ДРОН НА СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВІ: використовуємо за правилами

Сільгосппідприємство придбало дрон для використання у власній діяльності. Чи то бува, що він комусь заважає? Адже дрон, як і автомобіль, — не тільки засіб пересування, а ще й джерело підвищеної небезпеки. Тож певними нормативними документами мають встановлюватися обмеження щодо використання такого «крилатого щастя». Подивимося, що з цього приводу говорить чинне українське законодавство.

Дрон — повітряне судно

Пункт 23 ч.1 ст.1 Повітряного кодексу1 визначає: безпілотне повітряне судно (скорочено БПС) — повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном. А відповідно до п.79 ч.1 ст.1 цього кодексу повіт­ряне судно — апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні.

Як бачимо, дрон вписується у вищенаведені «кодексні» поняття, тому є повітряним судном, та ще й безпілотним. Це означає, що застосування дронів має обумовлюватися нормами Повітряного кодексу й нормативних документів, прийнятих на його виконання.

Чи реєструють дрон 

Відповідно до ст.39 Повітряного кодексу цивільні повітряні судна мають реєструватися в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України. Цивільне повітряне судно — повітряне судно, що не належить до державних повітряних суден (п.103 ч.1 ст.1 Повітряного кодексу). Державне повітряне судно — повітряне судно, що застосовується у військовій, прикордонній службі, службі цивільного захисту, в органах Національної поліції та органах доходів і зборів (п.31 ч.1 ст.1 Повітряного кодексу).

Із наведеного бачимо, що належні сільгосппідприємству дрони є цивільними повітряними суднами, а тому мають реєструватися в Державному реєстрі.

Важливий нюанс: відповідно до п.4 ч.8 ст.39 Повітряного кодексу не підлягають реєстрації безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності. Але сільгосппідприємства використовують дрони не в цих сферах, тому виключення з загального реєстраційного правила їх не стосується.

Отже, дрони начебто мають проходити державну реєстрацію як цивільні повітряні судна. Хоча внутрішній голос підказує нам: тут щось не так. Дрон вагою три кілограми і сто кілограмів — це як дві різні планети. Тим паче дрон і літак. Якщо вже й реєструвати, то мали би бути якісь реєстраційні відмінності між великим і малим. Але Повітряний кодекс таких особливостей не встановлює. Немає їх і в Правилах № 6362, якими визначається процедура реєстрації. Але якщо заглянути в Державний реєстр цивільних повітряних суден України станом на 26.11.2018 р.3 (дату публікації статті) ми там дронів не побачимо. Тобто до цього часу в Україні не зареєстровано жодного дрона! Те, чого ми не побачили в Повітряному кодексі та Правилах, зробило за нас саме життя.

Можуть бути й цілком раціональні аргументи. Наприклад, відповідно до п.2.14 Правил № 636 цивільні повітряні судна реєструються згідно з класифікацією, наведеною в додатку 1 до цих Правил. За цією класифікацією, до літальних апаратів важчих за повітря, з двигуном відносяться:

  • літаки (літак — літальний апарат, важчий за повітря, який приводиться до руху силовою установкою, підйомна сила якого в польоті створюється в основному за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, що залишаються нерухомими в цих умовах польоту);
  • гвинтокрили (гвинтокрил — літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується за допомогою силової установки та підтримується в повітрі за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами);
  • орнітоптери (орнітоптер — повітряне судно, важче за повітря, яке підтримується в польоті в основному за рахунок реакцій повітря з його поверхнями, яким надається маховий рух). 

Дрон не належить ані до перших, ані до других, ані до третіх. Дрон є окремим. Тож наша думка: дрони поки що не підлягають державній реєстрації. У всякому разі до того часу, поки не побачимо змін у нормативних документах: тих же Правилах № 636 або хоча б у куцих поясненнях відповідальних осіб Державіаслужби.

Польоти дронів 

Обмеження на польоти встановлені Правилами № 430/2104. Причому відповідно до п.4 р.ІІ цих Правил польоти дронів масою до 20 кг, якщо дотримуються чинних вимог, дозволяються:

  • без подання заявок на використання повітряного простору;
  • без отримання дозволів на використання повітряного простору;
  • без інформування органів управління Повіт­ряних Сил ЗСУ та органів ОЦВС (об’єд­наної цивільно-військової системи органі­за­ції повітряного руху України), органів Держ­прикор­донслужби, органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом. 

