ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО: за що платити аграрію у 2019 році

Сільськогосподарські товаровиробники для виробництва своєї продукції використовують не тільки сільськогосподарські угіддя, а й нерухомість (склади, елеватори, ферми, офісні приміщення тощо). Чи повинні вони за таку нерухомість сплачувати податок і якщо так, то як це зробити? Відповіді шукайте у консультації.

Аграрій – платник податку на нерухомість

За загальним правилом платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), виступають фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, якщо вони є власниками об’єктів житлової(1) та/або нежитлової(2) нерухомості (пп.266.1.1 ст.266 ПКУ).

З цього випливає, що суб’єкти господарювання (у тому числі сільгосптоваровиробники) потрапляють до когорти платників податку на нерухомість тільки тоді, коли вони володіють хоча б одним об’єктом нерухомості.

Водночас наявність у власності сільгосппідприємства об’єктів нерухомості ще не означає, що воно буде зобов’язане подавати звітність і сплачувати податок. Адже у пп.266.2.2 ст.266 ПКУ наведено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

З усім переліком об’єктів нерухомості, за які не сплачують податок на нерухомість, можна ознайомитися переглянувши вищезгаданий
підпункт. Ми ж зупинимось на тих об’єктах, якими найчастіше володіють сільгоспвиробники, і за які вони не повинні сплачувати податок на нерухомість. Йдеться про сільгоспбудівлі.

Сільгоспбудівлі – не об’єкт

Що було до 2019 року. Законодавець ще з моменту запровадження податку на нерухоме майно надав сільгосптоваровиробникам право не сплачувати податок на нерухомість за сільгоспбудівлі. Таке право випливало з пп.«ж» пп.266.2.2 ст.266 ПКУ. В ньому було прямо встановлено, що «не оподатковуються податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності».

Однак перелік сільгоспбудівель, які підпадали під звільнення від сплати податку на нерухомість, не був визначений. Тому деякі підприємства робили висновок, що вони не повинні сплачувати податок на нерухомість майже за всі свої будівлі (від адміністративних будинків до зерносховищ і тваринницьких ферм), адже всі вони так чи інакше задіяні у процесі виробництва сільгосппродукції.

Водночас податківці вважали зовсім по-іншому. Зокрема, на їхню думку, під звільнення від оподаткування підпадали лише ті будівлі, які відповідають класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. № 507 (далі – ДК 018-2000).

Тобто з позиції ДФС не платити податок на нерухомість можна було лише за такі об’єкти нерухомості як корівники, стайні, свинарни­ки, ко­шари, птахофабрики, зер­но­сховища, склади та надвірні будівлі, під­вали, винокурні, вин­ні ємності, сило­сні споруди, теплиці то­що. За всі інші об’єкти, зокрема за адмініст­ра­тивні будівлі (офі­­си), сільгосппідприємст­ва повинні були сплачувати податок (ІПК ДФС від 08.05.2018 р.
№ 2060/6/99-99-12-02-03-­15/ІПК).

На думку автора, ця вимога до 01.01.2019 р. була неправомірною, оскільки:

  • в ПКУ не було вимоги про те, що під звільнення від опо­даткування потрапляє ли­ше та сільгоспнерухо­мість, яка належить до кла­су 1271 класифікатора ДК 018-2000;
  • класифікатор ДК 018-2000 розроблений не для врегулювання правовідносин у сфері справляння податків і зборів, а для виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності;
  • класифікатор ДК 018-2000 взагалі не є нормативно-правовим актом, оскільки він не зареєстрований у Мін’­юсті. 

На бік сільгосппід­при­ємств ставали й суди (див. ухвалу Дніпро­пет­ровсь­кого апеляційного адміністратив­ного су­ду від 10.10.2017 р. у справі № 804/3637/17(3)). Вважаємо, що й у 2019 році можна посудитися за попередні періоди з приводу отримання звільнення від оподаткування за такі сільгоспбудівлі.

Що стало з початку 2019 року. З початку 2019 року набрали чинності зміни до пп.«ж» пп.266.2.2 ст.266 ПКУ. Тепер не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільгосптоваровиробників (юридичних та фізичних осіб), які відповідають таким вимогам:

1) віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) класифікатора ДК 018-2000;

2) не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Як бачимо, ці нововведення, по суті, легалізували вимоги податківців, якими ті неодноразово обмежували коло сільгоспбудівель, що підпадають під звільнення від оподаткування податком на нерухомість до 2019 року.

