ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ: норми, графіки, обмеження

Норми тривалості робочого часу, випадки скороченої його тривалості, щоденна тривалість роботи при п’ятиденному та шестиденному робочому тижні та напередодні святкових неробочих днів, а також у нічний час визначено ст.50-54 КЗпП. Зважаючи на ці норми, роботодавці самостійно розраховують місячні норми та річний фонд робочого часу на відповідний рік залежно від того, п’ятиденний чи шестиденний тиждень встановлено на підприємстві, які дні є вихідними, яка тривалість щоденної роботи та перерви.

Але специфіка сільськогосподарського виробництва ставить низку питань щодо обліку робочого часу саме в цій галузі, розробки графіків роботи, обліку надурочних робіт та обліку часу роботи у шкідливих і важких умовах праці. Тож розберімося з найпоширенішими запитаннями, пов’язаними з обліком робочого часу.

?Чи може роботодавець встановити в різні місяці календарного року різну місячну норму тривалості робочого часу: в зимові місяці — меншу, а в літні — більшу?

Основний обліковий період визначено ст.50 КЗпП. Нормальна тривалість робочого часу — не більше 40 годин на тиждень. Роботодавці самостійно розраховують місячні норми тривалості робочого часу залежно від тривалості робочого тижня (5 чи 6 днів), встановлених вихідних і тривалості щоденної роботи. Мінсоцполітики у листі від 08.08.2018 р. № 78/0/206-18 (див. «Для довідки» на с.11) оприлюднило розрахунок норм тривалості робочого часу на 2019 рік для п’ятиденного робочого тижня з однаковою тривалістю щоденної роботи (8 годин) і скороченням роботи на 1 годину напередодні святкових і неробочих днів та з вихідними днями у суботу та неділю.

Отже, у загальному випадку місячна норма тривалості робочого часу має бути розрахована відповідно до вимог КЗпП. За таким розрахунком тривалість у різних місяцях може бути різною. Проте підприємство не має права на власний розсуд скорочувати місячну норму тривалості робочого часу в зимові місяці, а збільшувати — у літні.

Графік роботи, встановлений на окремий місяць, може відрізнятися від місячної норми робочого часу лише у разі застосування підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом більшим, ніж місячний.

Також ч.2 ст.50 КЗпП дозволяє роботодавцям при укладанні колективних договорів встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у ч.1 ст.50.

А для окремих категорій працівників у ст.51 КЗпП встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, згідно з Переліком № 163(1) тижневу норму тривалості робочого часу 36 годин на тиждень встановлено для:

  • робітників з боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, посівів, насаджень, амбарно-складськими та сільськогосподарськими шкідниками та гризунами;
  • працівників, безпосередньо зайнятих: навантажуванням, розвантажуванням, транспортуванням отрутохімікатів, що застосовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, а також протруєного зерна; прийманням, зберіганням, відпуском отрутохімікатів з бази, складу зберігання у господарстві; протруєнням насіння сільськогосподарських культур; обпиленням і обприскуванням рослин, внесенням отрутохімікатів (фумігантів) у ґрунт, наметною фумігацією рослин та сільськогосподарської продукції, знезаражуванням рослинної продукції у вакуум-камерах та у трюмах пароплавів, приготуванням отруєних принад, газацією та вологим обробленням амбарно-складських приміщень, обробленням отрутохімікатами теплиць;
  • працівників, зайнятих: проведенням хімічного прополювання бур’янів; авіаобприскуванням та обпиленням рослин (сигнальник, заправник); оглядом та експертизою карантинних пунктів
    імпортної сільськогосподарської продукції, обробленої отрутохімікатами.     

У випадку застосування скороченого робочого часу підприємство має розрахувати місячні норми робочого часу залежно від тижневої його тривалості та щоденної роботи.

Отже, різна тривалість робочого часу у зимніх і літніх місяцях (що відрізняється від розрахованих місячних норм робочого часу) можлива лише при застосуванні підсумованого робочого часу з обліковим періодом, більшим ніж місяць.

