КОНСЕРВАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: документування та облік

У сільськогосподарській галузі активним періодом застосування техніки (комбайнів, тракторів тощо), меліоративних систем, іншого польового устаткування зазвичай вважають час з квітня по жовтень кожного календарного року. Після закінчення цього періоду сільськогосподарську техніку та устаткування готують до зимового зберігання. Інакше кажучи, зважаючи на сезонність певних видів сільськогосподарської діяльності забезпечують збереження основних засобів за допомогою так званої консервації.
Крім основних засобів, сільськогосподарські підприємства можуть законсервувати на певний період й об’єкти незавершеного будівництва (недобудовані зерно- та плодосховища, тваринні комплекси або їх частини тощо). У кожному випадку консервації діють особливі правила документування та обліку таких операцій. Розглянемо їх детальніше, аби ви змогли перевірити правильність документального оформлення процедури консервації, її бухгалтерського та податкового обліку, а також відображення у фінзвітності.

Операція «консервація»:
організаційні моменти

У п.2 Положення № 1183(1) міститься термін «консервація основних фондів». Це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше 3 років) зберігання таких активів у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування. Зрозуміло, що основні фон­ди – це вже застаріле поняття, адже ПБО-7 та ПКУ оперують сучасним терміном «основні засоби». Тож далі й ми будемо послуговуватися саме ним і зокрема у контексті Положення № 1183 говоритимемо про основні засоби (ОЗ).

Положення № 1183 визначає єдині організаційні підстави підготовки до консервації, її проведення та розконсервації ОЗ. Водночас воно є обов’язковим для виконання підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності, крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби (п.1 Положення № 1183).

Додамо, що в законодавчому полі існують й інші нормативно-правові акти, які встановлюють порядок консервації певних об’єктів:

  • Порядок № 283(2), який визначає організаційні засади консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я;
  • Положення № 276(3), що регулює порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем. Цей документ є обов’язковим для управлінь магістральних каналів, басейнових та обласних управлінь водних ресурсів, управлінь водного господарства, міжрайонних управлінь водного господарства, регіональних управлінь водних ресурсів згідно з Організаційною структурою водогосподарських організацій Державного агентства водних ресурсів України (додаток 1), що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, які здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у державній власності (п.1);
  • Положення № 2(4), яке визначає порядок проведення консервації та розконсервації об’єктів будівництва під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту. Положення № 2 є обов’язковим для використання під час проведення консервації та розконсервації об’єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії (п.1.1). 

Тож сільськогосподарські комерційні підприємства у питаннях консервації можуть на власний розсуд користуватися рекомендаціями, наведеними у Положенні № 1183, Положенні № 2 тощо. У першому з документів сказано, що для інших підприємств, аніж перелічені у його п.1, він має рекомендаційний характер. А у другому — що він має рекомендаційний характер для об’єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ніж зазначенні в його п.1. А ось Порядок № 283 є обов’язковим для виконання органами виконавчої влади, власниками земельних ділянок та землекористувачами і має рекомендаційний характер лише для органів місцевого самоврядування (п.1). Інакше кажучи, сільськогосподарські підприємства можуть застосовувати, зокрема, норми Положення № 1183 та/або Положення № 2 у добровільному порядку. Те що, будь-яке комерційне підприємство, в тому числі й сільськогосподарське, може добровільно використовувати норми Положення № 1183 (повністю або частково) сказано також і в листі Мінрегіонбуду від 14.11.2012 р. № 7/15-18364 (далі — лист № 7/15-18364).

У цій статті ми приділимо увагу консервації ОЗ.

Консервація ОЗ

У листі № 7/15-18364 зазначено, що після закінчення періоду консервації ОЗ потрібно розконсервувати і прийняти рішення про подальшу їх експлуатацію чи ліквідацію. Додамо, що в Положенні № 1183 не визначено поняття «розконсервація». Втім, воно є, наприклад, у п.1.2 Положення № 2 та п.1 р.VIII Положення № 276. У загальному сенсі «розконсервація» — це відновлення будівництва або експлуатації законсервованого об’єкта. Тож щодо розконсервації ОЗ, то потрібно виходити з відновлення їх експлуатації(5).

