ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ПЛАТНИКІВ 4 ГРУПИ: звітність – 2019

Сільгоспвиробники (у тому числі приватні підприємці – фермери), які є платниками єдиного податку 4 групи або мають намір перейти на сплату цього податку, мають незабаром подати відповідну податкову звітність:

  • Податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи(1) (далі – Декларація);
  • Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва(2) (далі – Розрахунок частки).

Тож далі розглянемо нюанси складання і подання податкової звітності для згаданих сільгоспвиробників.

Умови та обмеження

Для новачків нагадаємо умови перебування в 4 групі платників єдиного податку, адже якщо суб’єкт господарювання не відповідає таким умовам, то починати заповнення звітності немає сенсу. Тепер про умови переходу на спрощену систему оподаткування для підприємств.

Платниками єдиного податку 4 групи можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (пп.291.4.4 ст.291 ПКУ). Під часткою сільгоспвиробництва слід розуміти питому вагу доходу сільгосппідприємства, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу (пп.14.1.262 ст.14 ПКУ).

Якщо сільгосппідприємство новостворене і не пропрацювало календарний рік, то частку сільгосптоваровиробництва визначають від дня держреєстрації до 31 грудня того ж року (див. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), категорія 108.02.01). У цьому випадку вона також має становити 75% або більше.

Втім, у законодавстві передбачено випадок, коли частка сільгоспвиробництва може бути меншою за 75%. Це дозволено, якщо підприємство мало справу з обставинами непереборної сили (пп.298.8.4 ст.298 ПКУ), тобто якщо в попередньому звітному році на підприємстві стався форс-мажор – заморозки, засуха, повінь, пожежа тощо. В цьому випадку сільгоспвиробнику потрібно разом із податковою звітністю подати рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин(3).

Тепер перейдімо до умов, яким мають відповідати приватні підприємці, щоб бути платником єдиного податку 4 групи. Такі особи повинні провадити діяльність відповідно до Закону про фермерські господарства(4) та пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме:

  • тільки вирощувати, відгодовувати сільськогосподарську продукцію, збирати, виловлювати, переробляти таку власно вирощену або відгодовану продукцію та продавати її;
  • здійснювати госпдіяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
  • не використовувати працю найманих осіб;
  • членами фермерського господарства такої фізособи можуть бути лише члени її сім’ї у визначенні ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України. 

Також площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства має становити не менше 2 га, але не більше 20 га.

Як бачимо, серед цих вимог немає згадки про 75% доходу від сільгоспвиробництва.

Разом з тим, ПКУ не дозволяє стати платниками єдиного податку 4 групи таким суб’єктам господарювання (п.291.51 ст.291 ПКУ):

  • у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
  • що провадять діяльність з виробництва під­акцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29—2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів винятково власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
  • які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 

Ці обмеження стосуються як юросіб, так і приватних підприємців – фермерів.

Склад звітності

До пакету документів, який має бути у платників єдиного податку 4 групи, входять (пп.298.8.1 ст.298 ПКУ):

  • Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи з відміткою в полі «Загальна» (далі – загальна Декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
  • Відомості про наявність земельних ділянок (далі – Відомості).

Окрім цього, юридичні особи мають подавати:

  • Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з відміткою в полі «Звітна» (далі – звітна Декларація) на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
  • Розрахунок частки, в якому розраховують частку сільгоспвиробництва в загальній сумі доходу, яка повинна бути не менше 75%. 

Заповнення Відомостей

Щоб заповнити Декларацію, бухгалтеру знадобиться інформація про земельні ділянки в розрізі сільгоспугідь. Тому зазвичай сільгосппідприємства починають складати звітність із оформлення додатка до Декларації – Відомостей. У них потрібно зазначити інформацію про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, в тому числі про кожний договір оренди (пп.298.8.1 ст.298 ПКУ). Йдеться про земельні ділянки, за якими право власності чи користування було зареєстровано відповідно до Закону № 1952(5). Інакше до Відомостей такі земділянки не включають. Це підтверджують і податківці в консультації, розміщеній в ЗІР, категорія 108.02.02.

