АГРОРОЗПИСКИ – рятівний круг аграрія

Агророзписки – борговий
інструмент

Загалом аграрні розписки (далі – агророзписки) — не новий, а вже давно діючий у світі інструмент. Його успішно використовувала Бразилія, одна з найбільших аграрних країн світу, починаючи з 1994 року для розвитку свого агровиробництва. І, як показує досвід, агророзписки стала одним із тих факторів, які вивели сільське господарство цієї країни на новий рівень.

Тому вітчизняні законодавці прийняли Закон про агророзписки1, яким ввели в обіг цей фінансовий інструмент.

ДО ВІДОМА!

На сьогодні агророзписки уже використовуються в 8 областях України, а саме в Полтавській (спільний наказ Мінагрополітики та Мін’юсту від 04.09.2014 р. № 331/1471/5), Хар­ківській, Черкаській, Вінницькій (спільний наказ Мінагрополітики та Мін’юсту від 01.09.2015 р. № 332/1627/5), Миколаївській, Сумській, Тер­нопільській та Хмельницькій областях (наказ Мінагрополітики від 19.10.2016 р. № 384). У цих областях було запроваджено пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг агророзписок. Загалом на сьогодні видано понад 5002 агророзписок різного виду.

Під агророзпискою розуміють товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити постачання сільгосппродукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах (ст.1 Закону про агророзписки).

Отже, агророзписка – це специфічний договір, за яким сільгосптоваровиробник отримує від кредитора грошові кошти або товари, роботи, послуги, які він має намір використовувати у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, натомість зобов’язується поставити йому вирощену сільгосппродукцію або cплатити кошти за отримані цінності після продажу такої продукції.

Головною ознакою агророзписки є те, що вона не лише закріплює зобов’язання боржника відвантажити продукцію чи сплатити кошти, а й встановлює забезпечення такого зобов’язання заставою майбутнього врожаю, який буде зібрано з певної земельної ділянки, зазначеної в агророзписці.

УВАГА! Предметом застави за агророзпис­кою може бути винятково майбутній урожай сільгосппродукції.

Розмір застави не має бути менше розміру зобов’язання за агророзпискою. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції. Обов’язок доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції покладається на боржника за агророзпискою (ст.7 Закону про агророзписки).

Крім цього, зобов’язання за агророзпискою в окремих випадках можуть бути забезпечені порукою фінустанови, про що така фінустанова зазначає в тексті агророзписки шляхом вчинення напису «Поручаюся», який скріплюється підписом її уповноваженого представника. Порука фінустанови за агророзпискою здійснюється в порядку, встановленому для операцій з авалювання векселів, чим створює довіру до таких кредитних інструментів з боку кредиторів (ст.14 Закону про агророзписки).

З огляду на це, податківці у своїх роз’ясненнях (див. листи ДФС від 22.07.2016 р. № 15912/6/99-99-15-03-02-15, від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15, від 23.02.2018 р. № 736/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 21.08.2018 р. № 3628/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) вважають, що агророзписки — це не що інше, як боргові інструменти та різновид боргової розписки. Ми повністю погоджуємося із податківцями.

Хто є хто?

Розібравшись із суттю агророзписок, перейдімо до порядку їх видачі. І розпочнімо з того, хто може видавати агророзписки, а хто — їх отримувати.

Відповідно до ст.2 Закону про агророзписки видавати агророзписки можуть лише особи, які мають:

  • або право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення;
  • або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.  

З цього випливає, що особою, яка видає агророзписки, тобто боржником, може бути лише сільськогосподарський товаровиробник. При цьо­­му його статус (фізична чи юридична особа) або система оподаткування значення не мають. Головне, щоб у сільгосптоваровиробника було належним чином оформлено право власності чи право користування землею, на якій буде вирощено урожай, що передаватиметься у заставу.

Тобто така земельна ділянка повинна мати кадастровий номер (ці дані зазначають в агророзписці), а право власності чи користування нею повинно бути зареєстровано в реєстрі речових прав.

Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно. Особи, які спільно видали агророзписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

Кредитором, тобто утримувачем агророзписок, може бути будь-яка особа, незалежно від статусу (фізична чи юридична особа), системи оподаткування і виду проваджуваної діяльності (банк, постачальник товарів, тощо).

Аби стати кредитором така особа має:

  • надати грошові кошти, послуги, поставити товари, виконати роботи для сільгосппідприємства і натомість отримати від нього агророзписку;
  • отримати право кредитора за агророзпис­кою від іншої особи, тобто купити такий борговий документ у первинного кредитора. 

Отже, в обмін на агророзписку боржник може отримати від кредитора або товарні цінності, потрібні для вирощування сільгосппродукції, або грошові кошти.

Види агророзписок

Залежно від виду зобов’язань, щодо яких видаються агророзписки, останні поділяють на товарні та фінансові.

Товарна агророзписка — це документ, що встановлює безумовне зобов’язання боржника здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначено агророзпискою (ст. 3 Закону про агророзписки).

З цього випливає, що аграрій, який видає товарну агророзписку, має відвантажити кредитору обумовлений у ній обсяг врожаю сільськогосподарської продукції (зерно, коренеплоди тощо), вирощеного на зазначеній в агророзписці земельній ділянці. Замість обумовленого виду сільгосппродукції певної кількості та якості, зазначених в агророзписці, видавати грошові кошти забороняється.

ДО ВІДОМА!

До сільськогосподарської продукції на­­ле­жить тільки продукція, перелік якої визначено у групах 01 — 14 розділів I та II Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф Ук­раїни» (ст.1 Закону про агророзписки).

Водночас боржник має змогу за товарною агророзпискою отримати від кредитора, як грошові кошти, так і товари (роботи, послуги) для виробництва сільгосппродукції.

Аграрії, які мають намір використати у своїй діяльності товарну агророзписку, можуть:

  • виграти — у випадку зменшення ціни в момент постачання продукції порівняно з ціною на час видачі агророзписки. Вигода пролягає в тому, що аграрій отримав під час видачі агророзписки більше коштів, ніж виручив би від продажу своєї вирощеної продукції в момент її передачі кредитору;
  • програти — у випадку збільшення ціни порівняно з ціною на час видачі розписки. Оскільки в цьому випадку при вільному продажу продукції можна було б отримати більше коштів, ніж аграрій отримав при видачі розписки.    

Наочно обіг товарних агорозписок показано на схемі 1. Схема 1. Правила обігу товарних агророзписок

Фінансова агророзписка — це документ, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільгосппродукцію у визначеній кількості та якості (ст.5 Закону про агророзписки).

Тим аграріям, які збираються використовувати цей вид розписок, варто пам’ятати, що для виконання зобов’язання за такою розпискою вони мають повернути саме грошові кошти, до того ж обов’язково у безготівковій формі. Але це мають бути не просто будь-які кошти, а кошти, отримані від реалізації обумовленої сільгосппродукції, вирощеної на землі, зазначеній у фінансовій агророзписці.

Як і у випадку з товарною агророзпискою, за фінансовою агророзпискою отримують від кредитора або гроші, або товари (роботи, послуги) для виробництва сільгосппродукції.

Наочно обіг фінансових агорозписок показано на схемі 2.

Схема 1. Правила обігу фінансових агророзписок

Складання агророзписок

Обидва види агророзписок складають у письмовій формі та посвідчують нотаріально (ст.4 та 6 Закону про агророзписки).

Форму бланка агророзписки на сьогодні компетентні органи не розробили і не затвердили. А отже, складають агророзписки у довільній формі. Водночас, оскільки агророзписка має підтверджувати зобов’язання однієї сторони перед іншою, то у ст.4 та 6 Закону про агророзписки прямо прописано перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити форма складеної агророзписки (див. табл.1).                         

