Операції з «давальницькими» відходами

Підприємство займається виробництвом металевого профілю за давальницькою схемою: закуповує метал і разом з пакувальними матеріалами передає на переробку, а потім отримує готову продукцію разом з відходами виробництва (технологічними обрізками металу). Як і за якою вартістю оприбутковувати ці обрізки в обліку? Якщо підприємство захоче їх згодом здати в металобрухт, які податкові наслідки (податок на прибуток, ПДВ) настануть?

Насамперед щодо вартості відходів, які у цьому випадку є зворотними. Відповідно до п.2.13 Методрекомендацій № 2(1) зворотні відходи виробництва (залишки сировини, матеріалів тощо) оцінюють за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання.

Оцінка можливого використання може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (п.2.12 Методрекомендацій № 2). А чиста вартість реалізації — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п.4 ПБО-9).

Варто ще додати, що відповідно до п.5 ПБО-9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Висновок: якщо підприємство планує певним чином використовувати обрізки металу, їх варто оцінювати і ставити на баланс. Якщо ні — на баланс вони не ставляться.

У запитанні зазначено, що підприємство розглядає можливість здавання обрізків у металобрухт. У цьому разі обрізки варто оцінити за чистою вартістю реалізації. Тобто дізнатися про ціну металобрухту безпосередньо у пункті його прийому. Тут будуть доречними кілька прикладів.

ПРИКЛАД 1

На дату оприбуткування ціна на увесь обсяг відходів (металобрухту) становить 10000 грн., (без урахування ПДВ). Щоб завантажити металобрухт на автомобіль для перевезення до пункту прийому, його планують порізати на менші шматки. Собівартість порізки власними силами згідно з калькуляцією — 600 грн., а перевезення до пункту прийому — 800 грн. Тоді чиста вартість реалізації відходів — 8600 грн. (10000 - 600 - 800).

ПРИКЛАД 2

Вартість придбаного металу становить 84000 грн. (у тому числі ПДВ — 14000 грн.), відразу після придбання він передається переробнику. Вартість робіт з переробки — 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.). Відходи оцінено за чистою вартістю реалізації — 8600 грн. (за умовами прикладу 1). Отже, в обліку підприємства слід зробити бухгалтерські записи, як показано в таблиці.

№ з/п

Зміст операції 

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Передано придбаний метал у переробку

206

631

70000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

14000,00

3

Отримано від переробника металеві вироби (70000 - 8600)

23

206

61400,00

4

Отримано від переробника відходи

209

206

8600,00

5

Підписано акт виконаних робіт з переробником

23

631

50000,00

6

Відображено податковий кредит з ПДВ у вартості робіт

641

631

10000,00

7

Оприбутковано готову продукцію (61400 + 50000)

26

23

111400,00

Тепер стосовно документів, якими фіксується оприбуткування продукції і відходів.

На жаль, законодавством не визначено форми первинних документів, які мають застосовуватися у давальницьких операціях. На практиці склалась така традиція документування. Переробник у двох примірниках складає:

  • звіт про використання отриманої в переробку сировини, де зазначає кількість отриманої сировини, кількість виробленої з неї продукції, кількість відходів тощо;
  • акт приймання-передачі на повернення готової продукції з переробки чи накладну, в якій зазначена кількість готової продукції;
  • акт приймання-передачі чи накладну із зазначенням кількості відходів;
  • акт приймання-передачі виконаних робіт з переробки.

На підставі цих документів переробник передає замовнику як готову продукцію, так і відходи.

Також слід документально оформити процедуру оцінки вартості відходів. Наприклад, її можна затвердити наказом по підприємству, де вказати, що оцінку з метою бухгалтерського обліку здійснює призначена для цього комісія. Комісія оформлює протокол, який має затвердити керівник. Затверджений протокол є підставою для відображення продукції та відходів у бухгалтерському обліку.

На підставі такого протоколу, документів на придбання металу (сировини) і документів від переробника бухгалтер здійснює розрахунок собівартості одиниці продукції та всього її обсягу. Розрахунок собівартості можна робити в бухгалтерській довідці, у виробничому звіті чи в іншому подібному документі. Після цього можна здійснити оприбуткування продукції і відходів.

Податкові наслідки при здаванні відходів у металобрухт є такими.

Відповідно до п.134.1.1 ст.134 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається як фінансовий результат до оподаткування в бухгалтерському обліку, відкоригований на податкові різниці. Для операції з продажу металобрухту податкові різниці не передбачені, тому об’єкт оподаткування податком на прибуток стосовно цієї операції дорівнює фінансовому результату до оподаткування в бухгалтерському обліку.

На момент оприбуткування відходів (Дт 209 Кт 206) визначена їх первісна вартість. Якщо підприємство здійснить витрати на їх порізку тощо, вартість таких витрат збільшить первісну вартість відходів.

ПРИКЛАД 3

Первісна вартість відходів (металобрухту), зафіксована на субрахунку 209, становить 8600 грн. (без урахування ПДВ), собівартість перевезення до пункту прийому — 1000 грн. (без урахування ПДВ), ціна реалізації відходів — 13200 грн. (у тому числі ПДВ — 2200 грн.). Таким чином, податкове зобов’язання з ПДВ дорівнює 2200 грн.

Бухгалтерський прибуток від цієї операції — 1400 грн. (11000 - 8600 - 1000). Його буде включено до загального фінансового результату, за яким визначатиметься і об’єкт оподаткування податком на прибуток. За ставкою податку на прибуток 18% сума податку з цієї операції — 252 грн. (1400 × 18%).


(1)Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.