Реєстрація розрахунку коригування до ПН після закінчення 1095 днів: за і проти

Питання, пов’язані з формуванням податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, реєстрацією податкових накладних / розрахунків коригування (далі — ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), детально регламентовано в ПКУ.

Водночас платники податків на практиці потрапляють у різні проблемні ситуації. І шляхи їх розв’язання іноді знаходяться поза сферою дії чинного законодавства. Як наслідок, суб’єкти господарювання, не знаючи, якої саме лінії поведінки їм треба дотримуватися, і щоб уникнути порушень, звертаються до органів контролю із запитами щодо надання роз’яснень. Але, як показує практика, вкрай рідко це дає позитивний законодавчо обґрунтований результат. Найчастіше представники ДФС або не заглиб-люються у суть порушеної проблеми і просто цитують у своїх листах норми податкового законодавства, або надають індивідуальні податкові консультації, викладаючи їх у вигідному для себе світлі (часто порушуючи і норми законодавства).

Не є винятком і проблема, яка стала предметом розгляду в цій статті. З нею суб’єкти господарювання мають справу протягом останніх років при спробі реєстрації РК до ПН, з дати складання якої минуло понад 1095 календарних днів. Як правило, всі вони отримують квитанцію № 1, згідно з якою документ не прийнято через порушення вимог ст.102 ПКУ та п.6 Порядку № 1246(1), а саме: дата складання розрахунку коригування не може бути більше 1095 календарних днів від дати складання ПН.

Повна версія матеріалу доступна передплатникам
БУХГАЛТЕРІЯ
№7 від 11.02.2019
Онлайн-версія
Ви можете придбати цей випуск онлайн,
сплативши карткою через Приват24
add_shopping_cart
Придбати за 120грн.
Щоб придбати цей випуск,
зареєструйтесьабо
увійдіть до особистого кабінету
В мене вже є передплата
Якщо ви – передплатник, вам потрібно
Якщо у вас виникли труднощі з отриманням доступу,
напишіть нам на support@buh-ua.com.ua