Верховний Суд

Постанова № 587/797/17-ц

від 29 жовтня 2018

Власник-орендодавець помер: що з наймом ділянки

Цивільне провадження № 61-31756св18

Верховний Суд… розглянув… касаційну скаргу… на рішення апеляційного суду Сумської області…,

<…> 03 січня 2005 року між ОСОБА_5 та ТОВ «АФ «ВЛАДАНА» був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідачу передана в оренду вказана земельна ділянка строком на 10 років. Цей правочин зареєстрований Сумським районним відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 27 травня 2008 року за № 040861303413.

24 червня 2011 року ОСОБА_5 та агрофірма уклали додатковий договір до договору оренди землі, згідно з умовами якого сторони збільшили строк дії оренди на 14 років з моменту державної реєстрації додаткового договору, з урахуванням ротації культур.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після смерті якого відкрилась спадщина на його майно, в тому числі й на земельну ділянку, яку успадкувала ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 17 жовтня 2016 року.

20 січня 2017 року та 28 лютого 2017 року позивач направляла на адресу відповідача листи, у яких вона просила вирішити питання проведення орендної плати за користування земельними ділянками, довела до відома, що не має наміру укладати з агрофірмою договір оренди земельної ділянки, та просила підготувати відповідний документ щодо розірвання договору оренди землі від 03 січня 2005 року.

30 січня 2017 року товариство повідомило, що не надає згоди на розірвання договору і наполягає на продовженні його чинності.

Підставою для звернення до суду з даним позовом стала неможливість розірвання договору оренди землі в позасудовому порядку за спільною згодою сторін.

<…> У пункті 38 договору оренди землі сторони дійшли згоди про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни або розірвання договору.

Установивши, що позивач, як новий власник земельної ділянки, висловив своє небажання продовжувати відносини оренди з відповідачем, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши положення матеріального права та врахувавши пункт 38 договору оренди землі, зробив обґрунтований висновок про розірвання такого правочину.

Колегія погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Доводи касаційної скарги про те, що з моменту успадкування земельної ділянки агрофірма тривалий час користувалася землею, та позивач не заперечувала цього, спростовуються фактом надсилання ОСОБА_4 на адресу відповідача листів про розірвання договору оренди землі від 20 січня 2017 року та від 28 лютого 2017 року.

Крім того, колегія відхиляє аргументи скарги про те, що враховуючи доведеність факту отримання позивачем орендної плати, апеляційний суд не мав підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки таке посилання ґрунтується на вільному тлумаченні закону. <…> 


Повна версія матеріалу доступна безкоштовно для користувачів сервісу БУХГАЛТЕРІЯ

Зареєструватись
Якщо ви вже реєструвались, увiйдiть доособистого кабiнету