Сумна історія про КОРО…

Як вже багатьом відомо, 15.02.2019 р. набрала чинності Постанова НБУ від 12.02.2019 р. № 37 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі — По­станова № 37). Зміни, зокрема, торкнулись оприбуткування готівки(1). Для підприємств торгівлі, ресторанного господарства та послуг, що застосовують РРО, заповнення книги обліку розрахункових операцій (КОРО) донедавна відігравало значну роль у цьому процесі. Але сьогодні її значимість дещо похитнулась. На практичній ситуації пояснимо, що і як.

Ситуація

Підприємство має декілька магазинів роздрібної торгівлі (відокремлених підрозділів), в яких застосовується РРО. Касові книги в магазинах не ведуться. Вся готівка щоденно здається до банку через інкасаторів. Касири — оператори РРО наприкінці робочого дня роздруковують Z-звіти, підклеюють їх в розділ 1 КОРО та роблять всі необхідні записи в розділі 2 КОРО (на основі інформації з Z-звітів). Але часто-густо відбувається так, що при занесенні інформації касири-оператори допускаються помилок. Їх доводиться виправляти та кожного разу нервуватись, чи є такі помилки і виправлення приводом для застосування штрафних санкцій до підприємства. То чи може підприємство взагалі не заповнювати розділ 2 КОРО, а тільки підклеюватиZ-звіти? Чи є в цьому порушення і які санкції можуть загрожувати в такому випадку підприємству?

Головне — правильне оприбуткування

Починати розбирати ситуацію треба з того, що ключовим моментом при проведенні розрахункових операцій з використанням готівки є виконання головної вимоги п.11 Положення № 148(2): готівка, що надійшла до каси, оприбутковується в повній сумі в день її одержання.

Загальний термін «оприбуткування готівки» розкрито в пп.18 п.3 Положення № 148: «оприбуткування готівки — проведення суб’єктами гос­подарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції».

А правила оприбуткування готівки, зокрема, у відокремлених підрозділах підприємств, які використовують РРО, але не ведуть касової книги, наведені в абзаці третьому п.11 Положення № 148. Відповідно до Постанови № 37 з 15.02.2019 р. оприбуткуванням готівки в касах таких відокремлених підрозділів «єзабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електрон­ній форміпротягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу Україниі занесення інформації згідно з фіскальними звітними чекамидо відповідних книг обліку (КОРО— у разі її використання)».

В розглядуваній ситуації касири — оператори РРО відокремлених підрозділів підприємства (магазинів роздрібної торгівлі) роздруковують та підклеюють в КОРО фіскальні звітні чеки (Z-звіти). Але, як випливає з оновленого тексту п.11 Положення № 148, про підклеювання фіскальних звітних чеків навіть не згадується — на думку НБУ, ця вимога повинна «канути в Лету». Її замінено на обов’язок зберігати Z-звіти в електронній формі протягом певного строку. До того ж треба ще й занести інформацію до КОРО, оскільки в магазинах вони використовуються.

Якщо є КОРО — заповнюйте її правильно

Тепер проаналізуємо, як треба заповнювати КОРО (заносити до неї інформацію з фіскальних звітних чеків) та які штрафні санкції можуть застосувати до підприємства податківці за порушення порядку ведення КОРО.

Якщо за оприбуткування готівки (в нормативному розумінні) відповідає НБУ, то порядок ведення КОРО — це «зона впливу» Мінфіну. Тому наразі звернемося до спеціального нормативно-правового акта — Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 (далі — Порядок ведення КОРО). Відповідно до пп.6 п.4 р.II цього документа використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

• наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

• у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії — здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

З 1 жовтня 2018 року(3) Мінфін залишив тільки ці дві вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО. Для порівняння, до вказаної дати використання КОРО, зареєстрованої на РРО, включало в себе також підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідні сторінки КОРО та щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані по сумах, отриманих від покупців, та дані по сумах, виданих покупцям, записувались окремо.

Таким чином висновуємо: з 01.10.2018 р. у спеціальному нормативно-правовому акті — Порядку ведення КОРО — не існує вимоги щодо здійснення в ній записів (хоча розділи 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» та 3 «Облік розрахункових квитанцій» в діючій формі КОРО(4) є).