Таблиця 1. Обов’язкові реквізити агророзписок

№ з/п

Товарна агророзписка

Фінансова агророзписка

1

Назва — «Товарна аграрна розписка»

Назва — «Фінансова аграрна розписка»

2

Строк постачання сільськогосподарської продукції

 Строк сплати коштів

3

Реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою (тут вказуються дані про кредитора за агророзпискою, а також механізм перепродажу розписки іншій особі)

4

Предмет — зобов’язання здійснити постачання сільськогосподарської продукції, визначення її кількості, якості та формули перерахунку кількості сільськогосподарської продукції у разі постачання сільськогосподарської продукції іншої якості

Предмет — безумовне зобов’язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов’язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід’ємною частиною такої формули

5

Умови та місце постачання сільськогосподарської продукції

Умови та місце сплати грошових коштів

6

Опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кількості заставленого рухомого майна, кадастрового номера, місця розташування, правоустановчих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції

7

Дата та місце видачі агророзписки

8

Ім’я боржника, місце його реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні органи доходів і зборів) та підпис — для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи — для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників

Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту агророзписки додаткових умов, що не суперечать положенням Закону про агророзписки. Водночас, якщо складений документ не міститиме наведених вище реквізитів, він не вважатиметься агророзпискою. Отже, радимо боржнику і кредитору уважно поставитися до відображення в агророзписці зазначеної вище інформації, аби не вскочити в халепу.

Легалізація агророзписок

Після складання агророзписки її слід легалізувати. Під легалізацією розуміють нотаріальне посвідчення агророзписки та внесення (ст.9 Закону про агророзписки):

  • даних про агророзписку до Реєстру аграрних розписок. Такий реєстр ведеться Мінагрополітики і знаходиться на сайті «Аграрні реєстри» за адресою http://www.agroregisters.com.ua/;
  • відомості про предмет застави до Держ­ав­ного реєстру обтяжень рухомого майна.    

Кілька слів про кожну операцію при здійсненні легалізації агророзписок.

1. Для нотаріального посвідчення нотаріусу подають два примірники агророзписок. Один із них залишається на зберіганні у нотаріуса, а інший передають кредитору. За бажанням боржника йому може бути надана посвідчена копія виданої ним агророзписки (ст.2 Закону про агророзписки).

2. Внести дані про предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржник і кредитор можуть у будь-якого нотаріуса, зазвичай це той самий нотаріус, який посвідчує агророзписку.

3. Щоб дані про складену агророзписку потрапили до Реєстру агророзписок, боржнику і кредитору слід звернутися:

  • або до нотаріуса, який виступає реєстратором Реєстру агророзписок, тобто має доступ до внесення даних до цього Реєстру;
  • або до нотаріуса, який нотаріально посвідчував розписку і вносив дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, чи будь-якого іншого нотаріуса з проханням зареєструвати таку розписку через нотаріуса, який має такий доступ.   

Для проведення реєстрації агророзписки через «треті руки», ваш нотаріус повинен не пізніше наступного робочого дня після нотаріального посвідчення агророзписки надіслати два її примірники нотаріусу, який є реєстратором Реєстру агророзписок. Після цього такий реєстратор у день надходження агророзписок вносить відповідний запис до Реєстру і протягом одного робочого дня після внесення такого запису повертає один примірник агророзписки нотаріусу, що здійснив її нотаріальне посвідчення, а другий —передає кредитору за аграрною розпискою (п.12 Порядку ведення Реєстру аграрних розписок, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 665).

За посвідчення агророзписки і внесення даних до реєстрів слід сплатити відповідну плату. Її розмір за кожну операцію становить 0,01 % від предмета застави за агророзпискою (тобто вартості урожаю), але не менше 85 грн. і не більше ­ 850 грн. (пп.«у» п.3 ст.3 Декрету Кабміну від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито»). Хто її сплачує — визначають між собою кредитор і боржник.