До речі, Мінрегіонбуд у листі № 7/15-18364 доречно підкреслює, що підприємства, для яких вимоги Положення № 1183 необов’язкові, можуть обирати інші строки консервації ОЗ. Тож строки консервації можуть значно перевищувати граничні строки, встановлені в п.2 Положення № 1183, тобто бути понад 3 років.

У п.3 Положення № 1183 підставою для консервації ОЗ названо визнання за техніко-економічним обґрунтуванням тимчасово недоцільним їх використання у виробництві. Зокрема це може бути пов’язано з:

  • припиненням певного виду господарської діяльності;
  • відсутністю необхідних матеріалів, сировини тощо для певного виду господарської діяльності тощо. 

Нагадаємо, що на сільськогосподарському підприємстві головною причиною консервації таких ОЗ, як сільськогосподарська техніка та устаткування, є сезонний характер їх використання.

На практиці виникають питання щодо необхідності консервації ОЗ на період їх ремонтів (поточних, капітальних) або на період поліпшень. Вважаємо, що цього робити не треба, оскільки ОЗ сільськогосподарського підприємства може бути законсервовано, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням їх подальше використання у виробництві визнано тимчасово недоцільним (п.3 Положення № 1183). А проведення ремонтів або поліпшень здійснюють з однією метою — підтримувати ОЗ в належному робочому стані або збільшувати майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від їх використання (п.14, 15 ПБО-7). Отже, у цьому випадку не йдеться про збереження ОЗ або недоцільність їх використання.

Ухвалення рішення про консервацію. У п.7 Положення № 1183 підставами для консервації названо:

  • акт КМУ — для підприємств, заснованих на державній власності. Проект такого акта подає в установленому порядку орган, уповноважений управляти майном таких підприємств;
  • рішення платника податку, погоджене з Міжвідомчою комісією, — для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (крім підприємств, заснованих на державній власності);
  • рішення платника податку — для решти підприємств. 

Вважаємо, що для комерційного сільськогосподарського підприємства буде достатньо наказу керівника про здійснення консервації, якщо установчі документи такого підприємства не передбачають іншого. Наприклад, що рішення про консервацію майна (уключаючи ОЗ), що належить підприємству є винятково компетенцією загальних зборів учасників (засновників) господарського товариства. Зрозуміло, що в цьому випадку рішення про консервацію ОЗ оформлюють протоколом таких зборів (рішенням одноосібного власника).

Як у протоколі зборів власника (власників), так і в наказі керівника про консервацію рекомендуємо зазначити, зокрема, таке:

  • причини, які зумовили ухвалення рішення про консервацію ОЗ (наприклад, закінчення польових робіт);
  • термін консервації ОЗ;
  • строк розробки техніко-економічного обґрунтування проведення консервації;
  • осіб, що відповідають за збереження законсервованих ОЗ. 

Документальне оформлення процедури консервації. Відповідно до п.6 Положення
№ 1183 консервація, утримання та розконсервація ОЗ підприємства, в тому числі сільськогосподарського, відбуваються згідно з проектом консервації. Цей проект затверджує власник (власники) такого підприємства. За рішенням керівника сільськогосподарського підприємства утворюють комісію з питань проведення консервації ОЗ, а дату, з якої їх вважають законсервованими, визначає власник (власники) цього підприємства (п.18 Положення № 1183).

Проект консервації складається з (п.13 По­ложення № 1183):

  • пояснювальної записки;
  • технологічної документації здійснення консервації;
  • переліку робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторису витрат, пов’язаних з проведенням консервації та розконсервації ОЗ сільськогосподарського підприємства (за формою згідно з додатком 2 до Положення № 1183). 

Затверджує проект консервації власник (власники) сільськогосподарського підприємства (п.6 Положення № 1183). Якщо питання переведення ОЗ на консервацію входить до компетенції керівника такого підприємства, то проект консервації затверджує він.

До речі, у Положенні № 1183 доволі докладно визначено складові пояснювальної записки. До неї, зокрема, входять:

  • відомості про вид і річні обсяги продукції, що її виробляють на тих ОЗ підприємства, які підлягають консервації, а також вплив консервації на численні економічні показники господарської діяльності підприємства;
  • заходи щодо забезпечення безпеки робіт під час консервації та збереження законсервованих ОЗ протягом усього терміну консервації тощо;
  • інвентаризаційна відомість об’єктів ОЗ, що підлягають консервації (з розподілом на групи);
  • акт технічного стану ОЗ на момент їх консервації;
  • наказ (розпорядження) керівника сільськогосподарського підприємства про ухвалення рішення щодо консервації (зразок 1);
  • тривалість консервації ОЗ;
  • план-графік розконсервації. 

