ГОДИННІ ТАРИФНІ СТАВКИ: як розрахувати і затвердити

Оплату праці на сільгосппідприємствах найчастіше провадять за погодинною та відрядною формою оплати(1). Тому на початку кожного року й виникає низка запитань, пов’язаних із розрахунком годинної ставки. Чому саме на початку року?

Відповідь лежить на поверхні: розрахунок годинної ставки прив’язаний до середньомісячної кількості годин за відповідний рік, яка залежить від річного фонду робочого часу і змінюється на початку кожного року. Пояснимо це докладніше.

Погодинна оплата праці: суть і форма

Погодинна оплата праці є однією з форм почасової форми оплати праці. Вона передбачає нарахування зарплати працівникам виходячи з годинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих годин за відповідний місяць. Але погодинна оплата праці не дає підстав для скорочення нормальної тривалості робочого часу (п.3 Постанови № 330(2)). У разі застосування погодинної оплати праці працівникам встановлюють нормовані завдання, тобто той обсяг робіт, який працівник має виконати за годину праці. Їх визначають виходячи з нормальних умов праці (ст.88 і 92 КЗпП). Тому нині погодинна оплата праці застосовується переважно для робітничих професій.

Робота понад встановлену норму тривалості робочого часу може проводитись лише у виняткових випадках, передбачених ст.62 КЗпП, яка встановлює обмеження обсягу надурочних робіт. Надурочні роботи при погодинній оплаті праці оплачують відповідно до ч.1 ст.106 КЗпП у подвійному розмірі годинної ставки.

Керівники деяких підприємств вважають, що застосування погодинної форми оплати праці дає право не дотримуватися встановлених КЗпП норм тривалості робочого часу. Проте це хибна позиція. Застосування погодинної оплати праці передбачає обов’язкове дотримання встановлених законодавством норм тривалості робочого часу, зокрема для нормальних умов праці – не більше 40 годин на тиждень (див. р.2 Методрекомендацій № 69(3)).

Алгоритм розрахунку годинної ставки

Постановою № 330 визначено порядок розрахунку мінзарплати у погодинному розмірі: мінімальну годинну ставку отримують розділивши розмір мінзарплати на середньомісячну кількість робочих годин за відповідний рік.

Під час визначення мінімальної зарплати в годинному вимірі використовують цей показник, розрахований за календарем п’ятиденного робочого тижня з нормою робочого часу 40 годин на тиждень. Отже, годинну ставку при погодинній оплаті праці визначають розділивши місячну тарифну ставку на середньомісячну кількість робочих годин за відповідний рік.

Згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна зарплата у цьому році у годинному розмірі становить 25,13 грн.

Як визначати мінімальну тарифну ставку, міжкваліфікаційні співвідношення, побудувати тарифну сітку та тарифну систему оплати праці, пояснюють Методрекомендації № 348(4). Базою для встановлення диференційованих розмірів оплати праці працівників за розрядами тарифної сітки ємінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду.

Сільгосппідприємства, що потрапляють у сферу дії Галузевої угоди(5), повинні враховувати її вимоги. Проте на її норми можуть опиратися й ті сільгосппідприємства, на які вона не поширюється, якщо вони прийняли таке рішення, узгодивши його з профспілкою чи представниками (представником) трудового колективу (див. лист Мінсоцполітики України від 18.06.2015 р. № 1002/18/93-15).

Згідно з п.5.2 Галузевої угоди мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду за повністю виконану норму робочого часу у нормальних умовах праці встановлюється не нижче 115% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Протягом 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб змінюватиметься тричі і, відповідно, мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду для підприємств, на які поширюється Галузева угода, становитиме:

  • з 01.01.2019 р.: 1921 грн. х 115% = 2209 грн.;
  • з 01.07.2019 р.: 2007 грн. х 115% = 2308 грн.;
  • з 01.12.2019 р.: 2102 грн. х 115% = 2417 грн. 

Середньомісячну кількість годин за рік знаходять розділивши фонд робочого часу у відповідному році на 12. Отже, у 2019 році цей показник становить: 1993 год. : 12 = 166,1 год.

Зауважимо, що у 2018 році цей показник при 40-годинному робочому тижні мав дорівнювати: 1993 год. : 12 = 166,1 год. Але Мінсоцполітики у листі від 19.10.2017 р. № 224/0/103-17/214 вказало, що фонд робочого часу на 2018 рік становить 1994 годин(6). Тому деякі підприємства використовували саме цей показник під час розрахунку середньомісячної кількості годин за рік: 1994 год. : 12 = 166,2 год.