Зверніть увагу! До відомостей записують інформацію про ділянки, які перебувають у власності та користуванні сільгосппідприємства станом на 1 січня поточного року (пп.295.9.1 ст.295 ПКУ). 

Тож, заповнюючи Відомості до звітності на 2019 рік, бухгалтер має користуватися інформацією про земельні ділянки станом на 1 січня
2019 року. Ці самі дані використовують і під час заповнення Декларації.

Таблицю Відомостей легко заповнити, використовуючи як підказки назви самих граф. При цьому слід пам’ятати, що площу земельних ділянок записують у гектарах із чотирма десятковими знаками.

Заповнення Декларації

Як і у Відомостях, в Декларації площу земельних ділянок зазначають в гектарах із чотирма десятковими знаками, а вартісні показники – в гривнях із двома десятковими знаками після коми.
В табличну частину цього документа потрібно вносити такі дані.

Графа 2 «Категорія земель». Тут наводять інформацію про земельні ділянки, які належать до ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та земель водного фонду. Інформацію беруть із Відомостей. Якщо коди органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ(6) однакові, то в рядках 1.1.1, 1.2.1, 1.3.1, 1.4.1 Декларації можна згрупувати за КОАТУУ земельні ділянки з однаковою нормативною грошовою оцінкою. Якщо в межах одного КОАТУУ земельні ділянки мають різну нормативну грошову оцінку, то кількість рядків потрібно збільшити (див. ЗІР, категорія 108.02.05).

Графа 3 «Площа земельної ділянки». Для заповнення цієї графи інформацію беруть із відповідних рядків колонки 11 Відомостей.

Графа 4 «Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки». Цей показник наводять з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року (пп.2921.2 ст.292ПКУ). Водночас у п.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що індекс споживчих цін на 2017–2023 роки для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільгоспугідь з метою оподаткування єдиним податком його платників 4 групи слід застосовувати зі значенням 100 %, тобто коефіцієнт індексації за 2018 рік дорівнює 1.

Зверніть увагу! Протягом 2018 року Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою проводив загальнонаціональну нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення по всій території України. Розрахунки здійснювались згідно з вимогами Порядку № 105(7) та Методики № 831(8). За інформацією Мінагрополітики, тепер кожна земельна ділянка отримала актуальну вартість. 

Інакше кажучи, сільгоспвиробникам більше не доведеться користуватися нормативною грошовою оцінкою 1995 року та самостійно її індексувати. Тепер для розрахунку єдиного податку 4 групи слід користуватися оновленими даними.

Дізнатися нову нормативно грошову оцінку сільгоспвиробники можуть, отримавши витяг із технічної документації в органі Держгеокадастру або скориставшись Всеукраїнським порталом загальнонаціональної нормативної грошової оцінки на сайті відомства за адресою https://ngo.land.gov.ua/uk/.

Графа 5 «Ставка податку». До неї записують ставки податку для відповідної категорії земель (див. таблицю).

Таблиця. Ставки єдиного податку 4 групи щодо окремих земельних ділянок у 2019 році     

        

№ з/п

Види земельних ділянок

Ставки (у % до нормативної грошової оцінки)

загальні

у гірських зонах та на поліських територіях

1

Рілля, сіножаті та пасовища

0,95

0,57

2

Багаторічні насадження

0,57

0,19

3

Землі водного фонду

2,43

4

Ділянки закритого ґрунту

6,33

Графа 6 «Річна сума податку». Суму єдиного податку відображають за такою формулою:

Річна сума
єдиного податку
 = 
Площа земельної ділянки
(графа 3)
 × 
Нормативна грошова
оцінка одиниці площі
земельної ділянки
(графа 4)
 × 
Ставка податку (графа 5)

100

У графах 7—10 розраховують суми єдиного податку за видами земельних ділянок, сплата яких припадає на відповідний квартал 2019 року, за формулами, зазначеними у назвах відповідних граф.

