Валютні перевірки банків та фінустанов: зміни від НБУ

З 8 вересня 2018 року(1) набрала чинності постанова Правління НБУ від 6 вересня 2018 року № 97 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», якою змінено Положення № 49(2) та Положення № 338(3). Зміни стосуються питань дотримання вимог валютного законодавства такими суб’єктами як:

  • банки;
  • фінансові установи;
  • національний оператор поштового зв’язку.

Проведення перевірки: зміни у процедурі

У п.2.14 Положення № 338 уточнено, що строк проведення перевірки (30 робочих днів) стосується лише виїзної перевірки, і він може бути продовжений ще до 30 робочих днів керівником перевірки шляхом доповнення до доручення. При цьому Положення № 338, як і раніше, передбачає проведення Нацбанком як виїзних, так і невиїзних перевірок.

При проведенні невиїзної перевірки розглядається статистична звітність та/або інші документи, наявні у департаменті НБУ, який проводить перевірку. Новим п.6.4 Положення № 388 визначено, що датою початку проведення невиїзної перевірки є дата надсилання банку (фінансовій установі) запиту про надання інформації, матеріалів, документів (їх копій та/або витягів із них), письмових пояснень, необхідних для проведення невиїзної перевірки. Датою закінчення проведення невиїзної перевірки є дата акта, а в разі відсутності порушень – дата доповідної записки керівнику перевірки.

Якщо під час перевірки суб’єкт відмовляється надавати необхідні документи щодо валютної операції, то для таких випадків у п.4.2 Положення № 388 передбачено, що уповноважені працівники НБУ в акті перевірки обов’язково:

  • відображають докладну інформацію про таку валютну операцію;
  • зазначають реквізити і назви документів, на підставі яких здійснювалася та оформлювалася ця валютна операція, щодо якої банк (фінансова установа) з будь-яких причин відмовляється подавати копії документів, які свідчать про порушення валютного законодавства (п.4.2 глави 4).

Інформація, зазначена в акті перевірки, є підставою для винесення Нацбанком постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства та застосування заходів впливу до банку (фінансової установи), за формою, наведеною у додатку 1 до Положення № 49.

Також у п.4.2 глави 4 Положення № 338 встановлено, що НБУ має право винести постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства та застосовувати заходи впливу до банку (фінансової установи) на підставі засвідчених у встановленому порядку первинних документів (електронних документів, їх копій), які були отримані уповноваженими працівниками (до яких уповноваженим працівникам було надано доступ) під час проведення перевірки та свідчать про факти порушень валютного законодавства.

Якщо під час виїзної чи невиїзної перевірки буде встановлено порушення законодавства України, що тягне за собою застосування фінансових санкцій в сумі, яка перевищує 1% від зареєстрованого статутного капіталу банку (фінансової установи), то керівник робочої групи (або уповноважений працівник) терміново доповідає керівникові перевірки про це порушення (п.4.8 Положення № 338).

Також скорочено строк, протягом якого керівник перевірки повинен ознайомитися з актом виїзної перевірки. Якщо раніше для цього відводилося 30 робочих днів, то відтепер – 30 календарних днів з дня закінчення перевірки (п.7.6 Положення № 338).

Застосування санкцій: нові формальності

Нацбанк вніс зміни до розділу 2 Положення № 49, яким визначено відповідальність за порушення валютного законодавства. Раніше у п.2.4 було встановлено, що штраф за невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим НБУ, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства. Аналогічно і в п.2.5 було передбачено, що штраф за нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим НБУ, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

Складання протоколу як документа, який фіксує порушення валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв’язку, виявлені уповноваженими працівниками НБУ, було передбачено у п.3.2 Положення № 49. Однак з 8 вересня цього року зазначений пункт діє у новій редакції, згідно з якою «уповноважені працівники Національного банку в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв’язку зазначають інформацію про виявлені порушення в акті перевірки».

Порядок складання акта перевірки визначено п.7 Положення № 338. Акт складають за результатами виїзної та невиїзної перевірки.

Як передбачено у п.3.3 Порядку № 49, підставою для застосування Національним банком зазначених у розділі 2 цього Положення санкцій є матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками НБУ. Але при цьому такі перевірки можуть здійснюватися з метою перевірки інформації, отриманої НБУ від державних органів валютного контролю та державних контрольних і правоохоронних органів, або інших матеріалів, які свідчать про порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв’язку валютного законодавства. І у разі наявності фактів порушення валютного законодавства складають акт перевірки.

Також НБУ оновив додатки до Положення № 49, а саме:

  • додаток 1 «Постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства»;
  • додаток 2 «Рішення про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства».

Слід звернути увагу, що як постановою, так і рішенням передбачено, що сума штрафу має бути перерахована до Державного бюджету України в п’ятиденний строк із дня отримання постанови (рішення). При цьому як постанова, так і рішення набирають чинності з дня їх підписання і можуть бути пред’явлені до виконання протягом року з дня їх підписання. Також рішення та постанова можуть бути оскаржені у судовому порядку, але оскарження не припиняє їх виконання. Відповідачем у разі оскарження є Національний банк України.


(1)НБУ у листі від 10.09.2018 р. № 22-0006/48670 повідомив, що текст цієї постанови було опубліковано на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 7 вересня 2018 року (прим. авт.).

(2)Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49 (прим. ред.).

(3)Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв’язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затверджене постановою Правління НБУ від 21.09.2007 р. № 338 (прим. ред.).

Безоплатні вебінари
для передплатників