Верховний Суд

Постанова № 571/992/16-а

від 09 листопада 2018

Адмінвідповідальність за порушення земельного законодавства

Адміністративне провадження № К/9901/32242/18(1)

<…> Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те що, згідно з приписом № 124/12 від 26 травня 2016 р., ОСОБА_2 здійснила самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,0180 га, на якій проводяться сільськогосподарські роботи, а також висипала машину щебеню на землях, які належать ОСОБА_3 на праві власності. В приписі виставлено вимоги звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у відповідний стан до 26 червня 2016 р.

Протоколом про адміністративне правопорушення … встановлено, що станом на 05 липня 2016 р. ОСОБА_2 не виконано вимоги припису від 26.05.2016 р. № 124/12.

13.07.2016 р. відповідачем прийнято постанову № 000909 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за невиконання вимог припису… .

<…> В адміністративному позові позивачка звертає увагу на те, що копію припису не отримувала, проте судами попередніх інстанцій не з’ясовано того факту, чи отримала позивачка припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства, і якщо так, чи мала позивачка можливість усунути зазначені у приписі порушення у строк, встановлений приписом.

Дотримання суб’єктом владних повноважень порядку надіслання припису особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, на думку суду касаційної інстанції, свідчить про те, що особа, якої стосується припис, знала про його зміст, а отже, в неї виник обов’язок його виконати, і є однією з важливих передумов притягнення особи до відповідальності за невиконання такого припису.

Порушення порядку ознайомлення особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, із приписом суб’єкта владних повноважень, у свою чергу, виключає можливість застосування санкцій за його невиконання.

<…> Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивачки про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений за її відсутності.

<…> Однак судами попередніх інстанцій не з’ясовано, чи забезпечено відповідачем право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати про розгляд її справи та бути присутньою під час її розгляду, в тому числі заявляти клопотання, надавати пояснення тощо.

Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто в порядку, передбаченому КпАП.

Колегія суддів зауважує, що визнання особи винною у вчиненні порушення вимог законодавства щодо охорони та використання земель, відповідальність за яке передбачена КпАП, може здійснюватися виключно за наслідками розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення. <…>

(1) http://reyestr.court.gov.ua/Review/77799635.


КОМЕНТАР

Згадана у цьому судовому рішенні Держ­інспекція сільського господарства вже пішла в небуття, а її функції перейшли до Держ­геокадастру та її територіальних органів. Але загальний порядок притягнення посадових осіб підприємств та фізосіб до відповідальності залишився, тож постанова Верховного Суду дозволяє сконцентруватися на ключових підставах успішного оскарження застосування санкцій.

З огляду на норми Закону про держнагляд(2), притягненню особи до адмінвідповідальності за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог уповноважених посадовців має передувати надіслання такій особі відповідного припису із встановленим строком виконання і, звісно, невиконання чи неналежне виконання цього припису. Порушення процедури надіслання припису призводить до того, що фізособа (посадова особа підприємства) не ознайомлена зі своїми обов’язками і не може ані виконати їх, ані своєчасно оскаржити.

Аналогічно й процедура притягнення до адмінвідповідальністі повинна відбуватися в межах, визначених КпАП. Її неодмінний атрибут – складання уповноваженою посадовою особою органу влади протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та ознайомлення з цим документом особи, щодо якої складено протокол. Недотримання бодай одного з етапів цієї процедури унеможливлює розмову про відповідальність та застосування санкцій.

Ось і коментоване рішення підкреслює, що визнання особи винною в порушенні законодавства щодо охорони та використання земель допускається лише за умови, що розгляд справи уповноваженим органом проведено з дотриманням усієї передбаченої законодавством процедури.

Микола ТОКАР, юрист

(2)Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».