В рядку 3 Декларації «Нараховано на 20__ рік, усього» відображють річну суму єдиного податку, а також суми, які доведеться сплачувати щокварталу. Нагадаємо, що платники єдиного податку 4 групи сплачують цей податок один раз на квартал у відсотках до річної суми податку (пп.295.9.2 ст.295 ПКУ): у I кварталі – 10%; у II кварталі – 10%; у III кварталі – 50%; у IV кварталі – 30%.

Єдиний податок слід сплачувати за місцем розташування земельної ділянки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу.

Рядки 4–10 Декларації призначені для уточнення податкових зобов’язань з єдиного податку. Їх заповнюють під час виправлення помилок у поданих раніше Деклараціях, а також у разі зміни площі земельних ділянок протягом року.

В рядках 11–12 зазначають інформацію про доповнення до Декларації з єдиного податку. Наприклад, якщо подають пояснення до окремих показників Декларації.

ПРИКЛАД

Підприємство «Яблучко» орендує такі земельні ділянки: 200 га ріллі з нормативно грошовою оцінкою 50 тис. грн за гектар та 50 га плодового саду з нормативною грошовою оцінкою 40 тис. грн. за гектар. Передбачається, що договори оренди діятимуть протягом усього 2019 року. За результатами розрахунку в 2019 році підприємству доведеться сплатити 106400 грн. єдиного податку.

Фрагмент заповнення Декларації за даними цього прикладу наведено в зразку.

ЗРАЗОК

         

1

Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи

Тип виду
декларації

1.1.Т

Порядковий номер за рік1

1

Тип декларації

01


Загальна

02


Нова загальна

03

 

Уточнююча загальна

04


Звітна

05


Нова звітна

06


Уточнююча звітна

за

 2

0

1

9

рік

починаючи з2

 

 


 

 

з урахуванням уточнень з3

 

 

 

 

 

<…>                       

N

з/п

Категорія земель

Площа земельної ділянки6

Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки

Ставка податку
(% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки)

Річна сума податку

I
квартал 

II
квартал

III
квартал

IV
квартал

(к.3 × к.4 × к.5/100)

к.6 × 10/100/ (кількість календарних днів у кварталі) × (кількість календарних днів
користування та/або володіння землею)
7

к.6 × 50/100/ (кількість календарних
днів у кварталі) ­
×­ (кількість календарних днів користування та/або володіння землею)7

к.6 × 30/100/(кількість календарних
днів у кварталі) х (кількість календарних днів користування та/або володіння землею)
7

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя, у тому числі для сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті)

1.18

Рілля, всього

200,0000

50000,00

0,95

95000,00

9500,00

9500,00

47500,00

28500,00

1.28

Сіножаті, всього

 

 

 

 

 

 

 

 

1.38

Багаторічні насадження, всього

50,0000

40000,00

0,57

11400,00

1140,00

1140,00

5700,00

3420,00

1.48

Пасовища, всього

-

-

-

-

-

-

-

-

28

Землі водного фонду, всього

-

-

-

-

-

-

-

-

3

Нараховано на 2019 рік, усього (сума р. 1, 2 к. 7 - 10)

106400,00

10640,00

10640,00

53200,00

31920,00

<…>

Куди подавати звітність?

Оскільки пакет звітності з єдиного податку платників 4 групи дещо відрізняється у підприємців та юросіб, то й подання його до органу ДФС матиме певні особливості. І приватні підприємці – фермери, і юридичні особи подають загальну Декларацію разом із відомостями до органу ДФС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

Однак юрособи повинні додатково подавати Розрахунок частки. А ще – звітну Декларацію до органу ДФС за місцем розташування земельної ділянки (пп.298.8.1 ст.298 ПКУ). Кількість звітних декларацій залежить від того, наскільки «розпорошені» земельні ділянки між адміністративними районами.

Відомості, які сільгоппідприємство подає до органу ДФС разом із Декларацією за місцем своєї реєстрації, мають містити дані про всі земельні ділянки, якими сільгосптоваровиробник володіє, користується, з яких сплачує єдиний податок. А от якщо відомості подають до ДФС за місцем розташування ділянок, до них включають інформацію лише про ті ділянки, що розташовані в межах території відповідного органу місцевого самоврядування.

