ДФС

ІПК № 3893/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

від 07 вересня 2018

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на звернення Підприємства щодо визначення обов’язку із плати з а землю, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), повідомляє.

Підприємство повідомило, що термін дії договору оренди земельної ділянки, укладеного із сільською радою (далі Рада), закінчився 2018 року. Не зважаючи на неодноразові звернення Підприємства до Ради щодо продовження строку дії договору оренди, на дату запиту додаткова угода не була укладена. Поряд з цим Підприємство не повідомило про факт укладення акта про пов ернення земельної ділянки орендодавцю.

Підприємство запитує щодо наявності у нього обов’язку із сплати податкових зобов’язань з плати за землю у період, коли договір оренди фактично є не діючим.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 Кодексу).

Договірні відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі» та договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважаєтьс я поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З огляду на викладене та враховуючи, що Підприємство не повідомило про факт укладення акта про повернення земельної ділянки орендодавцю, ДФС вважає, що Підприємство повинно виконувати податкові зобов’язання за договором оренди, як таким, що поновлений за відсутності заперечень орендодавця та продовження користування Підприємством земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

<…>


Повна версія матеріалу доступна безкоштовно для користувачів сервісу БУХГАЛТЕРІЯ

Зареєструватись
Якщо ви вже реєструвались, увiйдiть до особистого кабiнету