ПЕРЕВІРКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ органами Держгеокадастру

Держава полюбляє контролювати, а ось бізнес контроль не любить. На перетині цих двох жагучих бажань балансує законодавство про державний нагляд. З одного боку, воно встановлює обов’язки суб’єктів господарювання щодо взаємин із контролюючими органами, з іншого – застерігає останніх від надмірного диктату в спілкуванні з підприємствами. Підприємствам сільськогосподарського профілю рано чи пізно доведеться поспілкуватися з представниками Держгеокадастру. Адже цей орган слідкує за дотриманням земельного законодавства. Про відповідні перевірки наразі й поговоримо.

Кого і навіщо перевіряє Держгеокадастр

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері держнагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів(1). Відповідні повноваження Держгеокадастру базуються насамперед на ст.188 ЗКУ. А деталізуються вже у Законі № 963(2) та Законі № 962(3). Зокрема, Держгеокадастр здійснює контроль за:

  • дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання в користування, у тому числі в оренду, вилучення (ви­купу) земельних ділянок;
  • дотриманням вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
  • додержанням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
  • дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
  • використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення тощо.

Практика останніх років свідчить, що під час здійснення територіальними органами Держгеокадастру держконтролю, насамперед, вивчають питання використання (надання) земель природно-заповідного фонду, земель запасу, резервного фонду, які не надані у власність чи користування, земель, які винесено на земельні аукціони, земель державної власності, наданих в оренду. Крім того, здійснюють перевірки стану додержання органами влади вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Такі перевірки також можуть зачепити інтереси аграрних підприємств, адже за результатами таких заходів вносять клопотання про приведення рішень (розпоряджень) у відповідність із вимогами земельного законодавства.

Безпосередньо на перевірку до сільгосппідприємства можуть завітати державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Їхні права окреслено у ст.10 Закону № 963, згідно з якою вони можуть, з-поміж іншого, в установленому законодавством порядку:

  • безперешкодно обстежувати земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
  • давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, а також про зобов’язання приведення ділянки у попередній стан з відшкодуванням завданих власнику ділянки збитків;
  • складати акти перевірок чи протоколи про адмінправопорушення;
  • викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень із питань, пов’язаних із порушенням земельного законодавства;
  • передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких убачаються
    ознаки кримінального правопорушення;
  • звертатися до суду із позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих ділянок, строк користування якими закінчився.

Найпоширеніші претензії контролерів – самовільне зайняття земельних ділянок, нецільове використання земель та зняття родючого шару ґрунту з земельних ділянок без отримання відповідного дозволу(4).

Як підготуватися до перевірки

Універсального алгоритму тут нема, але є кілька порад з досвіду та практики. Насамперед треба володіти бодай базовими знаннями про підстави і порядок як перевірок загалом, так і нагляду з боку конкретно Держгеокадастру. Звісно, мало хто зможе тримати в голові величезні тексти з нормативних документів, але пам’ятати про ключові моменти важливо.

Доречно мати під рукою контакти одного-двох вправних юристів чи
адвокатів. Їх можна буде покликати на допомогу, коли контролери вийдуть за межі своїх повноважень або підприємство не буде переконаним у власній правоті.

Заздалегідь оберіть приміщення чи окремі робочі місця, де працюватимуть із паперами перевіряльники. Крім того, може виникнути потреба виготовити копії певних документів на вимогу перевіряльників.

Корисним буде також завчасно визначити одного чи кількох співробітників, які безпосередньо і постійно взаємодіятимуть із держінспекторами. Варто заздалегідь проінструктувати усіх пов’язаних з питаннями перевірки працівників про межі спілкування та взаємодії із представниками контролюючих органів та виконання прохань останніх.

А якщо на вашому підприємстві ще нема Журналу перевірки, потурбуйтеся про появу такого реєстратора візитів контролерів(5). Такий журнал бажаний, але не обов’язковий для суб’єктів господарювання. Перевіряльник зобов’язаний у ньому розписатися (ч.12 ст.4 Закону про держнагляд(6)). А якщо представник контролюючого органу відмовиться від підпису, це слугуватиме підставою для недопущення його до проведення перевірки (ст.7 Указу № 817(7)).