Строки звітування

Різні положення ПКУ пропонують і різні строки для подання звітності. Приміром, у пп.298.8.1 ст.298 ПКУ визначено, що сільгосппідприємства повинні відзвітувати до 20 лютого, а в пп.295.9.1 ст.295 ПКУ — що не пізніше 20 лютого поточного року.

В цій ситуації, щоб уникнути можливих неприємностей з невчасним поданням звітності, радимо сільгоспвиробникам відзвітувати до 20 лютого, тобто у 2019 році останній день подання звітності платниками єдиного податку 4 групи – 19 лютого.

Розрахунок частки сільгоспвиробництва

Рядок 1 «Сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки… та від надання супутніх послуг»

Для обрахунку показника цього рядка підсумовують дані рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8. Доходи від реалізації підакцизних товарів до цього рядка потрапляти не повинні. Виняток – доходи від реалізації виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29–2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Рядки 1.1–1.7 «Доходи, отримані від реалізації продукції...»

У цих рядках наводять інформацію про дохід від реалізації різних видів продукції: рослинництва, тваринництва і птахівництва, рибництва, переробки тощо. Щоб їх заповнити, потрібно підсумувати кредитові обороти за субрахунком 701 «Дохід від реалізації готової продукції», а саме – за аналітичними рахунками, на яких відображають доходи від реалізації відповідних видів продукції. Наприклад: 701/Соняшник, 701/Соя, 701/Яблука. Крім того, слід врахувати кредитові обороти за субрахунком 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині реалізації довгострокових біологічних активів тваринництва та рослинництва, які обліковують за первісною вартістю.

Зверніть увагу! У сумах доходу не враховують суми ПДВ.

Рядок 1.8 «Доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг»

Цей рядок стосується не всіх сільгосппідприємств. Його заповнюють лише ті сільгосптоваровиробники, які протягом 2018 року були утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Такі суб’єкти господарювання в рядку 1.8 відображають кредитові обороти (без ПДВ) за субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Обирати треба доходи, отримані від супутніх послуг, зазначених у пп.298.8.3 ст.298 ПКУ.

Сільгоспвиробники, які в 2018 році не були утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, цей рядок прокреслюють.

Рядок 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника»

Щоб заповнити цей рядок, бухгалтеру знадобляться кредитові обороти за такими субрахунками: 791 «Результат операційної діяльності»; 792 «Результат фінансових операцій»; 793 «Результат іншої звичайної діяльності»; 794 «Результат надзвичайних подій».

Виняток – списання збитків за рахунок фінансового результату бухгалтерським записом за дебетом 442 «Непокриті збитки» та кредитом 79 «Фінансові результати». Оскільки така сума не є доходом підприємства, вона не повинна потрапити до Розрахунку, хоча й фігурує за кредитом рахунку 79.

Рядок 3 «Величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника»

До цього рядка включають надходження, які за своєю суттю не є доходами підприємства від провадження певного виду діяльності. Величину визначають як суму показників рядків з 3.1 по 3.6.

Рядок 3.1 «Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки»

Цей рядок заповнюють ті сільгоспвиробники, які отримували кошти з бюджету за програмами державної підтримки, приміром, дотації для часткової компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки, кошти за програмою здешевлення кредитів тощо. У формі Розрахунку в поясненнях до цього рядка сказано, що він призначений для кредитових оборотів:

  • відповідних субрахунків за рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» (за рахунком 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», якщо підприємство веде облік за спрощеною формою);
  • за субрахунком 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховують бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції(9).

Тут ми маємо звернути вашу увагу на два важливі моменти.

По-перше, в поясненнях до рядка 3.1 не згадано про інші види державної підтримки, а саме про часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами, спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, часткову компенсацію вартості закупленого насіння тощо. На думку автора, їх суми також потрібно враховувати в рядку 3.1, якщо вони були відображені за кредитом 718.

