ДФС

ІПК № 4701/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

від 05 листопада 2018

ПДВ: щомісячні акти за договором про послуги

<…> Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, оскільки згідно інформації, наведеної у зверненні, договором про надання логістичних послуг передбачено щомісячна оплата логістичних послуг та щомісячне складання акта приймання-передачі таких послуг, то виконавець — платник ПДВ формує податкові зобов’язання за такими операціями за правилом «першої події», а замовник формує податковий кредит за такими операціями на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон № 996).

Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Первинні документи повинні мати визначені обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996), тому з питання оформлення бухгалтерських документів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

<…>

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ. <…>

 

КОМЕНТАР

У консультації податківці звернулися до теми нарахування ПДВ за операціями, що передбачають щомісячне оформлення певних документів на підтвердження передбачених договором дій. У цьому конкретному випадку йшлося про надання логістичних послуг із регулярним підписанням сторонами актів приймання-передавання таких послуг. Більш того — зі щомісячною оплатою за їхнє надання.

З юридичного погляду підписання зазначених актів — річ необов’язкова і здійснюється на розсуд сторін. Адже ЦКУ та ГКУ не вимагають підписання періодично певних документів про хід виконання договорів про надання послуг і, зокрема, перевезення. Необхідність та усталена практика підписання актів про надані послуги (приймання-передавання послуг тощо(1)) випливає з нюансів бухгалтерської та фіскальної нормативки.

Так, згідно зі ст.9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. І то не абиякі, а оформлені належним чином, з усіма потрібними реквізитами. От і доводиться замовнику та виконавцю послуг регулярно підписувати акти на підтвердження операцій та їх оплати.

Зіграє свою повноцінну роль у підписанні актів і фактор податкового обліку. Передусім — у розрізі ПДВ. Адже для нього важливо установити першу подію. Як відомо, п.187.1 ст.187 ПКУ говорить про два варіанти — зарахування коштів та складання документа на підтвердження факту постачання послуг. Ось у рамки другого варіанта й вписується акт про надання послуг. При цьому податківці традиційно вважають, що при регулярності відповідних операцій (надання послуг, оренди) акти мають складатися саме щомісячно. Навіть попри те, повторимося, що цивільне законодавство цього не вимагає. Але платникам — як замовнику, так і виконавцю — особливо нікуди подітися, бо двосторонній первинний документ їм необхідний для підтвердження витрат і податкового кредиту.

Зауважимо також, що усталеною практикою є датування актів останнім днем відповідного місяця.

Микола Токар, юрист

(1)Тут вже назва залежить від фантазії контрагентів, адже нормативно встановленої назви та/або форми такого документа не знайдемо й у світі білому (прим. авт.).