Види перевірок та допуск до них

Процедура допуску контролерів безпосередньо до перевірки залежить від виду відповідного заходу держнагляду. Так, плановій перевірці має передувати письмове повідомлення про проведення планового заходу (ч.4 ст.5 Закону про держнагляд).

Періодичність планових перевірок, як відомо, залежить від затверджених урядом критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження відповідної господарської діяльності. У нашій ситуації йдеться про Критерії № 801(8). Згідно з ними, критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, є: категорія землі за її основним цільовим призначенням; дотримання вимог законодавства під час використання та охорони земель; площа землі, на якій провадиться господарська діяльність; місце розташування земельної ділянки. Цей нормативний акт передбачає віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику, що здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями. Відповідно, на планову перевірку суб’єкт із високим ступенем ризику повинен чекати не частіше одного разу на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, з незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

Планові заходи держнагляду повинні відбуватися згідно з річними планами, що затверджує відповідний орган не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. А внесення змін до річних планів здійснення заходів держнагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок (ч.1 ст.5 Закону про держнагляд).

Повідомлення про проведення планової перевірки має містити дату її початку та закінчення, найменування юрособи або ПІБ фізособи-підприємця, найменування органу Держгеокадастру. Таке повідомлення буде надіслано на бланку для листів за підписом керівника відповідного органу або його заступника (уповноваженої посадової особи). Повідомлення не пізніше ніж за десять днів до дня здійснення перевірки направляють у один із таких способів:

  • надсилають рекомендованим листом із повідомленням про відправлення та/або за допомогою електронного поштового зв’язку;
  • вручають особисто під підпис керівнику чи уповноваженій особі юрособи, її відокремленого підрозділу, фізособі-підприємцю або уповноваженій ним особі.

Позапланову перевірку здійснюють на підставах, передбачених ст.6 Закону про держнагляд, та відповідно до наказу Держгеока­дастру або її територіального органу. Згідно з наказом оформлюють посвідчення на проведення позапланової перевірки з обов’язковим зазначенням питань, що слугували підставою для здійснення цього заходу.

Посвідчення зазвичай оформлюють на бланку для листів за підписом керівника відповідного органу або його заступника (уповноваженої посадової особи).

Перед початком позапланової перевірки суб’єкта господарювання повинні ознайомити з підставою її проведення та надати йому копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу (ч.3 ст.6 Закону про держнагляд). У цьому посвідченні має бути зазначено питання, що є підставою для здійснення позапланової перевірки, оскільки під час такого заходу можна з’ясовувати лише ті питання, необхідність перевірки яких слугувала підставою для його здійснення (ч.1 ст.6 Закону про держнагляд).

Таким чином, підприємство має вправо не допускати держінспектора до здійснення планової перевірки у разі неодержання повідомлення про здійснення такого заходу. Крім того, також можна не допускати посадових осіб органу держнагляду до здійснення заходів конт­ролю, якщо вони не пред’явили (ч.1 ст.6, ч.5 ст.7 Закону про держнагляд):

  • посвідчення (направлення) на здійснення заходу;
  • службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу держнагляду;
  • копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері держнагляду, на проведення такої перевірки, якщо підставою для її проведення стало звернення фізособи (фіз­осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Радимо з’ясувати, чи збігаються строки проведення перевірки з реальністю, чи на перевірку прийшли саме ті посадовці, що зазначені в направленні, та чи стоїть на направленні печатка органу контролю і підпис його керівника. Переконайтеся в дійсності службового посвідчення (відповідність фотографії особі пред’явника, наявність відтиску печатки податкового органу та підпису його керівника, чинність з огляду на строк дії). У разі сумнівів чи відсутності в контролерів документів не соромтеся твердо стати на порозі, а також зателефонувати до відповідного органу й пересвідчитися, що перед вами – саме його працівники, й вони прийшли саме на перевірку.