Розмір годинної тарифної ставки робітника 1-го розряду (при тижневій нормі – 40 годин) для підприємств, на які поширюється Галузева угода, у 2019 році становитиме:

  • з 01.01.2019 р.: 2209 грн. : 166,1 год. = 13,30 грн.;
  • з 01.07.2019 р.: 2308 грн. : 166,1 год. = 13,90 грн.;
  • з 01.12.2019 р.: 2417 грн. : 166,1 год. = 14,55 грн.  

З урахуванням коефіцієнтів міжрозрядних співвідношень визначають місячні і годинні тарифні ставки для різних тарифних розрядів. Орієнтуватися будемо на додаток 1 до Галузевої угоди, яким визначені міжрозрядні співвідношення (див. таблицю).                          

Таблиця. Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень окремих категорій робітників у 2019 році

 Види робіт (професії)

(додаток 1 до Галузевої угоди)

Коефіцієнт залежно від виду робіт*

Коефіцієнти міжрозрядних співвідношень за тарифними розрядами

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

1,00

1,09

1,20

1,35

1,55

1,80

На ручних роботах у рослинництві:

з 01.01.2019 р.

1,0

13,30

14,50

15,96

17,96

20,62

23,94

з 01.07.2019 р.

13,90

15,15

16,68

18,77

21,55

25,02

з 01.12.2019 р.

14,55

15,86

17,46

19,64

22,55

26,19

На ручних роботах у тваринництві:

з 01.01.2019 р.

1,16

15,43

16,82

18,52

20,83

23,92

27,77

з 01.07.2019 р.

16,12

17,57

19,34

21,76

24,99

29,02

з 01.12.2019 р.

16,88

18,40

20,26

22,79

26,16

30,38

Трактористи-машиністи (І група**)

з 01.01.2019 р.

1,17

15,56

16,96

18,67

21,00

24,12

28.01

з 01.07.2019 р.

16,26

17,72

19,51

21,95

25,20

29,27

з 01.12.2019 р.

17,02

18,55

20,42

22,98

26,38

30,64

Трактористи-машиністи (ІІ група**)

з 01.01.2019 р.

1,29

17,16

18,70

20,59

23,17

26,60

30,89

з 01.07.2019 р.

17,93

19,54

21,52

24,21

27,79

32,27

з 01.12.2019 р.

18,77

20,46

22,52

25,34

29,09

33,79

Трактористи-машиністи (ІІІ група**)

з 01.01.2019 р.

1,42

18,89

20,59

22,67

25,50

29,28

34,00

з 01.07.2019 р.

19,74

21,52

23,69

26,65

30,60

35,53

з 01.12.2019 р.

20,66

22,52

24,79

27,89

32,02

37,19

*Мінімальні коефіцієнти співвідношень тарифних ставок за видами виконуваних робіт до тарифної ставки робітника І розряду.

**Групи з оплати праці трактористів-машиністів встановлюються залежно від регіону:

І група – сільгосппідприємства Автономної Республіки Крим (крім гірських і передгірних), Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей;

ІІ група – сільгосппідприємства Вінницької, Луганської, Донецької, Кіровоградської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької (крім гірських і передгірних), лісостепові підприємства Житомирської, Київської, Львівської, Сумської, Хмельницької та Чернігівської областей;

ІІІ група – сільгосппідприємства Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської областей, гірські і передгірні підприємства Автономної Республіки Крим, Львівської, Чернівецької областей та поліські підприємства Житомирської, Київської, Львівської, Сумської, Хмельницької та Чернігівської областей

Отже, визначена годинна тарифна ставка (залежно від розряду для тарифікації робіт і кваліфікації) застосовується і для погодинної оплати праці, і для визначення відрядної розцінки. 

Документальне оформлення встановлення годинної ставки

Конкретний розмір мінімальних ставок (окладів) зарплати, міжпосадові, міжрозрядні співвідношення встановлюються у галузевих, територіальних угодах і колдоговорах. Але виникає питання, як оформити документально встановлення чи зміну годинної тарифної ставки при застосуванні погодинної оплати.

У колективному договорі, як правило, визначають порядок визначення розміру місячної тарифної ставки робітника І тарифного розряду, тарифні коефіцієнти залежно від тарифних розрядів і коефіцієнтів, встановлених для різних видів робіт. Для того щоб не вносити часто зміни до колдоговору, в ньому можна прописати: «Розрахунок нових годинних тарифних ставок для робітників-розрядників у зв’язку з підвищенням тарифної ставки робітника І тарифного розряду і зміною середньомісячної норми годин за рік оформлювати окремим наказом за погодженням з профспілкою підприємства».