Крім того, в пп.8 п.4 розділу II Порядку ведення КОРО (в редакції, що діє з 01.10.2018 р.) читаємо таке: «за бажанням суб’єкта господарювання у графах 5—10 розділу 1 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць». Інших норм, які б стосувались заповнення КОРО на підставі інформації з фіскальних звітних чеків (Z-звітів), немає.

Але Порядок ведення КОРО є, так би мовити, другорядним документом, оскільки його прийнято на виконання норм Закону про РРО, стосовно якого вказаний Порядок — підзаконний нормативно-правовий акт. Отже, щодо розрахункових операцій, що проводяться з використанням РРО, основоположним документом є Закон про РРО.

В статті 3 цього Закону перелічені всі обов’язки суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг). Нагадаймо ці обов’язки. Отже, вказані вище суб’єкти господарювання повинні:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою ФКЧ-1, затвердженою Положенням № 13(5)), що підтверджують виконання розрахункових операцій;

• видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (перш за все, тут мається на увазі фіскальний касовий чек видачи коштів за формою ФКЧ-2, затвердженою Положенням № 13);

• застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО;

• забезпечувати цілісність пломб РРО та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

• у разі незастосування РРО у випадках, визначених ст.10 Закону про РРО, проводити розрахунки з використанням КОРО та розрахункової книжки;

• забезпечувати зберігання використаних КОРО та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

• подавати до податкових органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок;

• реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;

• щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

• друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

• проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

• вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку;

• забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі кош­тів, яка зазначена в денному звіті РРО;

• вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування;

• надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів;

• у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Як бачимо, до КОРО (в розрізі питання, що аналізується) мають відношення лише два пункти: щодо забезпечення зберігання використаних КОРО та щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків. У розглядуваній ситуації ці вимоги підприємство виконує.

Тобто з 15.02.2019 р. оприбуткуванням є, зокрема, занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до КОРО, а як це «занесення» робити, нам ніхто не розповів.

Виходячи з наведених норм, на думку автора, безпечніше все ж таки виконувати записи в КОРОв тому порядку, який існував до 1 жовтня 2018 року. Це означає, що підприємство має щоденно на підставі Z-звіту записувати суму отриманої готівки, суму ПДВ, акцизного податку та інші дані, передбачені розділом 2 КОРО. І незважаючи на те, що Положення № 148 вже не згадує підклеювання фіскальних Z-звітів, це доцільно робити, адже норми Закону про РРО вимагають друкування цих звітів. А якщо вже роздрукували, то логічно і підклеїти (хоча б для того, щоб підтвердити роздрукування).

Якщо записи в КОРО не будуть зроблені, податківці можуть застосувати штрафну санкцію, передбачену Указом № 436(6) за неоприбуткування готівки (в 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми).

Крім того, «готівкові» порушення супроводжуються застосуванням адміністративного штрафу до посадових осіб підприємства на підставі ст.16315КпАП(7). Штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн. передбачено, зокрема, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

А якщо від КОРО відмовитись?

Така можливість є. Відповідно до пп.1 п.1 р.II Порядку ведення КОРО «Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажаннямможуть:<…>скасувати реєстрацію книги ОРО та припинити її застосування».

Але тоді у відокремленому підрозділі, де використовується РРО, єдиною книгою обліку, де можна здійснити оприбуткування готівки, залишиться касова книга. Не вірите? Прочитайте визначення «книга обліку», наведене в пп.13 п.3 Положення № 148. Тобто перш ніж відмовлятись від КОРО, слід добре подумати.

На завершення не можна втриматись від не зовсім позитивних емоцій. На думку автора, чергові зміни, внесені Нацбанком до Положення № 148, були направлені на спрощення порядку обліку операцій з готівкою та на «стикування» норм цього документа з Порядком ведення КОРО. А що ми отримали? Замість спрощення — повернення до старих правил: роздрукуй Z-звіт, зроби запис в книзі обліку і, борони боже, не помилися! Сумно…

Взагалі-то вугілля від сажі не біліше.


(1)Див. докладніше: Сушальська Т. Оприбуткування готівки: правила істотно змінились //Бухгалтерія UA. — 2019. — № 9. — С.9.

(2)Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

(3)Відповідно до наказу Мінфіну від 20.09.2018 р. № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій».

(4)Додаток 2 до Порядку ведення КОРО.

(5)Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

(6)Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

(7)Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.