Уявімо, що представник Держгеокадастру не пред’явив направлення на проведення перевірки, але вона відбулася, суб’єкт господарювання отримав другий примірник акта (довідки), складеного за результатом перевірки. Тоді варто пам’ятати, що судова практика останнім часом дотримується такої позиції: якщо суб’єкт господарювання не реалізував своє право на законний недопуск контролерів до перевірки, то надалі відсутні підстави для визнання неправомірним проведення останньої(9).

До речі, однією з підстав для позапланової перевірки є звернення фізособи (фізосіб) стосовно порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави (абз.5 ч.1 ст.6 Закону про держнагляд). Водночас законодавство не передбачає обов’язку органу держнагляду (контролю) надавати копію відповідної скарги саме до початку перевірки. Тож і ненадання до початку перевірки копії скарги фізособи, яка була підставою для проведення позапланової перевірки, не варто вважатися правомірною підставою відмови у допуску до перевірки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Приписами ст.6 Закону про держнагляд не передбачено проведення позапланової перевірки за ухвалою суду (слідчого судді). Але дія цього Закону не поширюється на правовідносини, які виникають під час здійснення заходів досудового слідства і правосуддя, себто згідно з КПК. 

Проведення перевірки

Насамперед не варто втрачати спокій та розважливість. Не треба сприймати контролерів апріорі як ворогів. Будьте впевнені, ввічливі та уважні. Коли щось вимагають – цікавтеся підставами, якщо тиснуть або порушують законодавство – будьте готові дати відсіч, у тому числі звернувшись згодом за захистом до органу вищого рівня чи суду. Найперше проведіть контролерів до місця їхньої роботи у ваших стінах. Потім організуйте їм надання документації, необхідної для реалізації цілей перевірки.

Також обговоріть із контролерами ритм перевірки, розкажіть їм про специфіку робочого режиму вашого підприємства. Йдеться про початок та кінець робочого дня, можливість чи неможливість роботи у вихідні чи після завершення робочого дня, час обідньої перерви та перекурів, особливості пропускного режиму, наявність «заборонених зон», куди пускають за окремим погодженням із керівництвом (скажімо, каси, місця зберігання цінностей, комп’ютерні серверні тощо). Зрозуміло, що намагання перевіряльників підлаштувати під себе графік діяльності об’єкта перевірки можна звести нанівець, посилаючись на вимоги трудового законодавства та Правил внутрішнього трудового розпорядку, які забороняють обмежувати відпочинок ваших працівників.

За загальним правилом, заходи держнагляду здійснюють за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, до того ж у робочий час відповідного суб’єкта, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (ч.1, 3 ст.4 Закону про держнагляд).

Тривалість перевірки не може перевищувати 10 робочих днів. А суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва(10) перевірятимуть щонайбільше п’ять робочих днів.

Закон про держнагляд з метою з’ясування
обставин, які мають значення для повноти проведення перевірки, наділив інспекторів правом оглядати будь-які документи, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають у них (ч.10 ст.4, абз.4 ч.1 ст.8). Цим правам перевіряльників кореспондує обов’язок підприємства надавати документи та пояснення в обсязі, який вони вважають за потрібне (абз. 4 ст.11 Закону про держнагляд). Водночас господарюючий суб’єкт може вимагати від інспекторів зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка стане відомою їм під час проведення перевірки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Плановий чи позаплановий захід держнагляду повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (ч.11 ст.4 Закону про держнагляд).

Як діяти, якщо контролери воліють «поспілкуватися» із співробітниками чи отримати якісь документи та зобов’язують скласти певні документи або довідки, включаючи ті, що не пов’язані із предметом перевірки чи взагалі не передбачені законодавством?

По-перше,вимагайте від них максимальної конкретизації вимог із наведенням причин, з’ясуйте чітку нормативну підставу такої вимоги. Ідеально, якщо відповідні побажання будуть оформлені письмово чи зафіксовані на відео чи аудіо. Останнє, звісно, не завжди можливе, але чому б не спробувати. Найімовірніше вам або не підтвердять на папері такі заявки або ж не зможуть навести відповідну норму законодавства. Подібні вимоги найчастіше виступають засобами психологічного тиску й не потрібні для мети перевірки. Крім того, якщо й підготувати додаткові письмові пояснення, аналітику тощо, вони можуть стати аргументами проти вас. Існує документація, яку конт­ролери мають право перевіряти, от її хай і вивчають.

