ДФС

ІПК № 2084/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

від 11 травня 2018

Давальницька переробка і бюджетна дотація

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо здійснення діяльності як виробника сільськогосподарської продукції та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункту 5.3 статті 5 Кодексу).

Кодексом терміни «сільськогосподарський товаровиробник» та «сільськогосподарська продукція» визначені виключно для цілей глави 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими».

Водночас, відповідно до пункту 161.1 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі — Закон № 1877) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості
сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі — сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 161.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі — бюджетна дотація) після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з пунктом 2.15 статті 2 Закону № 1877 сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) — товари, зазначені у групах 1—24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Отже, товари, зазначені у групах 1—24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», вироблені сільськогосподарським товаровиробником на давальницьких умовах із сировини, вирощеної ним на власних або орендованих земельних ділянках (за умови належної реєстрації договорів оренди таких земельних ділянок відповідно до чинного законодавства), вважаються сільськогосподарською продукцією (товарами).

Згідно з підпунктом 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 Кодексу давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Операція з давальницькою сировиною — операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату (підпункт 14.1.134 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів — це передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Місцем постачання послуг із переробки сировини відповідно до підпункту «г» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 цього Кодексу є місце фактичного постачання таких послуг.

При здійсненні операцій з надання послуг у виконавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки згідно з підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 і підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу операції з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу є митна територія України, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань є дата події, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця на розрахунковий рахунок або дата їх оприбуткування в касу як сплата за товари (послуги);

дата відвантаження товару (оформлення документів, що підтверджують факт поставки послуг).

Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах. Правила визначення бази оподаткування ПДВ встановлені пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу.

Так, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Сума ПДВ, нарахована/сплачена при здійсненні операції з постачання послуг з переробки сировини (за наявності належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної), включається до складу податкового кредиту платника податку, який отримав такі послуги (пункт 198.3 статті 198 Кодексу).

Разом з тим, з питанням віднесення підприємства до категорії сільськогосподарського товаровиробника з метою застосування схеми вирощування сільськогосподарської продукції, описаної у зверненні, пропонуємо звернутись до Міністерства агропромислового комплексу України.

КОМЕНТАР

Сільськогосподарські виробники, які відповідають вимогам п.161.1 і здійснюють види діяльності, передбачені п.161.3 ст.161Закону України від 24.06.2004 р. № 1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України», мають право на отримання бюджетної дотації. Але все залежить від наявності у бюджеті коштів на такі дотації.

В Держбюджеті на 2019 рік передбачено кошти на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників за програмою 2801580 в сумі 881,79 млн грн. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 р. № 77, ці кошти мають розподілятися за такими напрямками:

  • на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції;
  • на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Проте у 2018 році усі виділені на програму 2801580 кошти (945 млн грн.) були направлені на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (наказ Мінагрополітики від 27.02.2018 р. № 102). Як розпорядиться такими коштами Мінагрополітики в 2019 році, наразі не відомо.

У коментованому листі ДФС розглядає питання надання бюджетної дотації сільськогосподарському підприємству, яке виробляє на давальницьких умовах сільськогосподарську продукцію (коди 1—24 згідно з УКТ ЗЕД). Цілком справедливо зроблено висновок, що такі операції враховуються при розрахунку суми бюджетної дотації (тобто при заповненні додатка 9 до декларації з ПДВ «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»). Тож давальницькі схеми впливають на можливість отримання бюджетної дотації так:

  • переробка власної сільськогосподарської сировини у власну сільськогосподарську продукцію із залученням сторонніх переробників (підприємство виступає замовником) дає право на отримання бюджетної дотації;
  • переробка чужої сільськогосподарської сировини у сільськогосподарську продукцію не враховується у розрахунку бюджетної дотації.

Докладніше про давальницькі схеми див. у статті на с.30.

Ольга ПАПИРІНА, головний редактор журналу «БухгалтеріяUA»