По-друге, потрібно пам’ятати про особливості відображення коштів держпідтримки в бухобліку. Певні надходження бюджетних коштів відображають в обліку за дебетом рахунку 31 та кредитом рахунку 48, а під час їх визнання доходом суми проходять за дебетом рахунку 48 та кредитом рахунку 718(10). В цьому випадку бухгалтеру важливо прослідкувати, щоб суми фінансової підтримки не продублювалися під час заповнення рядка 3.1.

Рядок 3.2 «Сума доходу, отримана від продажу іноземної валюти, яка направлена на розвиток сільськогосподарського виробництва»

Тут відображають кредитові обороти за субрахунком 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» в частині продажу іноземної валюти, що спрямовується на закупівлю насіння, поголів’я худоби, сільськогосподарської техніки тощо.

Рядок 3.3 «Сума доходу від первісного визнання та від зміни вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції, які обліковуються за справедливою вартістю»

До нього заносять кредитові обороти за суб­рахунком 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю». Цей рядок буде заповненим за умови, що підприємство обліковує біологічні активи та сільгосппродукцію за справедливою вартістю. Тоді за кредитом субрахунку 710 відображається різниця між справедливою вартістю та собівартістю (фактичними витратами, понесеними на виробництво біоактивів та сільгос­продукції).

Рядок 3.4 «Сума доходу, отримана від реалізації основних засобів, які перебували на балансі підприємства більше 24 місяців до місяця, в якому здійснюється їх продаж»

У цьому рядку відображають обороти за субрахунком 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині реалізації зазначених основних засобів.

Зверніть увагу! Дохід від продажу основного засобу не потрібно коригувати на суму перевищення ціни реалізації (без ПДВ) над залишковою вартістю основних засобів. Така рекомендація міститься у виносці до рядка 3.4.

ПРИКЛАД

Підприємство «Колосок» (не платник ПДВ) у 2018 році продало зернозбиральний комбайн із залишковою вартістю 200 тис. грн. за 220 тис. грн. До місяця продажу основний засіб перебував на балансі підприємства 80 місяців. Під час складання розрахунку до рядка 3.4 потрібно включити 200 тис. грн. А от всю суму від продажу основного засобу – 220 тис. грн. – включають у рядок 2 розрахунку.

Рядок 3.5. «Сума доходу від списаної кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу по закінченні строку позовної давності»

До нього включають кредитові обороти за суб­рахунком 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Рядок 3.6. «Сума доходу від курсової різниці за зобов’язаннями по кредитах (позиках), відсотках в іноземній валюті»

Джерело для заповнення цього рядка – кредитові обороти за субрахунком 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці». Однак включати в рядок треба лише дохід від курсової різниці, отриманий від фінансової та інвестиційної діяльності. Доходи від курсових різниць, отриманих від операційної діяльності (кредит 714), до цього рядка не включають.

Цифри до рядка 4 «Скоригований дохід…» та рядка 5 «Частка сільськогосподарського товаровиробництва …» обчислюються за формулами, наведеними у формі Розрахунку.

Таким чином, визначивши частку сільгосп­виробництва, підприємство дізнається, який відсоток від загальної суми доходу за 2018 рік становить дохід від реалізації власної сільгосппродукції та продуктів її переробки. Частка в розмірі 75% і більше буде перепусткою для застосування спрощеної системи оподаткування. Звісно, якщо сільгоспвиробник відповідає решті умов для віднесення до платників єдиного податку 4 групи, що передбачені в ПКУ(11).


(1)Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 19.05.2015 р. № 578.

(2)Форму Розрахунку частки сільгоспвиробництва затверджено наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772.

(3)Докладніше див. статтю І. Висіцької на с.36.

(4)Закон України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерські господарства».

Повна версія матеріалу доступна передплатникам
Agro
№1 от 28.01.2019
Онлайн-версія
Ви можете придбати цей випуск онлайн,
сплативши карткою через Приват24
add_shopping_cart
Придбати за 180грн.
Щоб придбати цей випуск, зареєструйтесь
В мене вже є передплата
Якщо ви – передплатник, вам потрібно
Якщо у вас виникли труднощі з отриманням доступу,
напишіть нам на support@buh-ua.com.ua