По-друге, коли йдеться про розмови з працівниками, можна застерегти останніх, що вони не зобов’язані під час перевірки підписувати будь-які папери, надавати особисті контакти.

Переконані, що представники підприємства мають право вести фіксацію процесу перевірки чи її окремих етапів засобами аудіо-, фото- та/або відеотехніки (ч.8 ст.4 Закону про держнагляд). Головне – не перешкоджати таким записом проведенню перевірки.

А якщо контролери під час перевірки порушують, на вашу думку, права підприємства, завдають йому шкоди чи заважають нормальному провадженню господарської діяльності, варто свої заперечення та протести оформлювати письмово, скажімо, фіксувати некоректну поведінку візитерів у власних актах. Надалі такі документи стануть основою для подання відповідних скарг або позовів.

Оформлення результатів перевірки

За результатами проведеної перевірки суб’єкта господарювання держінспектори Держгеокадастру складають акт перевірки. В останній день перевірки два примірники цього акта підписують посадовці, які здійснювали перевірку, та суб’єкт господарювання (уповноважена ним особа). Останній отримає на руки один із примірників акта.

Отримавши акт перевірки(11), неспішно та вдумливо проаналізуйте його. Почніть зі з’ясування відповідності формальним вимогам: правильність написання назви підприємства та ПІБ перевіряльників, дат перевірки, заповнення всіх граф, підписання контролерами.

Вивчаючи акт перевірки, варто звертати увагу на коректність та детальність зазначення в ньому порушень, їх причин та наслідків, а також нормативного обґрунтування належності тих чи інших дій (бездіяльності) підприємства саме до порушень законодавства, дотримання якого контролює відповідний орган.

Виявлені вами в акті помилки, неточності чи невідповідності вимогам законодавства або фактичним обставинам надалі стануть фундаментом для атаки на податкове повідомлення-рішення, виписане за результатами перевірки.

Щиро кажучи, відмова від підписання акта ніяких наслідків, окрім як подратувати контро­лерів, не матиме. Адже відповідний підпис означає лише ознайомлення уповноваженого представника із текстом акта перевірки, а не згоду з його вмістом. А ось непогодження з ним можна спокійно викласти наприкінці акта, зазначивши, що детальніші заперечення суб’єкт господарювання надасть у встановлений чинним законодавством строк. Акт у будь-якому разі буде чинним, адже у випадку відмови посадовців підприємства від підписання таку відмову просто зафіксують у ньому.

Нерідко виникає запитання: чи буде порушенням неподання заперечення, і чи вплине це негативно на подальше оскарження санкцій. Відповідаємо, ні. Адже подання заперечень — це право суб’єкта господарювання. А їх відсутність не означає автоматичної згоди з висновками перевіряльників.

Утім, нехтувати своїм правом на подання заперечень не варто – це готова шпаргалка для подальшого оскарження. Водночас можливо, що їх аргументи вплинуть на думку керівника органу контролю, який вирішуватиме питання про притягнення до відповідальності, й останнє відпаде саме собою. Простіше кажучи, думка контролера в акті та ваша думка в запереченнях – це шальки одних терезів. І варто заздалегідь схилити їх на свій бік.

Далі на підставі акта, складеного за результатами перевірки, в ході якої виявлено порушення, орган держнагляду за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається з позовом до адміністративного суду. Для вжиття інших заходів реагування цей орган складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час заходу. А у випадках, передбачених законом, орган держнагляду також звертається до адмінсуду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб’єкта господарювання заходів реагування.

Зазначений припис є обов’язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу держнагляду (контро­лю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства (ч.8 ст.7 Закону № 877). Зверніть увагу: припис повинен містити вказівки на конкретні порушення чинного законодавства, що виявлені в процесі перевірки, вимоги про усунення виявлених порушень та строки виконання, передбачені законодавством. 

