якщо за ЗЕД-контрактом виконуються певні операції з товарами із цього переліку, резидентам не варто навіть мріяти про подовження строків. Додамо, що до набрання чинності Порядком № 104 перелік «заборонених» товарів було затверджено окремою постановою КМУ від 07.12.98 р. № 1930. Відтепер товари–«ізгої» містить додаток до Порядку № 104. Цей перелік порівняно із попереднім не змінився, хіба що коди та опис товарів у ньому приведено у відповідність з чинним УКТ ЗЕД. Далі — про суттєві відмінності Порядку № 104 від Порядку № 1409.

Види експортно-імпортних операцій

Тут є дуже важливі зміни. Наприклад, із переліку операцій за ЗЕД-контрактами виробничої кооперації виключили операції з надання послуг з виконання проектних, ремонтних робіт та технічного обслуговування, пов’язаних з виготовленням та реалізацією кінцевої продукції. Таким чином, тепер подовжити строки за такими контрактами можливо лише при постачанні матеріальних цінностей: сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин тощо.

Також зникли згадки про виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачу «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та будівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати — експлуатувати — передавати» (Build — Operate — Transfer), здійснення шефмонтажу та авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (надання послуг). У Порядку № 104 щодо договорів будівництва тепер залишилися лише операції з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт. Може тому ці договори у Порядку № 104 на відміну від Порядку № 1409 тепер не називають договорами комплексного будівництва.

Щодо договорів гарантійного обслуговування при експорті, то із переліку операцій, пов’язаних з їх виконанням, Порядок № 104 виключив операції з виконання робіт, надання послуг. Тобто гарантійне обслуговування стосується лише експортних операцій з постачання товарів.

Ще цікавий момент. У Порядку № 1409 стосовно договорів поставки складних технічних виробів було названо операції з імпорту таких виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищував 180 днів. Нагадаємо, що Порядок № 1409 було затверджено у період, коли згідно зі ст.2 Закону № 185(4) для імпортних операцій було встановлено саме такий строк розрахунків. Найімовірніше цей самий строк (180 днів) у Порядку № 1409 і «прив’язали» до строку виготовлення та транспортування складних виробів. Потім Законом України від 23.06.2009 р. № 1533-VI 180 днів змінили на 90, пізніше встановлення строків розрахунків на довгий період стало прерогативою НБУ. А з 26.05.2017 р.(5) до 07.02.2019 р. знову головувала стаття 2 Закону № 185 із 180 днями.

І за Порядком № 1409 подовжували ті строки розрахунків, які діяли на момент звернення суб’єктів ЗЕД за висновками. Хоча у Порядку № 1409 так й залишалися 180 днів.

У новому Порядку № 104 щодо операцій з імпортного постачання складних технічних виробів також фігурує строк їх виготовлення та транспортування, який перевищує 180 днів. А згідно з п.21 р.ІІ Положення № 5(6) граничні строки розрахунків з 07.02.2019 р. становлять 365 календарних днів. Тож логічно припустити, що строки при імпорті складних технічних виробів мають подовжувати, якщо строки виготовлення та транспортування таких виробів перевищують саме 365 днів. Найімовірніше 180 днів — це помилкова «калька» відповідної норми з Порядку № 1409.

Документи, потрібні для отримання висновку

Порядок № 104 суттєво розширив як перелік таких документів, так й вимоги щодо них. По-перше, Порядок № 104 передбачає кілька варіантів подання таких документів: поштою, особисто, через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономрозвитку в електронній формі. По-друге, Порядком № 104 передбачено затвердження Мінекономрозвитку форми заяви на одержання висновку, тоді як згідно з Порядком № 1409 для отримання висновку резиденти подавали складений у довільній формі лист-звернення. По-третє, на відміну від Порядку № 1409, Порядок № 104 говорить також про необхідність подання належним чином засвідчених:

• копій усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід’ємними частинами ЗЕД-контракту (разом з його копією);

• копій листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність подовження установлених строків розрахунків.

Відмова у видачі висновку

Порівняно з Порядком № 1409 у Порядку № 104 перелік підстав для відмови суттєво розширено, хоча, як і раніше, підставами для відмови залишається подання неповного пакету документів, потрібних для отримання висновку, та їх подання з недостовірною інформацією. Крім цього, у Порядку № 104 чітко сказано, що у видачі висновку можуть відмовити, якщо:

1) заява, додані до неї документи (документ) підписано (засвідчено) особою, яка не має на це повноважень;

2) у ЗЕД-контракті відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;

3) операцію резидента з експорту (імпорту) товарів не включено до переліку операцій, визначених п.2 цього Порядку, тобто до операцій, розрахунки за якими можна подовжити;

4) операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком;

5) подовження строків розрахунків виконання ЗЕД-контракту за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами.

