ГУ ДФС в м. Києві

ІПК № 2156/ІПК/26-15-12-01-18

від 15 травня 2018

Форвардний контракт: продаж майнових прав на нерухоме майно

Головне управління ДФС у м.Києві розглянуло звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно оподаткування при здійсненні продажу майнових прав на нерухоме майно за ціною яка визначена умовами форвардного контракту укладеного на відповідній товарній біржі, і в межах компетенції повідомляє.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.52.5 ст.52 Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі за текстом Кодекс).

Згідно з визначеннями понять, наведених у Кодексі, пп.14.1.45 п.14.1 ст.14 цього Кодексу передбачено, що дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначеним підпунктом п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що до деривативів належить, зокрема, і форвардний контракт — цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 19.04.99 р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» форвардний контракт — це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Відповідно до ст.628 ЦК України, в форвардному контракті сторони у момент укладання угоди обов’язково обговорюють між собою всі необхідні умови: конкретний актив — предмет контракту, його якість, розмір контракту, договірну ціну виконання (ціну поставки), термін та місце поставки.

У разі, якщо ціна поставки базового активу залишається незмінною протягом всього терміну дії даного форвардного контракту, то договір купівлі-продажу такого базового активу укладається за такою визначеною ціною.

Згідно з п.185.1 ст.185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст.3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III із змінами «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майнові права — будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Майнові права на об’єкт інвестування є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію). Тобто за договором купівлі-продажу майнових прав інвестор купує право набути у власність об’єкт інвестування після здачі його в експлуатацію. Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати платнику податків — покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі. Майнові права платника податків — покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків - покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об’єкт.

Разом з тим, відповідно до пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 Кодексу не є об’єктом оподаткування, зокрема, операції: з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Нацбанком України, Мінфіном України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (в тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п.187.1. ст.187 Кодексу датою виникненняподаткових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно для продавця для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання об’єкта нерухомості, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

При укладанні власником деривативу із забудовником договору купівлі-продажу базового активу (майнових прав) на нежитлове приміщення за ціною та на умовах, які зафіксовано в форвардному контракті, договірною ціною визначеною з метою оподаткування податком на додану вартість є ціна таких майнових прав зазначена у форвардному контракті.

Відповідно до пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв’язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями.

<…>

Повна версія матеріалу доступна безкоштовно для користувачів сервісу БУХГАЛТЕРІЯ

Зареєструватись
Якщо ви вже реєструвались, увiйдiть доособистого кабiнету