Що знає ДФС про рахунки ФОП, або Хай живе банківська таємниця!

Останнім часом неабиякий резонанс викликала новина про те, що почав працювати механізм взаємодії між ДФС та банківськими установами в частині обміну інформацією щодо рахунків фізичних осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності. Насамперед таку інформацію поширили самі податківці й навіть похвалилися першими результатами, нібито значна частина приватних підприємців приховує свої прибутки, використовуючи для підприємницької діяльності (тобто для розрахунків за послуги та товари) рахунки, відкриті на вимогу фізичних осіб. Але дивно, що у таких повідомленнях не згадується конкретний нормативно-правовий документ, який би надавав податківцям можливість доступу до інформації про банківські рахунки приватних підприємців. Тож далі з’ясуємо, які правові підстави можуть бути у податківців у питаннях моніторингу банківських рахунків приватних підприємців і що саме можуть дізнатися податківці про рахунки ФОП.

У пп.72.1.3 ст.72 ПКУ зазначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу ДФС використовується інформація, що надійшла, зокрема, від банків, інших фінансових установ про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.

Письмовий запит про подання інформації, з яким податківці можуть звернутися до банків, відповідно до п.73.3 ст.73 ПКУ має містити вичерпний перелік та підстави надання такої інформації, передбачені законом. Також цим пунктом визначено, що інформація на запит органу ДФС надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом № 2121(1).

Відповідно до Закону № 2121 інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин із ним або третім особам під час надання послуг банку, є банківською таємницею (ст.60).

Банківською таємницею, зокрема, є:

  • відомості про банківські рахунки клієнтів;
  • операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.

Далі у п.4 ч.1 ст.62 Закону № 2121 зазначено, що банки розкривають органу ДФС інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків. Також банки можуть розкрити таку інформацію з письмового дозволу власника рахунку (п.1 ч.1 ст.62).

Нагадаємо, що відповідно до ст.1076 ЦКУ банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Отже, ДФС може отримувати від банків лише інформацію про наявність у суб’єктів підприємницької діяльності банківських рахунків. Утім, таку інформацію органи ДФС отримують також на підставі п.69.2 та 69.3 ст.69 ПКУ та відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Мінфіну від 18.08.2015 р. № 721.

Щодо інформації про рух коштів на рахунках та операції, які були проведені за дорученням клієнта чи на його користь, то таку інформацію отримати від банків лише на підставі письмової вимоги податківці не можуть. Для цього має бути відповідне рішення суду. Саме таку підставу для розкриття банківської таємниці можуть використати податківці (п.2 ч.1 ст.62 Закону № 2121).

Аналогічні умови отримання такої інформації випливають також із п.73.4 ст.73 ПКУ, яким встановлено, що «інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду».

Підтвердження цього також містить пп.20.1.5 ст.20 ПКУ, який передбачає право органів ДФС одержувати безоплатно від комерційних банків та інших фінансових установ у порядку, встановленому Законом № 2121 та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду — інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені строки валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності.


(1)Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (прим. ред.).

Безоплатні вебінари
для передплатників