Перевірити, чи дані про агророзписку внесено до Реєстру агророзписок, можна:

  • отримавши витяг із зазначеного Реєстру (такий витяг може надати агропідприємству реєстратор);
  • зайшовши на сайт «Аграрні реєстри» ( http://www.agroregisters.com.ua) до розділу «Дос­туп до реєстрів» — «Публічний доступ». 

Обіг агророзписок

Аграрна розписка видається окремо на кожен вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. А товарна агророзписка може видаватися також на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженого конкретного виду сільськогосподарської продукції.

З дня реєстрації у Реєстрі агророзписок така агророзписка вважається виданою. Діє вона до повного виконання зобов’язання за нею, тобто постачання продукції чи сплати грошей (ст.9 та 12 Закону про агророзписки).

Кредитор за агророзпискою зобов’язаний протягом 3-х робочих днів з дня отримання виконання зобов’язання зробити на ній напис «Виконано», що скріплюється підписом уповноваженої особи кредитора, і повернути її боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі агророзписки від кредитора до боржника, а у разі неможливості — шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці (ст.12 Закону про агророзписки).

Після повернення боржнику оригіналу агророзписки з відміткою про її виконання боржник повинен звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання агророзписки до відповідних реєстрів.

Відповідальність боржника
та кредитора

У випадку коли кредитор не виконує зобов’язння щодо повернення агророзписки без поважних причин, на нього може бути накладено штраф відповідно до ст.13 Закону про агророзписки. Він має відшкодувати боржнику всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф під час повернення агророзписки. Розмір штрафу залежить від терміну прострочення. Так, якщо агророзписку повернено після трьох днів з дати виконання зобов’язання, але у строк:

  • до місяця — розмір штрафу становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2018 ро­ці — 37230 грн.);
  • більше одного але менше шести місяців — 100 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2018 ро­­ці — 372300 грн.);
  • більше шести місяців — 300 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2018 році — 1116900 грн.), але не менше ніж розмір мінімальної суми вимог для порушення провадження у справі про банкрутство.      

Зауважимо, що до відповідальності можуть притягувати не лише кредитора, а й боржника. Так, коли боржник у зазначений строк не виконує взяті на себе зобов’язання, то кредитору до суду звертатися не потрібно. Він звертається відразу до нотаріуса, аби той вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості. На підставі цього напису виконавча служба або приватний виконавець протягом семи днів забезпечить передачу кредитору предмета застави за агророзпискою.

Також варто пам’ятати: у разі відчуження боржником урожаю, що є предметом застави за товарною агророзпискою, кредитор має право забрати собі у третьої особи (покупця такої продукції) заставлений урожай. У свою чергу така третя особа в порядку регресу матиме право вимагати відшкодування збитків у боржника (ст.13 Закону про агророзписки).

Тож радимо всім, хто купує урожай у аграрія, перевіряти у Реєстрі агророзписок, чи часом не заставлено такий врожай.

Бухгалтерський облік
та оподаткування

У бухгалтерському обліку ані операція з видачі, ані операція з повернення будь-яких видів агророзписок не приносить вигод або збільшення зобов’язань для жодної зі сторін правовідносин. Вона виступає лише гарантією для вчинення певної дії в майбутньому.

Тому в обліку рух агророзписок відображається як боржником, так і кредитором лише на позабалансових рахунках.

Так, сільгосппідприємство (боржник) має показати на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані» суму наданої гарантії для виконання агророзписки. Аналітичний облік на цьому рахунку потрібно вести за кожною наданою гарантією та забезпеченням, тобто за кожною агророзпискою. Збільшення залишку на рахунку 05 відбувається під час видачі агророзписки, зменшення — під час погашення агророзписки (отримання агророзписки від кредитора після виконання взятих на себе зобов’язань за нею і внесення даних про погашення розписки до відповідних реєстрів).

Кредитор за агророзпискою факт її отримання відображає на рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані». Аналітичний облік на ньому ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням, тобто за кожною отриманою агророзпискою.

Збільшення залишку на рахунку 06 відбувається при одержанні агророзписок, зменшення — при їх передачі боржнику після виконання останнім своїх зобовязань.