У п.9 Порядку № 1409 було щось на кшалт підстав, зазначених вище у п.1—2: невідповідність законодавству поданих резидентом документів. Пояснення щодо цього містило Положення № 15(7). Зокрема, надані документи перевіряли на відповідність (п.8):

  платіжних умов ЗЕД-контракту чинному законодавству України та умов ЗЕД-контракту критеріям, визначеним у п.2 Порядку № 1409 (тобто на відповідність операцій за таким контрактом виду операцій, за якими подовжували строки розрахунків);

• ЗЕД-контракту чинному законодавству України. Наприклад, у листі ГУ ДФС у м.Києві від 18.12.2015 р. № 19225/10/26-15-15-01-18 свого часу було сказано, що ЗЕД-контракти регулюються ЦКУ (ст.382—383), Законом № 2709(8) (ст.31—35), Законом № 959(9) (ст.6), Положенням № 201(10), Законом № 1955(11). На ці самі нормативно-правові акти зважають й зараз.

Умови платежів. Згідно з пп.1.7 чинного Положення № 201 спосіб платежів — одна з істотних умов ЗЕД-контракту. Зокрема, сторони можуть обрати такі форми розрахунків:

• за банківським переказом до (авансовий платіж) та/або після відвантаження товару, отримання послуги або виконання роботи;

• з використанням документарного акредитива. Відповідно до п.3 Положення № 514(12) під час здійснення розрахунків, у тому числі за ЗЕД-контрактом, використовують усі акредитиви, що передбачені чинними уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, або іншими міжнародними документами, розробленими МТП, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами (йдеться про UCP 600(13));

• інкасо (з гарантією). Йдеться про Уніфі­ковані правила по інкасо (Багатостороння угода від 01.01.79 р. № 322)(14).

І всі ці платіжні умови перевіряли на відповідність, зокрема, Постанові № 444(15).

Згідно з Порядком № 104 ЗЕД-контракт тепер перевіряють не лише на відповідність платіжних умов чинному законодавству. Адже крім них є й інші істотні умови, передбачені п.1 Положення № 201, які сторони ЗЕД-контракту мають в ньому зазначати: назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення (пп.1.1); преамбула (пп.1.2); предмет договору (контракту) (пп.1.3); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг) (пп.1.4); базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг) (пп.1.5); ціна та загальна вартість договору (контракту) (пп.1.6); умови приймання-здавання товару (робіт, послуг) (пп.1.8); упаковка та маркування (пп.1.9); форс-мажорні обставини (пп.1.10); санкції та рекламації (пп.1.11); урегулювання спорів у судовому порядку (пп.1.12); місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін (пп.1.13).

Попереджаємо, що відмова у видачі висновку на подовження строків розрахунків через відсутність істотних умов в ЗЕД-контракті — це лише вершина айсберга. Адже за відсутності істотних умов або без погодження їх сторонами ЗЕД-контракту його можуть вважати таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України (п.1 Положення № 201). Підтверджує це й п.8 Постанови № 9(16): не є укладеними правочини (договори), в яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору).

Форс-мажорні обставини. Порядок № 104 відкрито не вважає їх підставою для подовження строків розрахунків. І нічого дивного у цьому немає, оскільки і до 07.02.2019 р. згідно зі ст.6 Закону № 185 і Порядком № 1409 строки подовжували тільки в разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. А у випадку форс-мажору перебіг строків розрахунків просто зупиняли на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлювали з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Тобто при такому розкладі на період дії форс-мажорних обставин фактично припиняли нарахування пені за порушення строків розрахунків.

Частина 6 ст.13 Закону № 2473 містить аналогічну норму: у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин перебіг строку розрахунків також зупиняють на весь період дії цих обставин та поновлюють з дня, наступного за днем закінчення їх дії. Зрозуміло, що період дії форс-мажору автоматично подовжує строки розрахунків.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин вважають відповідну довідку уповноваженої організації (органу) краї­ни розташування сторони ЗЕД-контракту або третьої країни відповідно до умов цього конт­ракту. У зв’язку з цим варто згадати лист ДПАУ від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317, у якому зазначено, що офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн. А у додатку до згаданого вище листа наведено узагальнену інформацію щодо практики підтвердження форс-мажорних обставин у сфері ЗЕД. Щоправда, з дати виходу листа минуло майже 15 років...


(1)Закон України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

(2)Докладніше див.: Рижикова О. Валютні новації та «перехідні» операції // БухгалтеріяUA. — 2019. — № 9. — С.21.

(3)Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою КМУ від 29.12.2007 р. № 1409.

(4)Закон України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

(5)З дати набрання чинності постановою Правління НБУ від 25.05.2017 р. № 41, яка виключила п.1 з постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України». Ця норма встановлювала, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.1 та 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

(6)Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

(7)Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджене наказом Мінекономіки від 18.01.2008 р. № 15.

(8)Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV «Про міжнародне приватне право».

(9)Закон України від 16.04.91 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

(10)Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201.

(11)Закон України від 01.07.2004 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».

(12)Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затверджене постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 514.

(13)Уніфіковані звичаї і правила щодо документарного акредитива (UCP-600) (Правила МТП від 01.01.2007 р. № 600).

(14)Див. ст.2 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

(15)Постанова КМУ і НБУ від 21.06.95 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті».

(16)Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Увага! Голосування!

Обери теми збірників на 2020 рік!
check
Телефонная лилия
комплект 3
комплект 4
Безоплатні заходи
для передплатників