Трудові та цивільно-правові відносини в «межах» подружжя⁽¹⁾

Чоловік зареєструвався як ФОП на єдиному податку з ремонту комп’ютерної техніки. При цьому дружина підприємця працює у нього бухгалтером, але заробітної плати не отримує — весь дохід ФОП подружжя вважає загальним сімейним доходом. Чи правильно це?

З огляду на зміст запитання, можливі дві ситуації.

Ситуація 1. Дружина та чоловік перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах, однак дружині не виплачується (не нараховується) заробітна плата чи винагорода.

Щодо трудових відносин слід зазначити, що ст.115 КЗпП передбачений обов’язок роботодавця регулярно виплачувати працівнику заробітну плату не рідше двох разів на місяць і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Якщо ця норма порушується, то відповідно до ст.265 КЗпП до роботодавця (фізичної особи — підприємця) може бути застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі трьох мінімальних зарплат (за порушення встановлених строків виплати зарплати більш як за один місяць).

У випадку наявності оформлених цивільно-правових відносин, сторони, тобто чоловік і дружина, самі визначають умови договору, відповідно, і умови оплати винагороди (або ж її відсутність). Зокрема, якщо договором буде передбачено виплату винагороди на підставі акта надання бухгалтерських послуг, то допоки акт не буде підписаний, і дружина її не отримає, у чоловіка як податкового агента не буде виникати обов’язок оподатковувати таку винагороду ПДФО, військовим збором, сплачувати ЄСВ. Тобто негативні для сторін правові наслідки не виникатимуть.

Ситуація 2. Між чоловіком та дружиною не укладено ані трудового, ані цивільно- правового договору.

Нагадаємо, що згідно зі ст.21 КЗпП трудовий договір — це, зокрема, «угода між працівником і… фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а… фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю… угодою сторін».

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Отже, чинне законодавство не містить винятків для фізичних осіб — підприємців щодо підстав неукладення трудових договорів з найманими працівниками, навіть із членами сім’ї.

Допуск підприємцем працівника до роботи без укладення з ним трудового договору може призвести до накладення інспектором праці штрафу у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника (ст.265 КЗпП). На сьогодні це 111690 грн.!

При цьому ч.3 ст.41 КпАП(2) передбачено ще й адміністративну відповідальність для такої фізичної особи — підприємця у вигляді штрафу від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Тепер про цивільно-правовий договір, точніше, його відсутність. Відповідно до ст.626 ЦКУ договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. А договір про надання послуг (ст.901 ЦКУ) передбачає обов’язок виконавця за завданням замовника надати певну послугу, а замовник зобов’язується її оплатити, якщо інше не встановлено договором.

Як бачимо, в обох випадках законодавство вимагає укладання угоди, яка б передбачала виконання певної роботи або виконання певного завдання.

Під час розгляду поставленого запитання нам не обійтись без Сімейного кодексу(3), відповідно до ст.60 якого майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

При цьому об’єктом права спільної сумісної власності є, зокрема, заробітна плата, одержана одним із подружжя (ч.2 ст.61 Сімейного кодексу), якщо ж, звісно, домовленістю між ними не встановлено інше.

Аналіз даних норм показує, що окремого доходу у дружини немає, адже кошти, навіть за умови виплати доходу дружині, були і залишаються спільною сумісною власністю подружжя, а отже, не змінюють свій статус. Тобто кошти чоловіка і дружини перебувають у спільній сумісній власності їх обох, а тому виплата чоловіком будь-яких коштів дружині не змінюватиме власника цих коштів. Усе, що чоловік виплачує дружині, вибуває та повертається у спільну сумісну власність подружжя. Інакше кажучи, чоловік навіть теоретично не може виконати обов’язку з виплати дружині заробітної плати або оплати за договором ЦПХ. Це унеможливлює укладення між чоловіком та дружиною ані трудового договору, ані оплатного цивільно-правового договору. Обидва вони будуть містити у собі дефект «неможливості виконання», що матиме наслідком їх недійсність.

Тобто в розглядуваному випадку «сімейний дохід» — це дохід чоловіка-підприємця, який при його формуванні одразу стає спільною сумісною власністю чоловіка і дружини. Винятки можуть бути хіба що у випадках, коли подружжя заздалегідь поділило свої гроші відповідно до шлюбного договору.

Звісно, якщо під час перевірки на запитання інспектора праці дружина відповідатиме, що працює бухгалтером, тобто виконує трудову функцію і обіймає посаду бухгалтера, то інспектор навряд чи буде всебічно аналізувати ситуацію. За відсутності укладеного трудового (цивільно-правового) договору він просто застосує до чоловіка штраф у розмірі 111690 грн. за фактичний допуск до роботи працівника без укладення трудового договору.

Враховуючи специфіку шлюбних відносин, очевидно, що дружина, прибираючи розкидані дітьми іграшки, одночасно може давати чоловіку поради щодо заповнення книги обліку доходів підприємця, і при цьому між ними не виникають цивільні права та обов’язки, а трудові й поготів. Бо у такому разі трудовими можна назвати відносини, коли чоловік власноруч вкручує у квартирі електричну лампочку або ж забиває в стіну цвяхи, щоб повісити полицю. І все ж таки від інспектора праці не слід чекати розуміння. Якщо він наполягатиме на накладенні штрафу, чоловіку-підприємцю доведеться обґрунтовувати свою позицію та доводити відсутність допуску до роботи без укладення трудового договору. При цьому слід уникати слів «бухгалтер» (тобто вказувати посаду, яка властива трудовим відносинам), «робота», «зарплата», «працює», «сімейний дохід».

 

(1)Див. також: Золотухін О., Єгорова Ю. Трудові відносини між ФОП та дружиною: чи оформлювати? // БухгалтеріяUA. — 2018. — № 8. — С.22.

(2)Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

(3)Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.