Повернення товару підприємцю

Підприємницька діяльність є безпроблемною хіба що в оповідках бізнес-тренерів чи на графіках урядовців. Ті, хто реально займаються своєю справою, добре знають, що, крім досягнень і успіхів, бувають спади та непорозуміння. Скажімо, покупець чи контрагент хочуть повернути товар. І тоді перед підприємцем постає чимало запитань. Хто і коли має право вимагати прийняти назад вже проданий товар? Чи може підприємець відмовити? Як задокументувати та відобразити це в обліку? Відповіді на ці запитання читайте в консультації.

Правові підстави для повернення товару

Специфіка процедури повернення товару залежить від того, з ким підприємець має справу — клієнтом з числа фізосіб чи з контрагентом — суб’єктом господарювання (з-поміж фізичних та юридичних осіб). А отже, йдеться відповідно про цивільно-правові чи господарські відносини. Спільними для цих відносин є базові норми ЦКУ, які регулюють повернення товару, переданого продавцем покупцю в рамках договору купівлі-продажу. Але якщо підприємець продав свій товар фізичній особі, то в гру вступають також норми Закону № 1023(1) та відповідні підзаконні акти. Своєю чергою, взаємини в межах господарського договору (купівлі-продажу чи його аналогу — постачання) з іншою фізособою — підприємцем або з юридичною особою означають, що на Закон № 1023 можна не зважати. Але потрібно заглянути до ГКУ.

Найчастіше товар повертають, якщо покупцю передано товар неналежної якості, якщо відповідні недоліки не можна усунути, чи їх усунення пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, чи їх виявляли неодноразово, чи вони з’явилися знову після їх усунення. У такому разі покупець вимагатиме повернути сплачені за товар кошти або замінити товар (ч.2 ст.678 ЦКУ). Так чи інакше, але підприємець муситиме прийняти товар неналежної якості. Звісно, якщо йдеться про ті недоліки, за які відповідає продавець (ст.679 ЦКУ), та дотримано строки виявлення недоліків і пред’явлення вимоги у зв’язку з недоліками проданого товару (ст.680 ЦКУ). Зокрема, якщо на товар встановлено гарантійний строк або строк придатності, то покупець має право пред’явити підприємцю-продавцю вимогу через недоліки товару, якщо ті були виявлені протягом відповідного строку.

Ще одна підстава для повернення товару — передача підприємцем покупцю товару в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу. Інакше кажучи, не дотримано домовленості сторін про певне співвідношення товару за видами, моделями, розмірами, кольорами та/або іншими ознаками. У такому разі покупець має право відмовитися від прий­няття та оплати товару, а якщо товар вже оплачено, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.672 ЦКУ).

Йдемо далі. Товар можуть повернути підприємцеві, якщо він передав його покупцеві некомплектним і в розумний строк не до­укомплектував товар (ст.684 ЦКУ). В такому разі покупець має право вимагати заміни некомплектного товару на комплектний або відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми(2).

Крім того, наше законодавство містить норми стосовно відкликання товару в покупця (ст.6811 ЦКУ). Така процедура теж може приз­вести до того, що товар знову опиниться у підприємця — продавця чи виробника(3). Йдеться про повернення товару, який уже продано або передано кінцевому споживачу. Підставами слугує, скажімо, небезпечність харчового продукту чи встановлення того, що такий товар може спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини.

Тепер про специфіку роздрібних купівлі та продажу, тобто коли покупцем товару підприємця є звичайна фізична особа. Згідно зі ст.707 ЦКУ покупець має право протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не встановлено продавцем, обміняти його на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця не буде необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму.

Проте так буває не завжди. Відповідну вимогу покупця підприємець задовольнить, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та наявні докази придбання товару в цього продавця. Ба більше, існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на підставах, передбачених у ст.707 ЦКУ(4).

Якщо покупець протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, виявить недоліки, не визначені продавцем, або фальсифікацію товару, то такий покупець має право обрати один зі шляхів, визначених у ч.1 ст.708 ЦКУ. Два з них — заміна товару та відмова від договору — призведуть до повернення товару підприємцеві-продавцю. Цю процедуру врегульовано у ст.709 ЦКУ(5).

Наведені норми уточнює та доповнює Закон № 1023. Приміром, у його ч.1 ст.8 встановлено підстави для повернення продавцю товару аналогічно до ч.2 ст.678 ЦКУ. А в ч.5 ст.8 Закону № 1023 сказано, що продавець або виробник зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Звісно, законодавство містить правові норми для захисту продавця від недобросовісних покупців. Вимоги споживача розглядають після пред’явлення ним розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Водночас продавець може не приймати товар, якщо доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання (ч.14 ст.8 Закону № 1023).

З іншого боку, виробник зобов’язаний відшкодувати всі збитки продавця, який розглядає претензію споживача до придбаного товару (абз.1 ч.12 ст.8 Закону про споживачів).