Крім того, оскільки в пп.«ж» пп.266.2.2 ст.266 ПКУ тепер прямо вказано, що саме будівлі, які мають код 1271 згідно з класифікатором ДК 018-2000, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість, то тепер всі офісні будівлі сільгосппідприємств (вони мають код 1220) і будівлі, які мають інший код, ніж 1271, але використовуються у сільгоспдіяльності, потрапляють під оподаткування. Отже, за такі будівлі тепер потрібно сплачувати податок на нерухомість.

У наведеній вище нормі прямо зазначено, що не сплачувати податок на нерухомість за сільгоспбудівлі можна тільки тоді, коли вони не здаються в оренду, лізинг, позичку. Тобто право на пільгу зберігається навіть якщо деякі будівлі з певних причин не використовуються у сільгоспдіяльності, наприклад, знаходяться на консервації, ремонті тощо.

Варто також мати на увазі, що з позиції ДФС (ІПК від 11.10.2018 р. № 4393/6/99-99-12-02-03-15/ІПК(4)) з метою застосування цієї пільги сільськогосподарськими товаровиробни­ками вва­жаються юридичні та/або фізичні особи, які зай­маються сільськогосподарською діяльністю, перед­баченою КВЕД, та мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі.

Зверніть увагу! Якщо у власності сільгосппідприємства є тільки сільгоспбудівлі, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість (з кодом 1271), а всі інші будівлі орендовані, то воно ні сплачувати податок, ні звітувати не повинне. 

Річ у тім, що сільгоспбудівлі не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість, а тому щодо таких об’єктів не виникає обов’язок подавати податкову декларацію. З цим погоджуються і податківці (див. ІПК ДФС від 11.09.2017 р. № 1889/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, відповідь на запитання у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), категорія 106.07).

Якщо ж у підприємства у власності поряд із сільгоспбудівлями є й інші власні будівлі (які мають інший код ніж 1271), то за такі будівлі слід нараховувати податок і сплачувати його до бюджету. Як це зробити – розглянемо далі.

Нарахування податку

Сільгосптоваровиробник, який є юрособою, розраховує податок на нерухомість на рік вперед за показниками станом на 1 січня відповідного року (пп.266.6.1 ст.266 ПКУ). Щоб здійснити це нарахування, потрібно мати таку інформацію:

  • про загальну площу нерухомості. Інфор­мацію про загальну площу кожного окремого об’єкта житлової та нежитлової нерухомості (його частки), який перебуває у власності сільгосппідприємства, можна знайти у правовстановлювальних документах на такі об’єкти (свідоцтво про право власності, витяг із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо) (пп.266.3.3 ст.266 ПКУ);
  • про ставку податку. У ПКУ можна відшукати тільки граничний максимальний розмір ставки податку на нерухомість. Згідно з п.266.5 ст.266 ПКУ такий розмір не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. На 1 січня 2019 року розмір мінімальної зарплати становить 4173 грн., а отже, максимальний розмір ставки податку на нерухомість на 2019 рік не може перевищувати 62,60 грн. за 1 квадратний метр.

Водночас у кожній окремій місцевості встановлюється конкретна ставка податку на нерухомість. Її встановлює своїм рішенням сільська, селищна, міська рада або ради об’єднаних територіальних громад залежно від місця розташування (зональності) та типів об’єктів нерухомості.

Тому щоб дізнатися, яка саме ставка податку встановлена на 2019 рік за конкретну нерухомість, слід звернутися до органів місцевого самоврядування за місцем знаходження такої нерухомості.

Зверніть увагу! Інформацію про ставки місцевих податків можна також довідатися і в податківців. 

Річ у тім, що ще з початку 2018 року за ДФС закріплено обов’язок оприлюднювати на своєму офіційному сайті зведену інформацію про розмір і дату встановлення ставок місцевих податків і зборів на відповідних територіях. Для цього на офіційному веб-порталі ДФС створено розділ «Ставки місцевих податків і зборів» у рубриці «Податки, збори, платежі»(5);

  • про розмір пільги. Сільські, селищні, міські ради та об’єднання територіальних громад мають право надавати пільги з податку на нерухомість на відповідній території. Такі пільги можуть надаватися всім юрособам (пп.266.4.2 ст.266 ПКУ). Про те, чи мають певні суб’єкти господарювання право на такі пільги, і чи вони взагалі були встановлені, також можна дізнатися в органах місцевого самоврядування або у податківців.

Якщо на території, де розміщені об’єкти нерухомості, встановлено пільги щодо податку на нерухомість, то сільгосптоваровиробнику, який отримав такі пільги, доведеться не тільки відображати інформацію щодо «пільгових» об’єктів у декларації з податку на нерухомість, а й подавати Звіт про пільги, форма якого затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. У цьому звіті потрібно зазначити розмір отриманої пільги з подат­ку на нерухомість за такі об’єкти нерухомості. Роз­міром пільги вважати­меться сума по­датку, яку б дове­лося сплатити у разі, якщо б відповідної пільги не було.