Вважаємо, що для комерційних сільськогосподарських підприємств пояснювальна записка необов’язкова. Водночас рекомендуємо додавати її до проекту консервації, адже цей документ містить всю необхідну для власника (власників) інформацію щодо доцільності проведення консервації ОЗ та її вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Як ми вже зазначали, для забезпеченні процесу консервації ОЗ та їх подальшої розконсервації на сільськогосподарському підприємстві потрібно створити комісію на чолі з його керівником. Саме він встановлюватиме порядок роботи цієї комісії, зокрема щодо підготовки матеріалів, необхідних для проведення консервації ОЗ. Інакше кажучи, ця комісія має надати висновки щодо доцільності консервації ОЗ або їх списання, як морально та фізично застарілих. Завершальним етапом роботи комісії є складання Акта про тимчасове виведення ОЗ із експлуатації у зв’язку з консервацією. Цей документ затверджує орган, який схвалив проект консервації, зокрема керівник комерційного сільськогосподарського підприємства. Форму такого Акта наведено в додатку 1 до Положення
№ 1183, але сільськогосподарське підприємство може його трансформувати під свої потреби (див. зразок 2).

Щодо Акта про прийняття основних засобів на консервацію зауважимо, що Положення № 1183 не встановлює його форму. А отже, цей документ сільськогосподарське підприємство складає у довільній формі. При цьому можна орієнтуватися або на форму № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів(6), або на Акт внутрішнього переміщення основних засобів(7). Відповідно до п.6 Наказу № 818 цю типову форму, як і решту, затверджених цим наказом, можуть застосовувати юридичні особи, створені згідно із законодавством України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарювання.

ЗРАЗОК 1

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сію жито»

Наказ

1 листопада 2018 року                                                    м. Вінниця                                                          № 34/5

Про консервацію основних засобів

У зв’язку із припиненням сезонних сільськогосподарських робіт провести консервацію комбайнів зерноприбиральних John Deere 9660i WTS (кількістю 3 одиниці) на період листопад 2018 року – березень 2019 року.

НАКАЗУЮ:

1.Вивести з експлуатації та провести консервацію об’єктів основних засобів «Комбайн зерноприбиральниий John Deere 9660i WTS» протягом 30 днів із дати затвердження наказу.

2.Термін консервації: листопад 2018 року — березень 2019 року.

3.Вважати основні засоби законсервованими з дати складання Акта про прийняття основних засобів на консервацію.

4.Призначити комісію з проведення консервації у такому складі:
голова комісії — директор Пахарь Олексій Богданович;
члени комісії — головний інженер Гайка Леонід Петрович; головний агротехнік Зерно Ігор Валентинович.

5.Комісії з проведення консервації протягом 10 робочих днів з дати затвердження наказу:
– здійснити огляд технічного стану об’єктів основних засобів, які підлягають консервації та оформити Акт огляду технічного стану;
– розробити техніко-економічне обґрунтування проведення консервації та скласти проект консервації.

6.Призначити відповідальним за консервацію основних засобів та оформлення відповідних документів головного інженера Гайку Леоніда Петровича.

7.Призначити відповідальним за збереження законсервованих об’єктів основних засобів керівника служби охорони підприємства Бетмена Олега Григоровича.

8.Витрати на консервацію, утримання під консервацією та розконсервацію основних засобів фінансуються за рахунок власних коштів підприємства.