А тепер про вимоги, яких потрібно дотримуватися, щоби не мати клопоту з заявками/дозволами на здійснення польотів.

Польоти мають виконуватися:

  • без перетинання держкордону України;
  • поза межами заборон та обмежень використання повітряного простору. Інформацію про такі заборони та обмеження потрібно отримувати від Украероцентру5 (див. п.28 Положення № 9546, Положення № 12817). Особливості заборон та обмежень наведені в п.29—36 Положення № 954 та в розд.Х Правил № 430/210;
  • не ближче 5 км від зовнішніх меж злітно-посадкових смуг аеродромів або не ближче 3 км від зовнішніх меж злітно-посадкової смуги злітно-посадкових майданчиків/вертодромів, крім випадків узгодження з експлуатантом аеродрому/злітно-посадкових майданчиків/вертодрому;
  • не ближче 500 м від пілотованих повітряних суден.

Польоти виконуються в межах прямої видимості, тобто коли зовнішній пілот підтримує безпосередній візуальний контакт із дроном без використання приладів.

Польоти не виконуються над:

  • скупченням людей на відкритому просторі та над місцями щільної забудови;
  • об’єктами (зонами), які визначені Мінобо­рони, Мінінфраструктури, МВС, Держ­при­кордон­службою, СБУ, Нацполіцією, Нацгвардією, ДФС, Служ­бою зовнішньої розвідки України, Управлінням державної охорони України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними структурами, утвореними відповідно до законів України, та відносно яких здійснюється охорона / державна охорона (за умови позначення території навколо цих об’єктів інформаційними знаками про заборону польотів безпілотних повітряних суден та/або шляхом оприлюднення меж такої заборони), крім випадків виконання польотів за дозволом зазначених вище повноважних органів.  

    Максимальна висота польоту не вище:

  • 120 м над рівнем земної (водної) поверхні поза межами CTR (диспетчерська зона), AFIZ (аеродромна зона польотної інформації), ATCA (район управління повітряним рухом відомчим органом), ATCZ (зона управління повітряним рухом відомчим органом), спеціально встановлених зон, зарезервованого повітряного простору для забезпечення польотів за спеціально встановленими маршрутами польотів державної авіації;
  • 50 м над рівнем земної (водної) поверхні в межах CTR, AFIZ, ATCA, ATCZ, спеціально встановлених зон, зарезервованого повітряного простору для забезпечення польотів за спеціально встановленими маршрутами, польотів державної авіації, або якщо інформація про фактичний статус елементів структури повітряного простору на час виконання польоту відсутня;
  • 50 м над статичними перешкодами на горизонтальній відстані не більше 100 м від таких перешкод, як відхилення від зазначених вище обмежень по висоті, на запит власника такого об’єкту.  

Швидкість польоту безпілотника складає не більше 160 км/год.

Навіть якщо всіх зазначених вимог дотримуються, сільгосппідприємству доведеться звертатися щонайменше до Украероцентру, щоб дізнатися межі заборон та обмежень. Якщо не дотримано хоча б однієї з наведених вимог, доведеться подавати заявки на використання повітряного простору, отримувати дозволи та інформувати відповідні органи.

Подання заявки. Заявка на використання повітряного простору (ВПП) — заявка, що подається користувачем повітряного простору відповідному органові об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху для отримання дозволу на використання повітряного простору у формі, що визначається Державіаслужбою разом із Міноборони. Подання заявки регламентується р.VI Правил № 430/210.

Заявки подаються за допомогою:

  • авіаційного електрозв’язку;
  • телефону;
  • телефаксу;
  • електронної пошти з використанням Інтер­нет-технологій.  

Загальні вимоги до оформлення заявок наведено в додатках 2—7 до Правил № 430/210.

Отримання дозволу. Дозвіл на ВПП — надання користувачам повітряного простору прав на використання визначеної частини (об’єму) повітряного простору України для провадження діяльності, пов’язаної з використанням повітряного простору, у порядку, що визначається органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. Особливості отримання дозволів на використання повітряного простору наведені в р.VIІІ Правил № 430/210.

Дозвіл видає Украероцентр на підставі поданої заявки.

Інформування відповідних органів. Особли­вості інформування наведені в р.ХІІ Правил № 430/210.


Повна версія матеріалу доступна безкоштовно для користувачів сервісу БУХГАЛТЕРІЯ

Зареєструватись
Якщо ви вже реєструвались, увiйдiть до особистого кабiнету
Безоплатні вебінари
для передплатників