Операції з отримання коштів чи товарів за агророзпискою слід відображати так:

1. При отриманні товарів за товарною агророзпискою відбувається звичайне постачання товарів від постачальника боржникові. Водночас передання вирощеного урожаю боржником за товарною агророзпискою — це зустрічний продаж продукції кредитору. Така операція дуже схожа на бартерну, оскільки, по суті, відбувається обмін товарів на вирощену сільгосппродукцію відповідної якості та кількості.

Однак це не зовсім бартерна операція. Адже вартість активів, які отримані та які слід передати після отримання урожаю, вже визначено. Таким чином, особи, що здійснюють такий обмін, уникають проблем із визначенням справедливої вартості, як це зазвичай буває у випадку з бартерними операціями. В усьому іншому правила відображення в обліку таких операцій схожі.

Податкові зобов’язання з ПДВ і податковий кредит у боржника та кредитора виникає за правилом першої події, тобто в момент відвантаження товарів, за які було видано агророзписку від кредитора до боржника, і в момент виконання зобов’язання (передачі урожаю) від боржника до кредитора (див. ІПК ДФС від 22.07.2016 р.
№ 15912/6/99-99-15-03-02-15 та від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15 та від 23.02.2018 р. № 736/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 21.08.2018 р. № 3628/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

2. Отримання грошей за товарною агророзпискою в обліку слід відображати як звичайне отримання авансу від кредитора під постачання продукції в майбутньому (після вирощування).

Оскільки надходження коштів є авансом, то податківці вважають, що отримання коштів буде першою подією за операцією з постачання майбутнього урожаю, гарантованою агророзпискою. А тому вимагають від продавця — платника ПДВ (аграрія-боржника) нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на дату отримання коштів від кредитора (див. листи ДФС від 22.07.2016 р. № 15912/6/99-99-15-03-02-15 та від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15 та від 23.02.2018 р. № 736/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 21.08.2018 р. № 3628/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

3. При отриманні товарів за фінансовою агророзпискою в обліку сільгосппідприємство (боржник) відображає звичайне придбання товарів. Тобто в момент надходження товарів аграрій оприбутковує їх на баланс за вказаною у агро­розписці ціною сільгосппродукції, яку він має продати і кошти за це перерахувати постачальнику.

При цьому право на податковий кредит у боржника виникає у загальному порядку (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної від постачальника). Погашення заборгованості за такі товари здійснюватиметься після продажу вирощеної продукції.

УВАГА! Агропідприємство має перерахувати кредитору за отримані товари саме ту суму, яку буде зазначено в агророзписці, а не ту, яку аграрій отримає після продажу урожаю, вирощеного на відповідній площі.

4. При отриманні аграрієм за фінансовою агророзпискою грошей, в обліку слід відображати таку операцію, як отримання поворотної фінансової допомоги. Річ у тім, що за фінансовою агророзпискою аграрій поверне кредитору таку ж суму коштів, що й отримав. Особливість полягає лише в тому, що повернення коштів відбудеться після отримання виручки від реалізації вирощеного урожаю, який вказано в агророзписці.

На ПДВ-облік здіснення такої операції жодним чином не вплине. Адже отримання коштів боржником та їх повернення кредитору не є постачанням товарів чи послуг.

ДО ВІДОМА! 

