Поновлення договору оренди землі

Навіть побіжний аналіз земельних судових спорів у сільському господарстві надає можливість упевнитися в тому, що серед законодавчих норм «лідером» з виникнення конфліктних ситуацій є ст.33 Закону про оренду землі(1). За 2018 рік лише Верховний Суд розглянув сотні справ у спорах щодо процедури поновлення договору оренди землі, яка врегульована названою статтею. Така кількість судових проваджень зумовлена насамперед вкрай невдалими, неоднозначними та подекуди суперечливими формулюваннями різних частин цієї статті. Кілька спроб законодавців кардинально змінити її окремі положення не виправили ситуацію: судових спорів з цього питання не меншає. В чому саме полягають труднощі та нюанси застосування процедури поновлення договору оренди сільгоспземлі, і як на сьогоднішній день суди вирішують закладені у ст.33 Закону про оренду землі протиріччя – ось основні питання, які ми досліджуватимемо далі.

Два механізми поновлення договору

У ч.1 вказаної статті Закону про оренду землі закріплено переважне перед іншими особами право орендаря на укладення договору оренди землі (в тому числі сільгосппризначення) на новий строк. Обов’язковою умовою наявності в орендаря такого права є належне виконання ним своїх зобов’язань за договором оренди землі. Тому якщо орендар-сільгосппідприємство несвоєчасно вноситиме орендну плату за договором або використовуватиме сільгоспземлю не за умовам договору (наприклад, не вноситиме добрива, використовуватиме заборонені агрохімікати тощо), то він може втратити перевагу перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Повна версія матеріалу доступна передплатникам
Agro
№2 от 25.02.2019
Онлайн-версія
Ви можете придбати цей випуск онлайн,
сплативши карткою через Приват24
add_shopping_cart
Придбати за 180грн.
Щоб придбати цей випуск, зареєструйтесь
В мене вже є передплата
Якщо ви – передплатник, вам потрібно
Якщо у вас виникли труднощі з отриманням доступу,
напишіть нам на support@buh-ua.com.ua