9.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор ТОВ «Сію жито» Пахарь О.Б. Пахарь 01.11.2018

З наказом ознайомлені:

Гайка Л. П.Гайка 01.11.2018

 Зерно І. В.Зерно 01.11.2018

 Бетмен О. Г.Бетмен 01.11.2018



ЗРАЗОК 2

АКТ

про тимчасове виведення основних засобів 

з виробничого процесу (експлуатації) та їх консервацію

5 листопада 2018 року                                  м. Вінниця                                                     № 12/8

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сію жито»

(найменування та місцезнаходження підприємства)

Комісія, утворена наказом (розпорядженням) директора Пахаря Олексія Богдановича

(посада керівника, який видав наказ/розпорядження) 

від «01» листопада 2018 р. № 34/5 у складі голови комісії директора Пахаря Олексія Богдановича

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

членів комісії головного інженера Гайки Леоніда Петровича

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

головного агротехніка Зерна Ігоря Валентиновича

провела огляд основних засобів підприємства Комбайни зерноприбиральні John Deere 9660i WTS 
та проаналізувала такі матеріали:

— відомості про основні засоби, які підлягають консервації;

(назва)

 проект консервації основних засобів;

— акт технічного стану основних засобів.

Комісія встановила: комбайни зерноприбиральні John Deere 9660i WTS мають задовільний технічний стан.

(висновки щодо техніко-економічних показників стану основних засобів)


Рішення комісії: У зв’язку із припиненням сезонних сільськогосподарських робіт провести консервацію 

(обґрунтовані висновки про необхідність консервації)

комбайнів зерноприбиральних John Deere 9660i WTS (кількістю 3 одиниці) на період листопад 2018 року – березень 2019 року.

Голова комісії                          Пахарь  О. Б.                  Пахарь                         05.11.2018 р.

                                                                                         (підпис, дата)

Члени комісії                           Гайка Л.П.                       Гайка                            05.11.2018

                                                                                         (підпис, дата)

                                                       Зерно І.В.                        Зерно                          05.11.2018 р.

                                                                                         (підпис, дата)

Зберігання основних засобів

Консервація ОЗ безпосередньо пов’язана із виведенням на певний час їх із експлуатації та належним зберіганням у цей період. Нагадаємо, що донедавна діяв пострадянський ГОСТ 7751-85 «Техника, используемая в сельском хозяйстве. Правила хранения». Відповідно до Наказу № 188(8) з 1 січня 2018 року повністю скасовано чинність в Україні ГОСТ 7751-85 (разом із тисячами інших міждержавних стандартів, що розроблені до 1992 року).

ГОСТ 7751-85:

  • поширювався на трактори, автомобілі, сільськогосподарські, землеройно-меліоративні машини, технологічне обладнання тваринництва і кормовиробництва та їх складові частини, що підлягають тривалому, короткочасному і міжзмінному зберіганню;
  • встановлював загальні правила зберігання та перелік операцій з технічного і технологічного обслуговування при зберіганні машин та їх складових частин, зокрема, на сільськогосподарських підприємствах. 

Національний стандарт на заміну ГОСТ 7751-85 поки що не ухвалений. Хоча розробку ДСТУ «Трактори і машини сільськогосподарські. Технічне обслуговування. Правила зберігання» було включено до Тематичного плану наукових розробок у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції ще на 2005 рік. Про це йдеться у наказі Мінагрополітики від 17.06.2005 р. № 272. А цей наказ було затверджено з метою гармонізації вітчизняних стандартів в галузі агропромислового виробництва до вимог СОТ та ЄС. У сільськогосподарських підприємств може виникнути запитання: «Якими нормативними документами слід користуватись, якщо певний ГОСТ скасовано? Що робити, якщо не має стандарту на заміну скасованого ГОСТ?» Відповіді знаходимо на сайті ДП «УкрНДНЦ»(9). Зокрема, тут зазначено(10):

  • за умови добровільного застосування стандарту, але з метою мати будь-яку інструкцію, правила тощо, які упорядковують діяльність у тій чи іншій сфері, може застосовуватися не чинний стандарт, якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності;
  • у разі якщо суб’єкт господарювання має наміри застосувати стандарт та використовувати його позначення, а потрібний йому ГОСТ скасовано, необхідно знайти заміну такому документу. 

Крім того, ДП «УкрНДНЦ» зазначає, що суб’єкт господарювання має право отримати власний документ, розроблений за його власними правилами.

З огляду на наведене вище роз’яснення, вважаємо, що стосовно зберігання техніки сільськогосподарському підприємству доцільно використовувати положення ГОСТ 7751-85 і не винаходити велосипед. Принаймні до затвердження запланованого ДСТУ «Трактори і машини сільськогосподарські. Технічне обслуговування. Правила зберігання».