Тобто припис не може бути декларативним, посилатися на загальні норми, яких підприємство має дотримуватися повсякчасно протягом усієї своєї діяльності та без наявності такої вимоги від контролюючого органу. Тобто можна сміливо поборотися з тими пунктами припису Держгеокадастру, які фігурують зі строком виконання «Постійно», «Щокварталу» тощо. Мотивом оскарження слугуватиме втручання у господарську діяльність підприємства та створення підстав для постійних позапланових перевірок останнього.

Практика свідчить, що приписи можуть містити й інші огріхи, якими підприємство може скористатися для оскарження. Так, винесення припису потребує врахування всіх обставин справи, що склались. Скажімо, зазначення у приписі вимоги щодо надання Держгеокадастру додаткових документів після закінчення перевірки буде помилковим з боку перевіряючого органу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Підприємство має право оскаржити припис до органу вищого рівня чи до суду в разі незгоди з цим папером (ч.9 ст.7 Закону про держнагляд).

Притягнення до адміністративної відповідальності

Припис – документ, адресований підприємству загалом. А от для посадовців підприємств передбачено, серед іншого, адмінштрафи за порушення земельного законодавства:

  • за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх, а також невжиття заходів у боротьбі з бур’янами – від 850 до 1700 грн.;
  • за використання земель не за цільовим призначенн ям – від 255 до 510 грн.;
  • за самовільне зайняття земельної ділянки – від 340 до 1700 грн.;
  • за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а так ож невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту – від 340 до 850 грн.;
  • за порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, – від 255 до 510 грн.

Якщо за підсумками перевірки держінспектори Держгео­кадастру ще й склали протокол про адміністративне правопорушення, то відповідний посадовець повинен бути з ним ознайомлений. Тут слід звернути увагу на правильність та повноту заповнення відповідного документа, підписати його та отримати один із його примірників (ч.2 ст.254, ч.1–2 ст.256 КпАП).

Зразок такого протоколу містить Інструкція № 6(12). Протокол складають державною мовою у двох примірниках, розбірливим почерком. Відповідна особа, щодо якої й складають цей документ, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (ч.3 ст.256 КпАП). У разі відмови від надання пояснень у протоколі чи від його підписання про це роблять відповідний запис. Варто пам’ятати, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення – не пізніше як через два місяці з дня його виявлення (ст.38 КпАП).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У ст.144 ЗКУ визначено порядок припинення права користування ділянками в разі порушення земельного законодавства, а ККУ передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття ділянки, забруднення чи псування земель, їх безгосподарське використання тощо.

Сама ж справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення у 15-денний строк з дня отримання державним інспектором, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Цю постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення. Скаргу адресуйте державному інспектору вищого рівня або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАСУ(13), з особливостями, встановленими КпАП.


(1)Див. Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою КМУ від 14.01.2015 р. № 15, та розпорядження КМУ від 30.11.2016 р. № 910-р. Крім того, в неї є контрольні функції в сфері землеустрою, геодезії та картографії, але вони перебувають поза межами нашої сьогоднішньої розмови (прим.авт.).

(2)Закон України від 19.06.2003 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

(3)Закон України від 19.06.2003 р. № 962-IV «Про охорону земель».

(4)Аграрним підприємствам варто пам’ятати про ст.35–36 Закону № 962. Перша з них встановлює вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, ділянок у разі провадження госпдіяльності. А друга конкретизує порядок охорони земель у разі провадження госпдіяльності на землях сільгосппризначення (прим. авт.).

(5)Див. Порядок ведення Журналу реєстрації перевірок, затверджений наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98 р. № 18.

(6)Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

(7)Указ Президента України від 23.07.98 р. № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».

(8)Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджені постановою КМУ від 03.10.2018 р. № 801.

(9)Див., наприклад, постанову Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 805/3070/17-а. Але судова практика знає випадки, коли завдяки процедурним порушенням повністю скасовували ухвалені за підсумками перевірки рішення (прим. авт.).

(10)До таких суб’єктів належать фізособи-підприємці та юрособи, у яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

(11)Бланки (окремо для Держгеокадастру та його територіальних органів) акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства затверджено наказами Держгеокадастру від 27.12.2016 р. № 353 та 355.

(12)Інструкція з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Мінагрополітики від 19.01.2017 р. № 6.

(13)Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.