Військовий облік: новації для роботодавців

Уряд постановою від 06.02.2019 р. № 74(1) оновив низку власних актів щодо військового обліку. Торкнуться відповідні зміни й прав та обов’язків роботодавців стосовно ведення обліку призовників та військовозобов’язаних(2). Розглянемо їх докладніше.

По-перше, уточнили, що юрособи-роботодавці ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком більш як три місяці (п.36 Порядку № 921(3)). Чи означає це, що можна не перейматися військовим обліком стосовно працівника, з яким строковий трудовий договір триватиме менше трьох місяців? Спокуса вважати саме так, звісно, є, хоча до появи роз’яснень від влади автор би не радив поспішати, адже в інших нормах Порядку № 921 уточнення щодо тримісячної тривалості праці відсутнє. Тому не варто виключати працівників, оформлених на невеличкому строковому трудовому договорі, з числа охоплених військовим обліком.

З іншого боку, обережні роботодавці можуть захвилюватися, чи не передбачає формулювання «контракту, угоди» те, що військовому обліку підлягають з боку підприємства ще й ті фізособи, що уклали з ним цивільно-правові угоди (якщо такі особи — призовники і військовозобов’язані, а строк контракту чи угоди — більше трьох місяців). З цим, мабуть, теж не варто поспішати, аби не наламати дров. Наявне формулювання не дає змоги зробити однозначного висновку, а тих, хто має з юрособою цивільно-правові договірні взаємини, складно охопити військовим обліком. Адже на них така юрособа не складає документи кадрового обліку, в яких фіксують серед іншого й дані щодо стосунку фізособи до військового обліку. А можливість отримання таких відомостей від фізособи-контрагента за цивільно-правовою угодою наразі вкрай примарна, адже чинне законодавство не вимагає від нього надавати таку інформацію юрособі-контрагенту.

По-друге, уточнили вимогу про кількість осіб, які утримуються за рахунок коштів відповідних юросіб та відповідальні за ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях (пп.3 п.10 Порядку
№ 921). З набранням чинності постановою № 74 за наявності на військовому обліку на підприємстві, в установі чи організації від 501 до 2000 призовників і військовозобов’язаних військовим обліком повинна займатися, як і раніше, одна особа. А от за наявності від 2001 до 4000 призовників і військовозобов’язаних — дві особи, від 4001 до 7000 — три особи, на кожні наступні від 1 до 3000 призовників і військовозобов’язаних — по одній особі додатково.

По-третє, оновлення п.14 Порядку № 921 передбачає, що юридичні особи надалі будуть інформувати відповідні військкомати у 7-денний строк про призначення, переміщення і звільнення не лише осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а й свого керівного складу. Що це означає? На жаль, цей нормативний акт не уточнює ані хто належить до керівного складу, ані яку форму має повідомлення. Можна припустити, що доведеться повідомляти щонайменше про керівника юрособи й робити це листом довільної форми від імені відповідного підприємства чи установи. Зверніть увагу: ця новація торкнеться практично всіх роботодавців-юросіб, тоді як раніше повідомляти доводилося лише за наявності окремого посадовця, що займався військовим обліком, а він з’являвся лише якщо серед працівників — більш як півтисячі призовників і військовозобов’язаних.

Чи буде відповідальність за неподання чи прострочення подання відповідного повідомлення? Пряма норма у КпАП з цього приводу відсутня, але не виключено, що порушників штрафуватимуть за ст.2101 цього Кодексу, як за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. А це передбачає чималий штраф для посадовців юросіб — у розмірі від 510 до 1700 грн. Тож нехтувати такими повідомленнями не варто, починаючи з дня набрання чинності постановою № 74.

Наступна зміна: взяттю на військовий облік призовників державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягатимуть громадяни у віці від 17 до 27 років (п.17 Порядку № 921). Раніше нижня вікова межа була на рівні 18 років. Тож кадровику слід бути уважним при прийнятті на роботу неповнолітніх, що підлягають військовому обліку.

Згідно з доповненням п.18 Порядку № 921 в окрему категорію військовозобов’язаних, які підлягають взяттю юрособами на військовий облік, виокремили осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України.Їх братимуть на зазначений облік після взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті за місцем взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.

В абз.9 п.37 Порядку № 921 уточнили, що складати і подавати щороку до 1 грудня до військкоматів списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, роботодавці повинні лише у разі наявності таких працівників. Аналогічно щомісяця надсилати військкоматам повідомлення про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних потрібно буде лише в разі наявності таких змін (абз.3 п.45 того ж Порядку). Відтак вже не варто перейматися, чи потрібно подавати відповідні повідомлення з прочерками.

Кадровикам варто звернути увагу, що зазнав уточнення й порядок заповнення розділу «Відомості про військовий облік» особової картки офіцерів запасу (п.41 Порядку № 921). Йдеться про типову форму первинної облікової документації № П-2 «Особова картка працівника».

Окрім того, надалі посадовці, відповідальні за ведення військового обліку, повинні будуть протягом семи днів з дня досягнення військовозобов’язаним граничного віку перебування в запасі направляти такого працівника до відповідного військкомату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку. А вже на підставі відмітки відповідного органу у військово-обліковому документі про виключення військовозобов’язаного з військового обліку в його особовій картці можна буде зробити відмітку «Виключений з військового обліку за віком» (п.43 Порядку № 921). Раніше таку відмітку робили після чергового звіряння з військкоматом. Зараз же, як бачите, потрібно відслідковувати настання граничного віку перебування працівника підприємства в запасі(4).

Суттєва новація для роботодавців, які мають працівників, що перебувають на військовому обліку в іншому регіоні. Врегулювали в новому абз.4 п.46 Порядку № 921 порядок звірки даних щодо них. А саме: звіряння даних особових карток призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку у військкоматах інших регіонів, здійснюватиметься шляхом надсилання до таких військкоматів двох примірників копій особових карток П-2. Після здійснення звіряння один примірник копії особової картки П-2 повернуть роботодавцю з відміткою військкомату про звірку, підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, та відбитком гербової печатки.

Але й це ще не все, чим уряд обтяжив роботодавців. Завдяки оновленню абз.1 п.47 Порядку № 921 керівникам підприємств та інших юросіб тепер доручено вживати передбачені цим пунктом заходи у разі отримання розпоряджень військкоматів щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для їх приписки до призовної дільниці, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних. Ба більше, копію наказу, яким роботодавець оповіщає призовників і військовозобов’язаних щодо такого прибуття, треба буде надсилати у триденний строк до відповідного районного (міського) військового комісаріату.

Зауважимо також, що передбачено створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Це буде автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників). Функції з його наповнення та уточнення бази даних, здійснення контролю за достовірністю облікових даних Реєстру поклали на військові комісаріати.


(1)Набрала чинності 14.02.2019 р. (прим. авт.).

(2)Див.: Журавська І. Військовий облік на підприємстві // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 21. — С. 22.

(3)Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921.

(4)Граничний вік перебування в запасі встановлений нормами ст.28 Закону України від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (прим. авт.).