Облікові наслідки консервації ОЗ

Бухгалтерський облік: амортизація. Відпо­відно до п.29 ПБО-7 нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта ОЗ, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт ОЗ став придатним для корисного використання. За МСБО 16 амортизацію продовжують нараховувати у всіх інших випадках, у тому числі при консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції. Це випливає з того, що амортизацію за МСБО 16 не нараховують при вибутті об’єкта ОЗ. А це відбувається, коли:

  • припиняють визнання балансової вартості об’єкта ОЗ — після вибуття або коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання чи вибуття (п.67 МСБО 16);
  • вибуття об’єкта ОЗ пов’язано з продажем, укладанням угоди про фінансову оренду або даруванням (п.69 МСБО 16). 

Інакше кажучи, вибуття за МСБО 16 ніяк не пов’язано, зокрема, з консервацією ОЗ.

І відповідно до п.27 Методрекомендацій № 561(11) основні засоби, які перебувають на консервації, не підлягають амортизації.

Переведення ОЗ на консервацію відображається лише на рахунках аналітичного обліку: наприклад за дебетом субрахунку 104 «Транспортні засоби»/консервація та кредитом субрахунку 104 «Транспортні засоби»; за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів»/консервація та кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів» — на суму накопиченого зносу законсервованих ОЗ.

Бухгалтерський облік: витрати на консервацію та подальше утримання. У сільськогосподарського підприємства можуть виникнути витрати, зокрема, на:

  • підготовку техніко-економічного обґрунтування щодо необхідності консервації ОЗ (складання кошторису витрат на консервацію, технологічної документації тощо);
  • роботи з підготовки ОЗ до зберігання (ремонтні, захисні тощо);
  • технічне обладнання місць зберігання ОЗ (спорудження капітальних та тимчасових конструкцій, встановлення пожежної та охоронної сигналізації тощо);
  • технічний огляд, обслуговування та ремонт законсервованих об’єктів;
  • оплата праці тих працівників, які обслуговують законсервовані об’єкти тощо. 

Витрати, які несе підприємство під час консервації, розглядають як витрати на підтримання об’єкта ОЗ у робочому стані (п.15 ПБО-7). Вважаємо, що такі витрати не капіталізують, а відносять на субрахунок 977 «Інші витрати діяльності». Таку думку висловлював Мінфін у листі від 24.04.2009 р. № 31-34000-20-10/11663. А якщо консервація ОЗ пов’язана з капітальними інвестиціями, наприклад, із спорудженням капітальних конструкцій для збереження ОЗ? Тоді ці витрати накопичують на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». А оскільки в цьому випадку йдеться про новоспечені ОЗ, сільськогосподарське підприємства оприбутковує їх за дебетом відповідного субрахунку рахунку 10 та кредитом відповідного субрахунку рахунку 15.

Якщо певні капітальні витрати на законсервовані ОЗ призведуть до збільшення економічних вигід від їх використання у майбутньому, такі витрати відносять на збільшення їх первісної вартості.

Податок на прибуток. Нагадаємо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають за правилами бухгалтерського обліку. І згідно з пп.138.3.1 ст.138 ПКУ розрахунок амортизації ОЗ здійснюють відповідно до ПБО-7 або МСБО 16. Виходить, що за ПБО-7 на період консервації амортизацію не нараховують, тобто вона не буде ані зменшувати, ані збільшувати фінрезультат до оподаткування. А ось за МСБО 16 амортизацію на законсервовані ОЗ продовжують нараховувати, тож вона впливатиме на об’єкт оподаткування. Це підтверджують і податківці в ІПК від 19.07.2018 р.
№ 3171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Якщо на виробничі ОЗ у бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на період виведення їх з експлуатації у зв’язку з консервацією, капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією та іншим поліпшенням ОЗ, то в податковому обліку на них також буде нараховуватись амортизація.

ПДВ. Операції, пов’язані з консервацією ОЗ та їх утриманням в цей період, здійснюються в межах господарської діяльності, адже передача ОЗ на консервацію пов’язана не з госпдіяльністю, а з їх збереженням. Отже, немає підстав для нарахування ПДВ згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ. Зауважимо таке: абзац «в» п.198.5 ст.198 ПКУ, в якому йдеться про нарахування умовного ПДВ під час передачі необоротних активів для невиробничого використання, в цьому випадку не застосовують. Адже в контексті ПКУ невиробничими ОЗ вважають ті, що не призначені для використання у госпдіяльності. Як ми вже говорили, метою консервації ОЗ є збереження таких активів.