?Чи може водій або тракторист сільгосппідприємства працювати у різні дні різну кількість годин, скажімо, один день — 9 годин, а в інший — 13 годин?

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлює власник або уповноважений ним орган спільно із виборним органом профспілки (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою (ч.3 ст.52 КЗпП). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавством (ст.57 КЗпП). Тому тривалість щоденної роботи (зміни) має бути чітко визначеною, а фактично відпрацьований робочий час позначають у табелі без урахування часу перерви.

Скажімо, якщо тривалість робочої зміни становить 12 годин, у т.ч. перерва — 1 година, то фактично відпрацьовано — 11 годин. А коли тривалість робочої зміни — 13 годин, у т.ч. перерва — 1 година, то фактично відпрацьовано — 12 годин.

Якщо в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може дотримуватися встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, то допускається за погодженням із профспілкою (її представником) запровадження підсумованого обліку робочого часу з таким розрахунком, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст.61 КЗпП). Але навіть у разі запровадження підсумованого обліку робочого часу роботодавець повинен розробляти графіки роботи (змінності) й ознайомлювати працівників з ними не пізніше ніж за місяць до їх запровадження (п.13 р.V Типових правил № 213(2)).

Таким чином, водій чи тракторист мають відпрацювати встановлену тривалість робочого часу (робочої зміни). Але у разі застосування підсумованого обліку робочого часу невідпрацювання чи переробіток (надурочні) рахують після закінчення облікового періоду.

?Чи потрібно коригувати графіки змінності, якщо за графіком тривалість зміни — 12 годин, а фактично працівник відпрацював 13 чи 14 годин? 

Графіки змінності, по суті, є планом, а фактичний облік робочого часу ведеться в табелях обліку робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489), які містять мінімальну кількість показників, але можуть доповнюватися додатковими показниками і позначками. Тому графіки роботи (змінності) не підлягають коригуванню. Але після закінчення облікового періоду години надурочної роботи підраховують та оплачують відповідно до ст.106 КЗпП.

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня чи зміни (ст.52, 53 і 61 КЗпП). Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу профспілки (профспілкового представника) підприємства (ст.64 КЗпП).

Отже, у загальному випадку відпрацьовані понад тривалість робочої зміни години є надурочними. Проте у разі застосування підсумованого робочого часу кількість надурочних годин підраховують за обліковий період.

Зверніть увагу!Надурочні роботи зазвичай не допускаються. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, визначених законодавством, зокрема у ч.3 ст.62 КЗпП. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік (ч.1 ст.65 КЗпП).

?Як оплачувати роботу, якщо за листопад та грудень 2018 року відпрацьовано менше годин, ніж встановлено графіком роботи?

Якщо працівник не відпрацював встановлену графіком роботи (змінності) норму робочого часу, то оплату його праці здійснюють пропорційно відпрацьованому часу. Причиною невідпрацювання норми може бути відпустка чи тимчасова непрацездатність, інші поважні (чи не поважні) причини.

ПРИКЛАД

На підприємстві ведеться поденний облік робочого часу. Місячна норма робочого часу у грудні 2018 р. становить 20 робочих днів (158 ро­бо­чих годин), але працівник був відсутній на роботі
3 години (за дозволом керівника) і в цей день працював лише 5 годин. Фактично за грудень він відпрацював лише 155 годин. Посадовий оклад працівника — 7000 грн.

У даному випадку роботодавець має нарахувати зарплату за 19 відпрацьованих робочих днів і за 5 годин роботи так:

  • розрахувати денну ставку: 7000 грн. : 20 р.дн. = 350 грн. Відповідно зарплата 19 р.дн. становить 6650 грн. (350 грн. × 19 р.дн);
  • обчислити годинну ставку: 7000 грн. : 158 год = 44,30 грн. З огляду на це зарплата 5 р.год становить 221,50 грн. (44,30 грн. × 5 год);
  • визначити загальну суму нарахованої зарплати грудень: 6650 грн. + 221,50 грн. = 6871,50 грн.     

