Оплата після ПДВ-реєстрації: чи нараховувати ПДВ за касовим методом?

Тариф на послуги водопостачання і водовідведення було затверджено без ПДВ. Однак оплата надійшла після того, як підприємство, що надає такі послуги, зареєструвалося платником ПДВ. Чи потрібно нараховувати ПДВ на цю суму, якщо застосовується касовий метод?

За загальним правилом із п.187.1 ст.187 ПКУ податкові зобов’язання в платника ПДВ виникають за правилом першої події: або на дату відвантаження товарів / надання послуг, або на дату отримання оплати за товари/послуги — залежно від того, яка подія відбулася раніше. Тобто якщо перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа про надання послуг) сталася до реєстрації постачальника платником ПДВ, то за другою подією, яка настає після реєстрації платником ПДВ, податкових зобов’язань не нараховують. Однак це правило не діє для платників, які застосовують касовий метод обліку ПДВ.

Зараз у ПКУ діють дві норми щодо касового методу для послуг водопостачання та водовідведення:

  • п.187.10 ст.187 ПКУ, який передбачає застосування касового методу під час постачання води окремим категоріям споживачів — фізособам, бюджетним установам та ЖЕКам;
  • п.44 підр.2 р.ХХ ПКУ, який не обмежує коло споживачів для застосування касового методу водопостачальниками.

За будь-яким із цих правил у «касовиків» датою нарахування податкових зобов’язань із ПДВ є дата надходження оплати за товари/послуги (пп.14.1.266 ст.14 ПКУ). Таким чином, якщо підприємство працює за касовим методом і оплата за поставлені товари / надані послуги надходить після його реєстрації платником ПДВ, воно зобов’язане нарахувати та сплатити податкові зобов’язання за такою операцією незалежно від дати фактичного постачання послуг. Відповідь аналогічного змісту розміщено в ЗІР, категорія 101.07.

Але в цій ситуації постає питання: як визначити базу для нарахування ПДВ? Зазвичай її визначають на підставі договірної вартості послуг, але не нижче за вартість придбання (для придбаних послуг) або звичайних цін (для самостійно виготовлених послуг) — п.188.1 ст.187 ПКУ. Однак у такому випадку договірна вартість послуг водопопостачання та водовідведення встановлена на рівні затвердженого тарифу. Оскільки тариф затверджували в «безПДВшний» період роботи підприємства, то вартість води, напевно, визначено «без ПДВ». На наш погляд, реєстрація підприємства платником ПДВ — підстава для перегляду тарифу.

Але ст.632 ЦКУ(1) дозволяє змінювати ціну після укладення договору лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Оскільки маємо справу з регульованим тарифом, то вирішення цієї ситуації в договірному порядку з допомогою додаткової угоди одразу відпадає. Також неможливим є перегляд тарифу «заднім числом» — для постачань, здійснених в «безПДВшний» період роботи підприємства.

Водночас поставлені підприємством та оплачені споживачем послуги свідчать про виконання сторонами зобов’язань за договором. А зміна ціни в договорі після його виконання заборонена ч.3 ст.632 ЦКУ.

Тим не менше податкове законодавство та контролери вимагають від платника нарахувати та сплатити до бюджету 20% ПДВ за послугами, оплата за якими надійшла після реєстрації. Без зміни ціни договору водопостачальнику нічого не лишається, як нарахувати ПДВ «зверху» на вартість послуг, наданих до ПДВ-реєстрації. Тобто стати спонсором бюджету та сплатити ПДВ за перехідними операціями зі своєї кишені.

Також неузгодженість законодавчих норм породжує плутанину в документальному оформленні операцій водопостачання на межі ПДВ-реєстрації. Адже оформлені в «безПДВшний» період рахунок та акт будуть складені без ПДВ, тоді як на суму отриманої оплати постачальник змушений скласти податкову накладну.

 

(1)Цивільний кодекс України.

Безоплатні вебінари
для передплатників