Аби розмежувати заборгованість, закріплену агророзписками, з іншою заборгованістю радимо вести облік такої заборгованості на допоміжних рахунках. Так, наприклад, кредиторську заборгованість за отриманими товарами чи коштами, повернення яких гарантовано виданою агророзпискою, сільгосппідприємство (боржник) може обліковувати на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Кредитор, у свою чергу, дебіторську заборгованість, забезпечену агророзпискою, може обліковувати на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Аграріїв, які видають агророзписки, турбує запитання: чи слід нараховувати ПДВ при видачі агророзписки? Відповідь на запитання надали фіскали у листах від 22.07.2016 р. № 15912/6/99-99-15-03-02-15, від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15, від 23.02.2018 р. № 736/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 21.08.2018 р. № 3628/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Вони вважають, що нараховувати податкові зобов’язання при видачі агророзписок не потрібно. На їх думку, видача агророзписки не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Аргументують це податківці тим, що операції з видачі агророзписок чинним законодавством прирівняно до операцій з валютними цінностями. А такі операції відповідно до п.196.1.4 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто податківці вважають, що операція з випуску агророзписок та видачі їх як боргового інструменту не тягне за собою окремих податкових наслідків з ПДВ (нарахування податкових зобов’язань та формування податкового кредиту чи його пропорційний розподіл) у сільськогосподарського виробника.

Тобто під час передачі (в тому числі продажу) агророзписки як забезпечення розрахунку за раніше придбаний у постачальника товар, сільгосппідприємство-боржник не визначає податкових зобов’язань з ПДВ. Кредитор, у свою чергу, на дату отримання аграрної розписки не має підстав для формування податкового кредиту. Відсутні також підстави у обох сторін для визнання податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 ПКУ. Ми погоджуємось із такою позицією ДФС.

Щодо податку на прибуток, то для операцій, забезпечених агророзписками, окремих коригувань у розд. III ПКУ не передбачено. Тому всі платники податку на прибуток відображають такі операції винятково за бухгалтерськими прави­лами.

ПРИКЛАД 1

Сільгоппідприємство отримало від свого постійного покупця грошові кошти у сумі 36000 грн. під товарну агророзписку. За агророзпискою аграрій має виростити та поставити 10 т пшениці І сорту. Ціна 1 т пшениці — 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.). Собівартість вирощеної пшениці — 2600 грн. за 1 т. Витрати на оформлення агророзписки становлять 360 грн, їх сплатив боржник.        

Таблиця 2. Облік операцій за товарною агророзпискою


з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Облік у боржника (агротоваровиробника)

1

Надійшли кошти від кредитора

311

681

36000,00

2

Нараховано податкові зобов’язння з ПДВ

643

641

6000,00

3

Видано агророзписку

681

685

36000,00

05

36000,00

4

Сплачено за послуги нотаріуса

377

311

360,00

5

Віднесено на витрати послуги нотаріуса

92

377

360,00

6

Передано вирощену пшеницю

361

701

36000,00

7

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

701

643

6000,00

8

Відображено собівартість відвантаженої пшениці

901

271

26000,00

9

Виконано зобов’язання за агророзпискою (отримано агро­­-
роз­писку з відміткою про виконання)

685

361

36000,00

05

36000,00

Облік у кредитора

1

Перераховано аванс сільгосппідприємству

371

311

36000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

6000,00

3

Отримано агророзписку

377

371

36000,00

06

36000,00

4

Отримано пшеницю

281

631

30000,00

5

Відображено податковий кредит з ПДВ

644

631

6000,00

6

Передано агророзписку сільгосптоваровиробнику

631

377

36000,00

06

36000,00

ПРИКЛАД 2
Сільгосппідприємство отримало від свого постачальника запчастини до сільгосптехніки на суму 48000 грн. (у тому числі ПДВ — 8000 грн.). Балансова вартість запчастин у кредитора становить 30000 грн.Аграрій видав фінансову агророзписку, за якою він зобов’язується оплатити поставку запчастин після того, як продасть 10 т кукурудзи. Планувалося, що ціна кукурудзи становитиме 4800 грн. за 1 т (в тому числі ПДВ — 800 грн.).Фактична ціна реалізації 1 т кукурудзи становить 5400 грн. (у тому числі ПДВ — 900 грн.). Собівартість кукурудзи - 4000 грн. за 1 т.       

Повна версія матеріалу доступна безкоштовно для користувачів сервісу БУХГАЛТЕРІЯ

Зареєструватись
Якщо ви вже реєструвались, увiйдiть до особистого кабiнету
Безоплатні вебінари
для передплатників