Саме такий алгоритм розрахунку пропонується у листі Мінсоцполітики від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17 (див. далі «Для довідки»).

Особливості підсумованого обліку робочого часу та організації обліку надурочної роботи та часу роботи в шкідливих і важких умовах праці розглянемо у консультації на с.6.

ДЛЯ ДОВІДКИ

Міністерство соціальної політики України

Додаток до листа від 08.08.2018 р. № 78/0/206-18

Норми робочого часу на 2019 рік                              


пп

Показники

Січень

Лютий

Березень

Kвітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Усього за 2019 рік

1

Kількість календарних днів

31

28

31

30

31

30

31

31

30

31

30

31

365

2

Kількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято)

2
(1, 7)

1
(8)

1
(28)

2
(1, 9)

2
(16, 28)

1
(24)

1
(14)

1
(25)

11

3

Kількість вихідних днів

8

8

10

8

8

10

8

9

9

8

9

9

104

4

Kількість днів, робота в які не проводиться

10

8

11

9

10

12

8

10

9

9

9

10

115

5

Kількість робочих днів

21

20

20

21

21

18

23

21

21

22

21

21

250

6

Kількість днів, що передують святковим та неробочим, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня)

1 (7)

1 (30)

1 (8)

1 (27)

1
(23)

2
(24, 31)

7

Норма тривалості робочого часу в годинах при:

7

40-годинному робочому тижні

168,0

160,0

159,0

167,0

167,0

143,0

184,0

167,0

168,0

176,0

168,0

166,0

1993,0

8

39-годинному робочому тижні

163,8

156,0

156,0

163,8

163,8

140,4

179,4

163,8

163,8

171,6

163,8

163,8

1950,0

9

38,5-годинному робочому тижні

161,7

154,0

154,0

161,7

161,7

138,6

177,1

161,7

161,7

169,4

161,7

161,7

1925,0

10

36-годинному робочому тижні

151,2

144,0

144,0

151,2

151,2

129,6

165,6

151,2

151,2

158,4

151,2

151,2

1800,0

11

33-годинному робочому тижні

138,6

132,0

132,0

138,6

138,6

118,8

151,8

138,6

138,6

145,2

138,6

138,6

1650,0

12

30-годинному робочому тижні

126,0

120,0

120,0

126,0

126,0

108,0

138,0

126,0

126,0

132,0

126,0

126,0

1500,0

13

25-годинному робочому тижні

105,0

100,0

100,0

105,0

105,0

90,0

115,0

105,0

105,0

110,0

105,0

105,0

1250,0

14

24-годинному робочому тижні

100,8

96,0

96,0

100,8

100,8

86,4

110,4

100,8

100,8

105,6

100,8

100,8

1200,0

15

20-годинному робочому тижні

84,0

80,0

80,0

84,0

84,0

72,0

92,0

84,0

84,0

88,0

84,0

84,0

1000,0

16

18-годинному робочому тижні

75,6

72,0

72,0

75,6

75,6

64,8

82,8

75,6

75,6

79,2

75,6

75,6

900,0


Міністерство соціальної політики України

Лист від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17

Невиконання місячної норми праці

<…> Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 6 вищеназваного Закону основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна ставка — це норма оплати праці робітників відповідно до спеціальності й кваліфікації за одиницю часу (годину, день, місяць).

Посадовий оклад — це норма оплати праці керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців за місяць.

Якщо працівником виконано місячну норму праці, то йому мають нарахувати оклад, якщо працівником відпрацьовано неповний місяць чи не виконано норму праці, то оклад нараховується пропорційно виконаній нормі праці (часу).

При цьому, якщо відпрацьовано замість 20 робочих днів 15 днів тощо, то оплата провадиться виходячи із денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів місяця.

Водночас бувають випадки, коли працівник відсутній на робочому місці упродовж декількох годин (запізнився на роботу на декілька годин, перебував у суді тощо), у такому випадку оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи із розрахованого годинного заробітку працівника.


(1)Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163.

(2)Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.84 р. № 213.