Маючи на руках зазначену вище інформацію, сільгосппідприємство зможе без проблем розрахувати податок. Для цього потрібно просто знайти добуток площі об’єкта нерухомості та ставки податку і від результату відняти розмір пільги (за наявності).

Також варто пам’ятати, що коли у власності підприємства є житлові об’єкти нерухомості великої площі, а саме квартири, площа яких перевищує 300 м2, та будинки, площа яких перевищує 500 м2, то розраховану суму податку слід збільшити на 25000 грн. (пп.«ґ» пп.266.7.1 ст.266 ПКУ).

Звітування

Звітність з податку на нерухомість подається до 20 лютого звітного року до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування (пп.266.7.5 ст.266 ПКУ). Для нарахування податку на 2019 рік звітність подають не пізніше 19.02.2019 р.

Зверніть увагу! Наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. № 897 було викладено у новій редакції форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408. 

Нова форма декларації складається, власне, із самої декларації та двох додатків до неї. В декларації будуть відображатися податкові зобов’язання з податку на нерухомість окремо по об’єктах житлової нерухомості та окремо по об’єктах нежитлової нерухомості. При цьому всі розрахунки здійснюватимуться у додатках до декларації, а саме:

  • щодо об’єктів житлової нерухомості – у додатку № 1;
  • щодо об’єктів нежитлової нерухомості – у додатку № 2.

За кожним кодом КОАТУУ (щодо об’єктів нерухомості, які знаходяться на території однієї територіальної громади) складатиметься окремий додаток. При цьому якщо у підприємства об’єкти одного виду (наприклад, нежитлова нерухомість) знаходяться в різних населених пунктах (різні коди КОАТУУ), які належать до однієї податкової інспекції, то податок щодо таких об’єктів буде нараховуватися у різних додатках № 1, однак узагальнюючі дані з цих додатків відображатимуться в одній декларації.

Форми додатків № 1 та № 2 подібні. У них наводитимуться дані у розрізі кожного об’єкта нерухомості, щодо якого слід нарахувати податкові зобов’язання, зокрема, інформація про об’єкт нерухомості, його площу, кількість місяців володіння об’єктом у поточному році, ставка податку, а також річна сума податку, розмір отриманої пільги і сума до сплати в розрізі кварталів.

Причому у додатку № 1 окремо відведено місце для збільшуючої ставки у розмірі 25000 грн., що сплачують за об’єкти житлової нерухомості великої площі.

Утім, відповідно до п.46.6 ст.46 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення. До того часу є чинними «старі» форми декларацій (розрахунків).

Оскільки базовим податковим (звітним) періодом з податку на нерухоме майно є календарний рік (пп.266.6.1 ст.266 ПКУ), а оприлюднення нової форми декларації з цього податку відбулося у 2019 році, то застосовуватись вона має лише з 2020 року(6). А тому далі зупинимось детальніше на порядку заповнення «старої» форми декларації.

Заповнити шапку такої декларації не складно. У ній наводяться загальновідомі дані, а саме: тип декларації та період, за який вона подається, реквізити агропідприємства, а також інформація про ДФС, до якої подається декларація. Порядок заповнення граф табличної частини декларації покажемо у таблиці.

Разом з декларацією слід також подати додаток «Відомості про наявні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості». У ньому вказуються дані про всі об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які є у власності аграрія і податок щодо яких було нараховано у табличній частині декларації. Для заповнення додатка інформацію беруть із правовстановлювальних документів на нерухомість.

Нарахований у декларації податок, а саме суму, вказану у ряд.6 граф 8–11, слід сплачувати авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Так, за
І квартал 2019 року суму, зазначену у графі 8, слід сплатити не пізніше 30.04.2019 р.

Зверніть увагу! Звітність за «старою» формою слід подавати окремо щодо об’єктів, які знаходяться в одній адміністративно-територіальної одиниці (один код згідно з КОАТУУ). Тобто може так статися, що до однієї податкової інспекції доведеться подати кілька декларацій, в яких фігуруватимуть об’єкти нерухомості, згруповані за окремими адміністративними одиницями (тобто за окремими кодами КОАТУУ).

Якщо сільгосппідприємство протягом року придбає або продасть нерухомість, то воно має уточнити податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно шляхом складання та подання уточнюючої декларації.      