Можливе повернення й абсолютно нормального товару. Норми ст.707 ЦКУ та ст.9 Закону № 1023 дозволяють покупцю обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. На це відведено 14 днів (не рахуючи дня купівлі), якщо триваліший строк не оголошений самим продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Якщо аналогічного товару немає в продажу, то покупець може або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому надходженні відповідного товару в продаж (ч.2 ст.9 Закону про споживачів). Зверніть увагу, що при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки зі споживачем провадять з огляду на вартість товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертають споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші в такий день — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом ­7 днів.

Оскільки чимало фізичних осіб — підприємців ведуть свій бізнес через Інтернет (через інтернет-магазини чи з використанням інших веб-інструментів), вважаємо за потрібне наголосити, що усі вимоги Закону № 1023 працюватимуть і тоді, коли йдеться про електрон­ну торгівлю (ч.1 ст.2, ч.1 ст.8 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII).

У царині господарських правовідносин, тобто коли контрагент фізичної особи — підприємця є його колегою або юридичною особою, заведено говорити не про купівлю-продаж, а про постачання. Але не варто перейматися, бо незалежно від обраного сторонами найменування угоди про відчуження товару, на підставі ч.2 ст.712 ЦКУ діятимуть вище згадані правила ЦКУ загального характеру, а саме: ст.678—680, 683, 684, 686 та інші.

Додатково правила ГКУ дозволяють покупцеві повернути товар продавцю у разі постачання товарів більш низької якості, ніж вимагає стандарт, технічні умови чи зразок (ч.5 ст.268). Цей же Кодекс вимагає від постачальника (виробника) за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити відповідні товари, якщо він не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу (ч.6 ст.269). Окрім того, згідно з ч.3 ст.270 ГКУ товар може бути повернутий підприємцеві, якщо той постачав його некомплектно і у встановлений строк не укомплектував його чи не замінив комплектним. Повернення товару в цьому випадку обумовлено правом покупця відмовитися від товару.

Документальне оформлення повернення товарів

Порядок документального оформлення повернення товару підприємцю-продавцю залежить передусім від причини повернення. Наприклад, якщо підприємець здійснює оптову торгівлю, і покупець воліє повернути товар через порушення умов договору постачання (зокрема за асортиментом, кількістю тощо), то покупець має повідомити про це продавця. З цією метою він надсилає підприємцю-продавцю письмову вимогу у формі листа довільної форми або претензії.

Операцію з повернення товару від покупця-юрособи доцільно оформлювати звичайною накладною (чи з написом «Накладна на повернення») або актом приймання-передачі товару. Повернення коштів покупцю-юрособі зазвичай відбувається в безготівковій формі шляхом оформлення платіжного доручення.

Якщо товар хоче повернути покупець-фізособа, він може це зробити, якщо зберіг розрахунковий документ, виданий йому як споживачеві разом з проданим товаром. Тож аби повернути товар, покупець-фізособа має надати продавцю-підприємцю документ, що підтверджує придбання товару, наприклад, товарний або фіскальний чек, квитанцію платіжного терміналу (якщо покупець розплатився під час купівлі товару платіжною карткою).

Саму ж операцію з повернення товару оформляють, склавши документ з обліку руху товарно-матеріальних цінностей — акт приймання-передачі товару або накладну на повернення товару.

Відповідно до п.30 Правил № 104(6) перед поверненням товару неналежної якості продавцеві покупець повинен скласти у двох примірниках та подати продавцю заяву про повернення коштів за товар. Один її примірник повертають покупцеві (з відповідною відміткою про приймання), другий — залишається у продавця.

І хоча таку вимогу прописано лише для повернення товару неналежної якості, ніщо не забороняє діяти аналогічним чином у разі повернення товару належної якості. До примірника заповненої заяви, який залишається у продавця, покупець має додати раніше виданий йому розрахунковий документ, який підтверджує оплату товару.

Важливо знати таке: якщо покупець повертає через неналежну якість товар, який перебуває на гарантії, то до заяви слід додати ще й техпаспорт або документ, що його замінює (наприклад, гарантійний талон, товарний чек із зазначенням гарантійного терміну обслуговування), з позначкою про дату продажу (ч.11 ст.8 Закону № 1023).

Отже, на підставі зазначених документів продавець-підприємець може законно повернути покупцеві кошти та отримати від нього товар.

Якщо підприємець не застосовує РРО, він усе одно повинен видати документ, що засвідчує факт повернення коштів за товар. Проте форму та зміст такого документа для підприємців законодавчо не встановлено. Своєю чергою контролери радять підприємцям у разі видачі готівки оформляти первинні документи, керуючись вимогами ч.2 ст.9 Закону про бухоблік(7).

На думку автора, підприємець (його касир) може, наприклад, видати готівку, оформивши:

• видатковий касовий ордер, який містить обов’язкові реквізити, наведені в ч.2 ст.9 Закону про бухоблік;

• розписку отримувача щодо одержання грошей. Розписка є письмовим підтвердженням певної операції (в нашому випадку — передачі та одержання готівкових коштів за повернутий товар). Загальнообов’язкову форму розписки законодавчо не встановлено;

• інший документ, який міститиме обов’язкові реквізити, наведені в ч.2 ст.9 Закону про бух­облік.