Крім того, за витратами, пов’язаними з підтриманням законсервованих ОЗ у робочому стані, сільгосппідприємство матиме право на податковий кредит з ПДВ у разі виконання всіх умов зі ст.198 та 201 ПКУ.

ПРИКЛАД

Згідно з наказом керівника підприємства (на загальній системі оподаткування), яке веде облік за ПБО, здійснено консервацію ОЗ (комбайн) строком на 5 місяців — балансова вартість ОЗ 234000 грн. (умовно). Місячна сума амортизації (умовно) — 1300 грн. Сума накопиченого зносу за законсервованим комбайном на момент консервації — 20000 грн. (умовно).

Витрати на консервацію складаються із заробітної плати (40000 грн.) та ЄСВ на неї (8800 грн.) працівників, зайнятих роботами з підготовки ОЗ до консервації. Вартість витрачених при консервації ОЗ запасів — 1600 грн. Оплачено послуги охорони об’єкта сторонній організації – 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6 000 грн.).

Облік операцій наведено в таблиці (облік ПДФО та військового збору ми не розглядаємо).      

Таблиця. Бухгалтерський облік операцій із консервації ОЗ

№ з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сума,

грн.

1

Відображено витрати на консервацію ОЗ:

у вартості використаних запасів

977

20, 22

1600,00

– у сумі нарахованої зарплати

977

661

40000,00

– у сумі нарахованого ЄСВ

977

651

8800,00

2

Нараховано амортизацію у місяці, в якому ОЗ передано на консервацію

23

131

1300,00

3

Відображено консервацію ОЗ за балансовою вартістю (на підставі Акта про прийняття основного засобу на консервацію)

104/консервація

104

234000,00

4

Відображено накопичений знос за законсервованим комбайном

131/консервація

131

20 000,00

5

Здійснено передоплату за охоронні послуги

39

311

36000,00

6

Відображено податковий кредит на підставі зареєстрованої податкової накладної

641

644

6000,00

7

Відображено вартість послуг з охорони за ١-й місяць

(30000 грн. : 5 міс.)

977

631

6000,00

8

Проведено залік місячної вартості послуг*

631

39

6000,00

*Такі проведення підприємство робитиме протягом наступних 4-х місяців

Розкриття інформаціїї про консервацію у фінзвітності

Відповідно до п.37.5 ПБО-7 у примітках до фінансової звітності наводять інформацію про залишкову вартість ОЗ, що перебувають на консервації. Для цього призначено рядок 263 р.ІІ ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»(12).

У параграфі 79 МСБО 16(13) сказано, що користувачі фінансової звітності також можуть вважати доречною для їхніх потреб інформацію щодо балансової вартості ОЗ, що їх тимчасово не використовують, тобто й щодо законсервованих ОЗ. Додамо, що для підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, не встановлено окрему форму приміток до фінансової звітності. І якщо фінансову звітність складають за міжнародними стандартами, то примітки до неї можуть подаватись у складі фінансових звітів як додаток до них у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). Це підтверджує й роз’яснення з категорії 102.23 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).


(1)Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою КМУ від 28.10.97 р. № 1183.

(2)Порядок консервації земель, затверджений наказом Мінагрополітики від 26.04.2013 р. № 283.

(3)Положення про консервацію та розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, затверджене наказом Мінекології від 24.07.2017 р. № 276.

(4)Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затверджене наказом Мінбуду від 21.10.2005 р. № 2.

(5)Про особливості документування та обліку процедури розконсервації розповімо у найближчих номера журналу АгроUA (прим. авт.).

(6)Форму затверджено наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352 (прим. авт.).

(7)Форму затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818 (далі — Наказ № 818) (прим. авт.).

(8)Наказ ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 р. № 188 «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року».

(9)Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (прим. авт.).

(10)Див. http://uas.org.ua/ua/pitannya-vidpovidi/ (прим. авт.).

(11)Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

(12)Форму затверджено наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302.

(13)Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби».