Новий Закон про ТОВ: час оновити статут

Навряд чи людству колись вдасться створити ідеальний нормативний акт, який би передбачав усі нюанси певного явища чи процесу. По-перше, це не логічно, адже навіть у найбільш зарегульованих сферах залишається простір для маневру, можливості діяти на власний розсуд. По-друге, це не потрібно з огляду на те, що обставини та взаємини змінюються й коригуються, отже, необхідна певна гнучкість як від відповідних сторін, так і від самого закону. Ось і в регулюванні діяльності господарських товариств законодавство виступає диригентом, а не замінює весь оркестр: роль першої скрипки віддано установчим документам підприємства. У випадку з товариствами з обмеженою відповідальністю профільний Закон про ТОВ(1) встановлює особливості створення і використання статуту товариства, про які останньому, його учасникам
та керівнику варто пам’ятати. До того ж до 17.06.2019 р.(2) всім товариствам з обмеженою відповідальністю слід привести свої статути у відповідність до Закону про ТОВ.

Що має бути в статуті ТОВ

Як це не дивно, Закон про ТОВ у ч.5 ст.11 обмежується лише трьома побажаннями щодо обов’язкових відомостей статуту. Проте в нас є й інша нормативка — ч.1 ст.88 ЦКУ, ч.2, 4 ст.57 та ч.2, 4 ст.82 ГКУ. Якщо звести всі відповідні норми до спільного знаменника, то вийде, що установчий документ ТОВ повинен неодмінно містити таке:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
  • вид товариства;
  • мету й предмет господарської діяльності;
  • склад засновників та учасників;
  • органи управління і контролю товариства, їх склад, компетенцію, порядок прийняття ними рішень (зокрема, перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів);
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього;
  • порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків;
  • розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів;
  • розмір часток кожного з учасників(3), розмір, склад та порядок внесення ними вкладів;
  • умови реорганізації та ліквідації.

Також ч.1 ст.33 Закону про ТОВ вимагає, щоб статут містив порядок проведення загальних зборів учасників товариства.

Зверніть увагу! Безумовно, неправомірно буде включати до статуту ТОВ норми, що прямо суперечать вимогам законодавства, скажімо, дозволяти збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі.

Водночас існує думка, що засновники не категорично зобов’язані прописувати в статуті ТОВ відомості, що зазначені в ГКУ. Пояснюється це тим, що Закон про ТОВ є спеціальним законом, а отже, його норми мають пріоритет. Ось і Мінюст у листі від 07.06.2018 р. № 6623/8.4.3/32-18(4) вказав, що перелік відомостей, які повинні обов’язково зазначатися в статуті товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю, встановлений ст.11 Закону про ТОВ. Можна припустити: таким чином Мінюст згоден визнати, що не обов’язково відображати в статуті ТОВ відомості про склад учасників, розмір і порядок утворення статутного капіталу, розмір часток учасників, розподіл прибутків та збитків, умови реорганізації та ліквідації ТОВ. Але чи буде життєздатною відмова від прописування в статуті товариства відомостей, зазначених у ст.82 ГКУ, зможе сказати остаточно, мабуть, лише судова практика з цього приводу. Втім, вона наразі відсутня.

Звісно, ліберальний підхід до питання обов’язковості прописування тієї чи іншої інформації в статуті має сподобатися учасникам товариства. Так, раніше зміна бодай одного учасника потребувала реєстрації статуту в новій редакції, адже відомості про учасників неодмінно прописували в цьому документі. Зараз же, оскільки цього не вимагає Закон про ТОВ, існує чимала спокуса уникнути вказування в статуті детальних відомостей про засновників включно з їх паспортними даними, реєстраційними номерами, місцями реєстрації тощо. А це зекономить і час, і гроші, принаймні в частині нотаріального посвідчення нової редакції статуту. Втім, відповідні відомості однозначно треба зафіксувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань без дублювання в статуті.

Що можна передбачити у статуті

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Так, зокрема, статутом можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників (ч.3 ст.12 Закону про ТОВ). Це дозволить захистити інтереси учасників із невеликою часткою в статутному капіталі. А саме — заблокувати можливість для учасника з більшістю голосів приймати рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок власного вкладу, що зменшить відсоток голосів інших учасників. Але такі положення статуту повинні бути схвалені (а за потреби — змінені або виключені зі статуту) одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Йдемо далі. З ч.4 ст.82 ГКУ випливає, що статутом ТОВ може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

Наступна можливість — встановити інший, аніж передбачений Законом про ТОВ шестимісячний, строк для повного внесення учасниками своїх вкладів у зв’язку із створенням товариства (ч.1 ст.14). Для появи відповідних положень, їх зміни чи виключення зі статуту також потрібна стовідсоткова одностайність учасників. Відсутність бодай одного з них на загальних зборах та/або голосування принаймні одного з них проти таких вимог чи нейтрально стане перепоною для чинності останніх.

Ще одне, що можна закріпити в статуті, — додатковий строк, наданий для погашення заборгованості щодо внесення вкладу чи його частини. Він не може перевищувати 30 днів із дня отримання від виконавчого органу товариства письмового попередження про прострочення (ч.1 ст.15 Закону про ТОВ).

У статуті можна прописати також:

  • інші, ніж у ст.18 Закону про ТОВ, строки для внесення додаткових вкладів;
  • можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі;
  • право лише певних учасників вносити додаткові вклади до статутного капіталу;
  • скасування передбаченого нормою ст.18 Закону про ТОВ етапу внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають на це переважне право(5);
  • інший, ніж у ст.20 Закону про ТОВ, порядок реалізації переважного права учасників товариства на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, а також інший порядок розподілу відчужуваної частки (частини частки) між рештою учасників товариства, відмови від реалізації такого переважного права учасників товариства;
  • відсутність в учасників товариства переважного права, встановленого ст.20 Закону про ТОВ;
  • обов’язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства.

Зверніть увагу! Останні три з зазначених вище положень можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Не дивуйтеся, але й це ще не всі випадки, які Закон про ТОВ дозволяє обумовити в статуті товариства на розсуд його учасників. Так, вони вправі передбачити:

  • відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу лише за згодою інших учасників (ч.2 ст.21)(6);
  • інший, ніж кратний кварталу, період, за який можуть виплачуватися дивіденди (ч.3 ст.26)(7);
  • інший, ніж шість місяців, строк для виплати дивідендів, що відраховується з дня прийняття рішення про їх виплату (ч.4 ст.26);
  • можливість створення наглядової ради товариства, її компетенцію, порядок діяльності, кількість членів і порядок їх обрання, розмір винагороди членів наглядової ради, порядок припинення їхніх повноважень (ч.1—3 ст.38);
  • можливість створення та кількість членів колегіального виконавчого органу товариства, його назву та його голови (ч.5 ст.39);
  • обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку (ч.6 ст.39);
  • обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства (ч.7 ст.39);
  • перелік питань, прийняття рішення колегіального виконавчого органу щодо яких вимагатиме більшої, аніж проста більшість голосів усіх його членів, кількості голосів (ч.8 ст.39);
  • можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом (ч.10 ст.39);
  • вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч.13 ст.39);
  • інше, ніж учасник (учасники), на вимогу якого проводиться аудит фінансової звітності, джерело оплати витрат, пов’язаних з проведенням аудиту (ч.3 ст.41)
  • особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (ч.1 ст.44);
  • інший, аніж загальними зборами, порядок прийняття рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у ч.2 ст.44 (ч.3 ст.44);
  • порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість (ч.2 ст.45).

Крім того, на думку автора, учасники можуть прописати в статуті ТОВ, оскільки це не суперечить законодавству, і норму про повідомлення інших учасників щодо свого наміру вийти з товариства учасником, частка якого в статутному капіталі становить менше 50 відсотків. Нагадаємо: такий учасник може вийти з товариства в будь-який час без згоди інших учасників.

Великий масив питань, які учасники вправі самостійно визначити в статуті товариства, передбачений у Законі про ТОВ щодо загальних зборів, їх проведення та компетенції:

  • умови, окрім передбачених у ч.1 ст.27 Закону про ТОВ, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися (ч.2 ст.27);
  • інша, ніж пропорційна до розміру його частки в статутному капіталі товариства, кількість голосів учасника на загальних зборах (ч.3 ст.29);
  • інші, крім передбачених у ч.2 ст.30 Закону про ТОВ, питання, вирішення яких належить до виключної компетенції загальних зборів учасників (ч.4 ст.30);
  • інші, крім прямо передбачених Законом про ТОВ, випадки скликання загальних зборів учасників (ч.1 ст.31);
  • інший, ніж виконавчий орган товариства, орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників (ч.1 ст.32);
  • інший, ніж 30-денний, строк для повідомлення виконавчим органом товариства учасників про проведення загальних зборів (ч.3 ст.32);
  • інший, ніж поштове відправлення з описом вкладення, спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів (ч.4 ст.32);
  • інший, ніж 10-денний, строк для повідомлення учасників про внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників (ч.9 ст.32);
  • інший, ніж за місцезнаходженням товариства в робочий час, порядок ознайомлення учасників товариства з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників (ч.11 ст.32);
  • інше, ніж місцезнаходження товариства, місце проведення загальних зборів (ч.7 ст.33);
  • інший, ніж відкритим голосуванням, спосіб прийняття рішень загальних зборів (ч.1 ст.34);
  • інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до Закону про ТОВ приймаються одностайно (ч.5 ст.34);
  • повна чи часткова заборона на прийняття рішень загальних зборів учасників шляхом опитування (ч.1, 3 ст.36);
  • обмеження на ініціювання учасником або виконавчим органом проведення опитування для прийняття рішень загальних зборів (ч.4 ст.36);
  • засоби електронних комунікацій, якими можливо надсилати учасникам запити з проектом рішення із запропонованого питання (питань) для прийняття рішення загальних зборів шляхом опитування та отримувати від учасників підписані проекти рішень (ч.5, 6 ст.36);
  • інший, ніж 15 днів, строк надсилання учасником підписаного проекту рішення в разі згоди з ним при проведенні опитування (ч.6 ст.36);
  • вимоги до засвідчення волевиявлення учасників під час опитування, у тому числі необхідність нотаріального засвідчення справжності підпису учасника товариства (ч.7 ст.36);
  • інша, ніж останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення, дата прийняття рішення при проведенні опитування учасників (ч.10 ст.36);
  • питання процедури проведення опитування, не передбачені Законом про ТОВ (ч.11 ст.36).

З іншого боку, якщо якийсь нюанс не прописали в статуті, то його можна передбачити в корпоративному договорі ТОВ. Згідно з останнім учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації. Зокрема, договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає (ст.7 Закону про ТОВ). Детальніше про цей договір ми поговоримо в одному з наступних номерів нашого журналу.

Модельний статут ТОВ

Цей документ придумали для тих товариств, чиї учасники не мають бажання, часу чи хисту, щоб розробить власний варіант статуту. Їм дозволено здійснювати діяльність на підставі модельного статуту (ч.4 ст.56 ГКУ). Він є ідентичним для всіх ТОВ, адже його форма затверджена постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182. Остання не зазнала ще коригувань після набрання чинності Законом про ТОВ, а отже, не виключено, що уряд коригуватиме її вже незабаром. Рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту ухвалюють загальні збори учасників (п.2 ч.2 ст.36 Закону про ТОВ).

При цьому, якщо суб’єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про створення, яке підписується всіма засновниками, зазначають відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформацію про провадження діяльності на основі модельного статуту (ч.5 ст.56 ГКУ).

Як затвердити статут ТОВ

Як уже йшлося вище, лишилося зовсім небагато часу для оновлення статутів ТОВ, тож варто згадати й про відповідну процедуру. До речі, цей порядок діє для затвердження і статуту новоствореного ТОВ, і першої редакції статуту товариства, створеного в результаті реорганізації(8).

Отже, першу редакцію статуту підписують усі учасники товариства. А ось зміни до вже існуючого статуту повинні підписати учасники товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін, або особа, уповноважена на це органом, який прийняв таке рішення (тобто загальними зборами учасників), якщо це передбачено статутом. Зауважте: в усіх випадках справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально (ч.2, 3 ст.11 Закону про ТОВ). Ця вимога абсолютно логічна як перепона на шляху рейдерського захоплення через підробку змін до установчих документів, адже державний реєстратор не зможе пересвідчитися в достовірності підписів учасників. А ось нотаріус зобов’язаний встановити особи підписантів та переконатися, що саме вони підписують статут або зміни до нього.

До речі, абзац 2 ч.2 ст.98 ЦКУ вимагає, щоб рішення загальних зборів про внесення змін до статуту приймалися більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Зверніть увагу! Статут ТОВ слід викласти у письмовій формі, прошити й  пронумерувати сторінки (п.9 ч.1 ст.15 Закону про держреєстрацію(9)).


(1)Закон України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

(2)До цієї дати положення статуту товариства, що не відповідають Закону про ТОВ, є чинними в частині, яка відповідає законодавству станом на 17.06.2018 р. (п.3 гл.VIII Закону про ТОВ). Ця норма не застосовується після внесення змін до статуту ТОВ у період до 17.06.2019 р. (прим. авт.).

(3)Розмір частки учасника в статутному капіталі варто вказувати як у певній сумі, так і у відсотках. Останні мають відповідати співвідношенню номінальної вартості частки учасника та всього статутного капіталу товариства. Пояснення тут таке: ч.3 ст.80 ГКУ говорить про статутний капітал ТОВ, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, а ч.1 ст.12 Закону про ТОВ — що цей статутний капітал складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті (прим. авт.).

(4)Опубліковано: БухгалтеріяUA. — 2018. — № 10. — С.41.

(5)Тут переважне право полягає в тому, що кожний учасник має його на внесення додаткового вкладу в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки в статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права (або відмови від реалізації такого права). Таке скасування етапу означає, що треті особи зможуть одразу долучитися до внесення додаткових вкладів для збільшення статутного капіталу (прим. авт.).

(6)Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (прим. авт.).

(7)Детальніше про дивіденди учасників ТОВ див.: Токар М. Новий Закон про ТОВ: дивіденди // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 23. — С.11—13.

(8)Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або коли такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, то перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників (ч.4 ст.11 Закону про ТОВ).

(9)Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».