Якщо сума повернення в готівковій формі перевищує 100 грн., то підприємець-продавець (або його відповідний працівник) повинен скласти акт про видачу коштів(п.4 глави 2 розділу ІІІ Порядку реєстрації КОРО та РК(8), п.8 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО(9)).

У такому акті треба зазначити:

• дані з документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

• відомості про товар (послугу);

• суму виданих коштів;

• дату і час видачі розрахункового документа (номер розрахункової квитанції), що підтверджує купівлю товару.

Підприємці, які застосовують РРО, повинні всі розрахункові операції, в тому числі з повернення коштів за товар, проводити через РРО (ст.3 Закону про РРО).

Механізм повернення коштів через касовий апарат залежить від технічних особливостей РРО підприємця (п.7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО). Тому можливі два варіанти оформлення такої розрахункової операції:

• реєстрація від’ємної суми у фіскальній пам’яті РРО. Це можуть застосовувати ті підприємці, у яких алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків;

• повернення коштів за допомогою операції «Службова видача». Його слід використовувати тоді, коли РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків.

Незалежно від того, яким із зазначених способів оформляється проведення розрахункової операції, після її проведення слід роздрукувати на РРО відповідний фіскальний касовий чек та передати його покупцеві, який повернув товар.

У разі коли покупець повертає товар, за який він розрахувався за допомогою платіжної картки, продавець-підприємець зобов’язаний повернути йому гроші теж на картку, тобто на його поточний рахунок у банку. Саме такої позиції дотримуються контролери (див. консультацію в ЗІР, категорія 109.02). У такому випадку фізособі-підприємцю слід провести операцію повернення коштів через платіжний термінал. При цьому роздруковується відповідна квитанція на повернення коштів, а грошові кошти зараховуються на картку покупця.

Відображення повернення товару в книзі обліку доходів

Як відомо, записи у книгах обліку доходів та книгах обліку доходів і витрат єдиноподатники виконують за підсумками робочого дня. Тож у випадку повернення товару єдиноподатник має відкоригувати свій дохід. Запис до книги необхідно робити у день повернення грошей.

Для цього суму коштів, яку підприємець повернув покупцю, слід записати в графу 3 «Сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передплати, грн., коп.» книги обліку доходів. При цьому мінус ставити не потрібно.

Далі цю суму потрібно врахувати під час заповнення графи 4. В ній записують різницю між сумою виручки за день і повернутою покупцеві сумою.

Це ідеальна картинка відображення єдиноподатниками у книзі обліку доходів та книзі обліку доходів і витрат коштів, повернутих покупцю. Але може трапитися так, що сума повернення перевищує суму денної виручки. В такому разі, на думку автора, в графі 4 не потрібно зазначати суму з мінусом. Натомість треба поставити прочерк. Аналогічно слід заповнити за цей день графу 6 (для єдиноподатників — неплатників ПДВ) та графу 7 (для єдиноподатників — платників ПДВ) відповідно книги обліку доходів або книги обліку доходів і витрат.

Такий висновок випливає з того, що податківці забороняють заповнювати графи 4 та 6 зі знаком мінус (див. консультацію в ЗІР, категорія 107.07). А вже під час розрахунку сумарного підсумку за місяць (квартал, рік) такі суми повернень будуть враховані в підсумкових графах 4 та 6 (неплатниками ПДВ) або графі 7 (платниками ПДВ).

Якщо ж у день повернення виручки у єдиноподатника взагалі не було доходу, на думку автора, в цей день слід заповнити графу 3, а в графах 4, 6 або 7 слід проставити прочерки. Показники графи 3 тоді будуть враховані в підсумкових гра­­фах 4, 6 або 7 уже під час розрахунку сумарного підсумку за місяць (квартал, рік).

Підприємці на загальній системі оподаткування теж відображають повернення коштів за товари у своїй книзі обліку доходів і витрат. Вони записують їх у графу 3 «Сума повернутих коштів за товари (роботи, послуги)» в тому ж порядку, що і єдиноподатники. Автор вважає, що в аналогічному до описаного для єдиноподатників порядку їм потрібно заповнювати і підсумкові графи 4 та 9.


(1)Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

(2)Аналогічне станеться і в разі, коли підприємець порушить свій обов’язок передати покупцеві комплект товару (ст.683 ЦКУ), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання (прим. авт.).

(3)Так, відкликання товару передбачено нормами Закону України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Закону України від 02.12.2010 р. № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції», Закону України від 02.12.2010 р. № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (прим. авт.).

(4)Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) затверджено постановою КМУ від 19.03.94 р.

(5)А ст.710 того ж Кодексу визначає порядок відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни і повернення товару неналежної якості (прим. авт.).

(6)Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 104.

(7)Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

(8)Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

(9)Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.