Форма штатного розпису для госпрозрахункових підприємств нормативно не визначена, це плановий документ, який розробляють на підставі організаційної структури і штатів та тарифної сітки (схеми посадових окладів). У штатному
розписі затверджують посадові оклади для працівників і місячні тарифні ставки для професій робітників. Але годинні тарифні ставки для кожного робітника у штатному розписі можна вказати лише довідково. 

Індивідуальні годинні тарифні ставки для кожного працівника спискового складу доцільно оформлювати наказом керівника підприємства. Не забуваймо, що оклад (тарифну ставку) зазначають також в останній графі табелю обліку робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489).

ДЛЯ ДОВІДКИ

Методичні рекомендації
щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці

(додаток 1 до наказу Мінпраці від 16.04.99 р. № 69)

<…> 2. Умови запровадження погодинної оплати праці

Погодинна оплата праці є однією з систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з годинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або у колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Чинним законодавством (стаття 92 Кодексу законів про працю України) передбачено при застосуванні погодинної оплати праці встановлення працівникам нормованих завдань. Нормоване завдання при погодинній системі оплати праці – це той обсяг робіт, який працівник має виконати за годину праці.

При встановленні нормованих завдань необхідно технічно обгрунтувати норми часу на виконання всіх операцій технологічного процесу виготовлення продукції, норми обслуговування обладнання, норми часу на виконання робіт по прибиранню приміщень та території та інші.

Такі норми відповідно до статті 88 Кодексу законів про працю України визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:

1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;

2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;

3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;

4) своєчасне забезпечення технічною документацією;

5) здорові та безпечні умови праці.

Обов’язковою умовою застосування погодинної оплати праці повинен бути облік фактично відпрацьованих робочих годин та систематичний контроль за виконанням нормованих завдань.

Застосування погодинної оплати праці передбачає також обов’язкове дотримання встановлених законодавством норм тривалості робочого часу (для нормальних умов праці – не більше 40 годин на тиждень). Робота понад встановлену норму тривалості робочого часу може проводитись лише з підстав, передбачених статтею 62 Кодексу законів про працю України:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, а також у разі необхідності невідкладного ремонту устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення простою рухомого складу;

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви.

Такі надурочні роботи при погодинній оплаті праці повинні оплачуватись відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю України в подвійному розмірі годинної ставки.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються в подвійному розмірі годинної ставки всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Не можуть переводитися на погодинну оплату праці працівники, які працевлаштовувались на роботу з нормальною тривалістю робочого часу, але працюють в умовах скорочення нормальної тривалості їх робочого часу, що носить колективний характер, і викликане тяжким фінансово-економічним станом підприємства.

<…> Підприємства, користуючись наданими їм чинним законодавством правами, самостійно у колективних договорах, з дотриманням норм генеральної, галузевої угод, встановлюють розміри годинних тарифних ставок при запровадженні погодинної оплати праці.

При цьому потрібно в обов’язковому порядку дотримуватись законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, який встановлено в розрахунку на місяць. Тобто при встановленні мінімального розміру тарифної ставки при погодинній оплаті праці необхідне дотримання таких умов:

1) розмір заробітної плати працівника найнижчої кваліфікації не може бути меншим розміру місячної мінімальної заробітної плати за умови відпрацювання місячної норми робочого часу;

2) працівник повинен мати нормоване завдання.

(1)Див. також: Лістрова С. Сільськогосподарські роботи: як розрахувати відрядні розцінки // AgroUA. – 2018. – № 1. – С.42.

(2)Постанова КМУ від 05.05.2010 р. № 330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі».

(3)Методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці, затверджені наказом Мінпраці від 16.04.99 р. № 69.

(4)Методичні рекомендації з розробки внутрішньовиробничих тарифних умов організації оплати праці працівників госпрозрахункових підприємств та організацій виробничої сфери, схвалені наказом Мінпраці від 25.12.2003 р. № 348.

(5)Галузева угода між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України» і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України в сільському господарстві на 2014–2016 роки, зі змінами.

(6)На момент оприлюднення Мінсоцполітики інформації про показник фонду робочого часу на 2018 рік вона була актуальною. Цей показник змінився після набрання чинності у грудні 2017 року Законом України від 16.11.2017 р. № 2211-VIII «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів», яким додано ще один неробочий день – 25 грудня (Різдво Христове).

Повна версія матеріалу доступна передплатникам
Agro
№1 от 28.01.2019
Онлайн-версія
Ви можете придбати цей випуск онлайн,
сплативши карткою через Приват24
add_shopping_cart
Придбати за 180грн.
Щоб придбати цей випуск, зареєструйтесь
В мене вже є передплата
Якщо ви – передплатник, вам потрібно
Якщо у вас виникли труднощі з отриманням доступу,
напишіть нам на support@buh-ua.com.ua