Таблиця. Заповнення декларації з податку на нерухомість

Номер графи

Назва графи

Порядок заповнення

2

Тип об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості (зазначається код)

Вказується код типу об’єкта нерухомості, яким володіє платник і який є об’єктом оподаткування цим податком. Коди типу окремих об’єктів нерухомості наведені у поясненні під табличною частиною декларації і виглядають вони так:

1 – квартира;

2 – житловий будинок;

3 – інший об’єкт житлової нерухомості;

4 – будівля готельна;

5 – будівля офісна;

6 – будівля торговельна;

7 – гараж;

8 – будівля для публічних виступів;

9 – інша будівля

3

Загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості

Зазначається загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості у метрах квадратних (з двома десятковими знаками після коми). Дані для заповнення графи беруться із правовстановлювальних документів на нерухомість

4

Ставка податку

Зазначається розмір ставки податку на нерухомість, встановленої органом місцевого самоврядування для певної категорії нерухомості за 1 метр квадратної площі (наводиться з двома десятковими знаками).
На 2019 рік розмір ставки не може перевищувати 62,60 грн.

5

Код пільги

Вказується код пільги зі сплати податку на нерухомість щодо тих об’єктів, які звільнені від оподаткування податком на нерухомість за рішенням органу місцевого самоврядування. Цей код беруть із довідника податкових пільг, що затверджується ДФС(7).

Якщо пільги відсутні, ця графа буде пустою

6

Сума пільги із сплати податку

У цій графі зазначають суму пільги (код якої вказано у графі 5), надану органом місцевого самоврядування щодо окремого об’єкта нерухомості. Інформацію в цій графі вказують тільки аграрії, які отримали пільгу. Якщо пільга сільгосптоваровиробнику не надавалася, то ця графа лишається пустою

7

Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника

У цій графі розраховують річну суму податку щодо окремого об’єкта нерухомості у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків). Для розрахунку податку слід перемножити розмір загальної площі об’єкта нерухомості (показник графи 3) на ставку податку (показник графи 4) і від отриманого результату відняти розмір пільги (показник графи 6).

Якщо аграрій нараховуватиме річний податок для житлових об’єктів, якими є квартири площею більше 300 метрів квадратних та/або будинки – 500 метрів квадратних, то розрахований розмір податку слід збільшити на 25000 грн.

8—11

І, ІІ, ІІІ, ІV квартал

У графах 8–11 вказують суму податку на нерухоме майно, яку слід сплатити (якщо не зміниться структура об’єктів нерухомості протягом року) в І, ІІ, ІІІ та IV кварталах у вигляді авансових внесків.Тому ці графи заповнюють майже однаково. Для їх заповнення річну суму податку, відображену у графі 7, слід розбити між чотирма кварталами, тобто поділити на 4.

Якщо в результаті ділення річної суми на 4 не вийде суми з двома знаками після коми, то суму податку за перші три квартали (графи 8, 9, 10) звітного року округлюють за загальними правилами округлення. А щоб визначити розмір податку за останній IV квартал, слід від річної суми податку (графа 7) відняти суми податку за перші три квартали (суми показників граф 8, 9, 10).

Значення, які фігуруватимуть щодо кожного об’єкта нерухомості у графах 7–11 (річна і поквартальна сума податку), підсумовуються у рядку 6 графах 7–11. Саме суми, відображені у цих графах рядка 6, і слід сплачувати протягом року


(1)До об’єктів житлової нерухомості належать будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (пп.14.1.129 ст.14 ПКУ).

(2)До об’єктів нежитлової нерухомості належать будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, інші будівлі тощо (пп.14.1.1291 ст.14 ПКУ).

(3)Див.:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69516982.

(4)Лист та коментар до нього опубліковано: АгроUA. – 2018. – № 1. – С.74.

(5)Див.: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/.

(6)Враховуючи практику запровадження нових форм з інших податків, не виключено, що податківці «рекомендуватимуть» звітувати з податку на нерухомість за оновленою формою вже на 2019 рік. Але на момент подання номера до друку відповідних роз’яснень з боку ДФС немає.

(7)Довідники податкових пільг розміщені на сайті ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Повна версія матеріалу доступна передплатникам
Agro
№1 от 28.01.2019
Онлайн-версія
Ви можете придбати цей випуск онлайн,
сплативши карткою через Приват24
add_shopping_cart
Придбати за 180грн.
Щоб придбати цей випуск, зареєструйтесь
В мене вже є передплата
Якщо ви – передплатник, вам потрібно
Якщо у вас виникли труднощі з отриманням доступу,
напишіть нам на support@buh-ua.com.ua